Вимоги до оформлення дипломної роботи

 

Правила оформлення роботи

 

Оформлення дипломної роботи вимагає дотримання певних вимог та правил.

Загальні вимоги

Дипломну роботу оформлюють згідно з вимогами ДСТУ 3008-95 машинним способом (за допомогою комп’ютерної техніки) і роздруковують з використанням друкувальних і графічних пристроїв на аркушах білого паперу формату А4 з одного боку За потреби допускається використання аркушів формату А3. Дипломний проект (роботу) слід переплітати у тверду обкладинку з палітурного картону.

Кожний аркуш дипломного проекту, за винятком титульного, завдання та реферату повинен мати рамку й основний напис. Основний напис для першого аркуша записки розміщують на сторінці «ЗМІСТ». Інші сторінки повинні мати основний напис, передбачений для наступних аркушів.

Текст основного матеріалу дипломної роботи повинен мати шрифт Тіmеs New Roman, розмір якого 14, начертання звичайне, колір чорний. Міжрядковий інтервал тексту встановити рівним 1,5 пунктів. Вирівнювання тексту – по ширині.

Відстань від рамки аркуша дипломного проекту до границі тексту на початку і в кінці рядків повинна дорівнювати 3…5 мм. Відстань від верхнього чи нижнього рядка тексту до верхньої чи нижньої рамки повинна дорівнювати 10…15 мм.

Розміри лівого, верхнього та нижнього полів дипломної роботи встановлюють рівними 20 мм, розмір правого поля – 10 мм.

Абзацний відступ у дипломномної роботі повинен бути однаковим для всього тексту й дорівнювати 15…17 мм. Абзаци основного тексту не відокремлюють один від одного.

Скорочення слів і словосполучень у дипломному проекті (роботі) наводити відповідно до ДСТУ 3582-97.

Структурні елементи дипломної роботи «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «РОЗДІЛИ», «ВИСНОВКИ», «РЕКОМЕНДАЦІЇ» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

Розділи й підрозділи дипломної роботи повинні мати заголовки.

Заголовки структурних елементів дипломної роботи і заголовки розділів розташовують посередині рядка й друкують великими літерами без крапки в кінці. Використовують шрифт Тіmеs New Roman, розмір 14, написання напівжирне. Перенесення частини слова не допускається. Від попереднього тексту заголовок відокремлюють інтервалом 12 пунктів, від наступного – 6 пунктів.

Заголовки підрозділів дипломної роботи виконують малими літерами (перша літера – велика) і розміщують з абзацу. Використовують шрифт Тіmеs New Roman, розмір якого 14, написання звичайне. Перенесення частини слова не допускається. Крапка наприкінці заголовка не ставиться. Від попереднього тексту заголовки підрозділів відокремлюють інтервалом 6 пунктів, відступу від першого рядка наступного тексту немає.

Усі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім, через
пробіл, у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Нумерація сторінок дипломної роботи наскрізна. Першою сторінкою вважається титульний аркуш. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами у дипломній роботі в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. На першій сторінці (титульний аркуш) номер не ставиться. Рисунки й таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають до загальної нумерації.

Розділи повинні мати наскрізну нумерацію арабськими цифрами в межах всієї дипломної роботи. Після номера розділу крапка не ставиться. Кожний розділ слід починати з нової сторінки.

Підрозділи нумерують арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й номера підрозділу, розділених крапкою. Наприкінці номера підрозділу крапка не ставиться.

Ілюстрації, рисунки

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотографії, у тому числі копії з екрана монітора комп’ютера) слід розміщувати відразу після посилання на них в тексті або на наступній сторінці. Ілюстрацію розміщують так, щоб її можна було розглядати без повороту дипломної роботи. Якщо таке розміщення неможливе, то ілюстрацію слід розташовувати так, щоб для її розгляду достатньо було повернути пояснювальну записку на чверть обороту за рухом годинникової стрілки.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми в дипломній роботі мають відповідати вимогам стандартів ЄСКД, СПДБ, ЄСПД, ЄСТД та іншим нормативно-методичним документам.

Ілюстрації можуть мати назву, яку слід розташовувати під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією можна розміщувати пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрації позначають словом «Рисунок», яке разом із номером та підписом розміщують після пояснювальних даних. Слово «Рисунок», номер і підписповинні бути поза ілюстрацією, мати шрифт Тіmеs New Roman, розмір якого 14, написання звичайне, вирівнювання по центру, інтервал перед рисунком встановлюють 6 пунктів, після – 12 пунктів.

Ілюстрації нумерують послідовно в межах розділу арабськими цифрами. Номер складається із номера розділу й порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою.

На всі ілюстрації повинні бути посилання в тексті. При посиланні слід вказувати повний номер ілюстрації. Повторні посилання варто давати зі скороченими словами «дивись рисунок», наприклад: див. рис. 2.1.

Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис, зразок див.
на рис. 2.1).

 

Рис. 2.1. Дисконтований період окупності проекту

 

Таблиця

Таблицю розташовують безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Форма таблиці показана на рисунку 2.2. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Таблиці нумерують арабськими цифрами у межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номеру таблиці, розділених крапкою.

Таблиця повинна мати стислу змістовну назву. Назву таблиці й заголовки граф слід починати з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони самостійні. У кінці заголовків і підзаголовків таблиці крапки не ставити. Заголовки й підзаголовки граф указують у однині.

