2017-10-25
2833
Виходячи з умов виникнення горіння, гасіння пожеж може бути виконано:
- охолодженням горючої речовини нижче температури запалювання та самозапалювання;
- зниженням окислювача до 14% і нижче за об'ємом;
- ізоляцією вогнища від окислювача;
- хімічним гальмуванням реакції горіння;
- механічним гасінням полум'я сильним струменем води, порошку чи газу;
- вогнеперешкодами, які засновані на створенні умов, за яких полум'я не поширюється тощо.
Для гасіння пожеж використовують наступні вогнегасні речовини:
- вода, Спосіб припинення горіння (СПГ) -1, 2, 3, 5;
- піна, СПГ – 3, 4;
- інертні гази, СПГ – 2, 4, 5;
- порошки, СПГ – 2, 4, 5.
Згідно з НАПБ Б.03.001-2004 «Типові норми належності вогнегасників» вибір вогнегасної речовини й відповідно типу вогнегасника залежить від класу пожежі, категорії приміщення за пожежевибухонебезпекою та його площі.
Cтандарт ДСТУ ЕN 2:2014 Класифікація пожеж (EN 2:1992, EN 2:1992/ A1:2004, IDT) прийшов на заміну ГОСТ 27331-87 Пожарная техника. Классификация пожаров. Даний ДСТУ у повній відповідності до європейського першоджерела встановлює класи пожеж залежно від матеріалу, що горить, і не передбачає визначення конкретного класу пожежі, що супроводжується горінням електрообладнання під напругою(до речі, раніше існував клас пожеж «Е» – горіння електрообладання під напругою). Зазначений стандарт передбачає поділ пожеж на класи, що представлені в табл. 7.1.
|
|
|
В табл. 7.1. наведена класифікація пожеж і вогнегасні речовини, які рекомендуються застосовувати для гасіння пожежі.
Таблиця 7.1
Класифікація пожеж і рекомендовані вогнегасні речовини
| Клас пожежі | Характеристика горючого середовища або палаючого об'єкта | Рекомендовані вогнегасні речовини |
| А | Звичайні тверді горючі матеріали (дерево, папір, текстильні матеріали тощо), горіння яких супроводжується (підклас А1) або не супроводжується (підклас А2) тлінням | Всі види вогнегасних речовин (насамперед вода) |
| В | Горючі рідини й матеріали, що плавляться при нагріванні (мазут, бензин, лаки, масла, спирт, стеарин, каучук, деякі синтетичні матеріали тощо) і не розчиняються у воді (підклас В2) | Розпилена вода, всі види пін, склади на основі галогеналкидів, порошки |
| С | Горючі гази (водень, ацетилен, вуглеводні тощо) | Газові складові: інертні розріджувачі (азот, вуглекислий газ), галогено-вуглеводні, порошки, вода (для охолодження) |
| Д | Горіння легких металів, за винятком лужних (підклас Д1), лужних (підклас Д2) і металовмісних сполук (підклас Д3) | Порошки (при спокій-ній подачі на палаючу поверхню) |
| F | Горіння речовин, які використовуються для приготування їжі (рослинних і тваринних жирів) і містяться в кухонних приладах. | Порошки, вуглекислота, хладони |
|
|
|
Варто зазначити, що клас F внесено до європейських норм лише 2004 року, після того, як принципові підходи і способи гасіння олій та жирів, що використовують у кухонних приладах, вже було належним чином розроблено та впроваджено.
Первинні засоби пожежогасіння. Для локалізації і ліквідації пожеж у початковій стадії розвитку будівлі, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння:
- ящиками з піском;
- бочками з водою;
- покривалами з негорючого теплоізолюючого полотна;
- пожежними відрами;
- совковими лопатами;
- пожежними стволами;
- пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо).
Поміж первинних засобів пожежогасіння найважливіша роль відводиться найефективнішим із них - вогнегасникам. Вогнегасники за способом транспортування поділяються на: переносні (повна їхня маса не перевищує 20 кг) та пересувні (повна їхня маса більша за 20 кг, але не перевищує 450 кг).
Пересувні вогнегасники можуть мати одну або більше посудин для заряджання вогнегасною речовиною, змонтованих на колесах.
За видом застосовуваної вогнегасної речовини вогнегасники можуть бути таких типів:
- водяні (ВВ);
- водопінні (ВВП);
- порошкові (ВП);
- газові (ВГ): (вуглекислотні (ВВК), хладонові(ВАХ, ВХ, ВХБ) тощо);
- комбіновані.
Ефективність застосування вогнегасника пов’язана з правильним вибором його типу залежно від класу пожежі, яку слід погасити (НАПБ Б.03.001-2004 «Типові норми належності вогнегасників»).
Кількість первинних засобів пожежогасіння для конкретних об'єктів встановлюється нормами технологічного проектування та галузевими правилами пожежної безпеки із урахуванням рекомендацій, викладених в «Правилах пожежної безпеки в Україні»(2015).
На харчових підприємствах застосовують автоматичні стаціонарні установки пожежегасіння, які складаються з постійно встановлених апаратів, де зберігається вогнегасна речовина, і пристроїв, пов'язаних з системою трубопроводів, подання вогнегасних речовин до об'єкта.
Автоматичні установки поділяються на спринклерні (автоматичні) і дренчерні (напівавтоматичні і ручні) і класифікуються в залежності від використання засобу гасіння: водяні (водохімічні), парові, пінні, газові, порошкові і комбіновані. Спринклерні установки призначаються для гасіння місцевого (локального) загоряння на окремих ділянках вибухобезпечних приміщень, а дренчерні для загального гасіння пожеж на всій площині приміщень, які відносяться до вибухонебезпечних.
Спринклерні установки водяного пожежогасіння залежно від температур у захищуваному приміщенні поділяють на водозаповнені (для приміщень з мінімальною температурою повітря 5 °С та вище), водоповітряні та повітряні (для неопалювальних приміщень). Спринклерні автоматичні установки водяного пожежогасіння обладнані закритими спринклерними розпилювачами, що розкриваються при досягненні певної температури й забезпечують подачу води безпосередньо в вогнище пожежі, тобто відкриваються тільки ті спринклерні головки, які знаходяться в зоні високої температури. Всі системи трубопроводів спринклерної установки постійно заповнені водою.
Дренчерна зрошувальна головка не має замка, отвір постійно відкритий, вода до мережі водопроводів подається після початку пожежі автоматично або вручну, через клапан групової дії, при цьому також подається сигнал тривоги. Дренчерні системи застосовуються як дренчерна стіна, що забезпечує відсікання «стіною вогнегасної речовини» (наприклад, води) приміщення, де виникло загоряння, від інших приміщень будівлі.
Теми рефератів:
1. Сучасні системи вибухопожежної безпеки в країнах світу.
|
|
|
2. Статистика пожеж і вибухів на підприємствах харчової промисловості в країнах світу.
Питання для самоконтролю:
1. Які найбільш розповсюджені причини виникнення пожеж?
2. Пояснить умови виникнення пожеж.
3. Назвіть основні показники пожежовибухонебезпечних властивостей горючих речовин і матеріалів.
4. Яка існує класифікація об’єктів за вибухопожожною небезпекою?
5. Назвіть основні системи забезпечення пожежної безпеки об’єкту
6. Які сучасні способи гасіння пожеж і вогнегасні речовини Вам відомі?
7. Охарактеризуйте призначення вогнегасників.
8. Спринклерні та дренчерні системи пожежогасіння, їх будова і принцип дії.
Література: 23,24,25,26,27,28,30,31.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України. Основний закон. – К., 1996. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.
2. Про охорону праці: Закон України, 1992. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.
3. ДК 009:2010. Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.nau.ua/.
4. Кодекс законів про працю: Закон України. К., 1971. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/
5. Кодекс цивільного захисту України: Закон України. – К., 2012. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.
6. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України. – К., 1992. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.
7. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України. – К., 1999. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.
8. Про затвердження положення про Державну Службу України з питань праці. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.
9. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України – К., 2007 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.
10. ГОСТ 12.003 – 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
|
|
|
11. Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2001 № 528. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
12. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
13. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
14. ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентиляція та кондиціонування. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
15. ДБН В.2.5 – 28 –2006. Інженерне обладнання будинків і споруд.
Природне і штучне освітлення.[Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://dnop.com.ua/.
16. ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
17. НПАОП 0.00-1.28-10. Правила охорони праці під час експлуатації електронно обчислювальних машин. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
18. ДСан ПіН 3.3.2.007-98. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, характеру та особливостям трудової діяльності. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
19. НПАОП 0.00-7.13-14. Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу електромагнітних полів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
20. ГОСТ 12.2.032. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
21. НПАОП 40.1-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
22. НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
23. НАПБ А.01-001-2015. Правила пожежної безпеки в Україні. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
24. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
25. ГОСТ 12.1.044–89* ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
26. ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
27. НАПБ Б.03.001-2004. Типові норми належності вогнегасників. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
28. Ткачук К.Н. Основи охорони праці: підруч. 3-те видання, доповнене та перероблене. / К. Н. Ткачук, В. В. Зацарний, Д. В. Зеркалов, О. І. Полукаров, В. С. Коз’яков, Л. О. Мітюк, Ю. О. Полукаров, Т. Є. Луц. - Київ: Основа, 2014. - 456 с.
29. Катренко Л.А. Охорона праці в галузі комп’ютингу: підруч. / Л.А. Катренко, А.В. Катренко. – Львів: Магнолія 2006, 2012. –
544 с.
30. Купчик М.П. Основи охорони праці: підруч. / М.П. Купчик, М.П. Гандзюк, І.Ф. Степанець, В.Н. Вендичанський, А.М. Литвиненко, О.В. Іваненко. – Київ: Основа, 2000. – 416 с.
31. Никитин В.С. Охрана труда на предприятиях пищевой промышленности: учебн. / В.С. Никитин, Ю.М. Бурашников.– Москва: Агропромиздат, 1991 – 350 с.