 

Рис. 2.2. Приклад побудови таблиці

 

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за стрілкою годинника. На всі таблиці обов'язкове мають бути посилання в тексті роботи.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступний аркуш (сторінку). При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і номери вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова « Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад «Продовж. табл. 1.2» (без крапки в кінці).

При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву таблиці вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф (стовпчиків) можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, у другому – боковик.

Лінії таблиці мають бути однакової товщини і дорівнювати 0,75 пт. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до таблиці жирним шрифтом. Назву і слово « Таблиця » починають з великої літери. Шрифт у таблиці – той же, що у тексті роботи (Times New Roman, розміру 14 пт.), у великих таблицях, які займають площу до двох сторінок, допускається міжстроковий інтервал (щільність), якій дорівнює 1 пт. (на відміну від тексту роботи, де щільність складає 1,5 пт.), та шрифт, який дорівнює 10 пт. Таблиці більш двох сторінок переносяться у додатки.

Заголовок кожної графи (стовпчику) у головці таблиці мас бути по можливості стислим. Слід уникати повторювань тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи, лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Стовпчик з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Нумерація здійснюється у тому ж стовпчику, що й текст рядка.

Формули та рівняння

Формули та рівняння слід розміщувати безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, окремими рядками, посередині сторінки. До і після формули залишають один вільний рядок. Безпосередньо після формул (до номера) ставлять той розділовий знак, який необхідний, виходячи з побудови фрази.

Формули та рівняння нумерують по порядку в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу й порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою. Номер записують в круглих дужках на рівні формули або рівняння у крайньому правому положенні на рядку. При посиланні в тексті на формулу або рівняння зазначають у дужках повний номер.

Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу), без крапки в кінці.

Вище і нижче кожної формули або рівняння залишають інтервал, який дорівнює 6 пт. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку з текстом, а не одну під одною. Невеликі формули, що не мають самостійного значення, вписуються в середині рядку тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі з абзацного виступу. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки (див. приклад нижче).

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (х).

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до їі номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують ззовні рамки з правого боку, навпроти основного рядка формули. Номер формули подають на тому ж рядку, де знаходиться сама формула. Так, наприклад: «Відомо, що чиста поточна вартість розраховується за формулою (7.1):

, (7.1)

де – первісні вкладення коштів;

– повні вигоди за рік t;

– повні витрати за рік t;

t – відповідний рік проекту;

n – строк служби проекту в роках;

i – ставка дисконтування.

 

Переносити формулу чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконання операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Знак множення при цьому слід записувати у вигляді «×».

У формулах та рівняннях слід застосовувати позначення, які встановлені державними стандартами.

Пояснення позначень і числових коефіцієнтів, які входять до формули чи рівняння, наводять безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони наведені в формулі або рівнянні. Пояснення значення кожного символу й числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Цифри у формулах повинні мати прямий шрифт. Літерні позначення розмірів (символи), для яких застосовуються букви латинського алфавіту, повинні мати курсивний шрифт.

Скорочені математичні терміни (наприклад, sin, arcsin, lg, lim, const, max) у формулах та рівняннях слід записувати прямим шрифтом. Скорочені найменування фізичних і технічних одиниць виміру, метричних мір і похідних від них, які позначені буквами українського алфавіту, наводять курсивним шрифтом без крапок. Скорочення в індексах повинні мати прямий шрифт.

Розмірність одного й того ж параметра в межах дипломної роботи повинна бути однаковою.

Математичні знаки дозволяється застосовувати лише у формулах. У тексті їх слід записувати словами. Не слід вживати математичні знаки без цифр.

Позначення одиниць слід застосовувати тільки після числового значення розмірів та в заголовках граф і найменуваннях рядків таблиць. У тексті (без числового значення розмірів) наводять повне найменування одиниць. Не дозволяється застосовувати різні позначення однакових фізичних величин.

Позначення одиниць, які входять у добуток, слід розділяти на середній лінії крапкою, як знаком множення, наприклад: Н·м (ньютон·метр). У позначеннях одиниць, які утворені діленням одних одиниць на інші, застосовують косу риску. При цьому всі позначення складної одиниці слід розміщувати в один рядок.

Посилання на бібліографічні джерела слід давати в тексті дипломного проекту (роботи) у квадратних дужках [ ]. Посилання нумерують арабськими цифрами в порядку їх появи в пояснювальній записці.

 

Примітки

Примітки наводять, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць або графічного матеріалу. Примітку розташовують безпосередньо після матеріалу, якого вона стосується, друкувати шрифтом Тіmеs New Roman, розмір якого 12, написання звичайне, вирівнювання за лівим краєм з абзацним відступом, інтервал перед приміткою дорівнює 6 пунктів і після – 12 пунктів. Слово «Примітка» набирають розрідженим шрифтом із розрядкою 1 пункт.

Списки

Списки позначаються маркером «–» (тире) або арабською цифрою з крапкою. Якщо список починається з маркеру, то перед ним ставлять двокрапку, текст починають з маленької літери, а в кінці кожної позиції (крім останньої) ставлять крапку з комою. Якщо список починається з цифри, то після неї ставиться крапка, потім пробіл, потім – речення, яке починається з великої літери і закінчується крапкою.

Список може мати два рівні деталізації, кожен з яких має однаковий абзацний відступ – 1,25 см від лівого берега аркуша (як і весь текст роботи).

Розрізняють нумеровані та маркіровані списки.

Виноски

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти підсторінковими виносками.

Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів), та виносяться у нижнє поле поточної сторінки.

Виноски формуються традиційними засобами текстового редактора
Microsoft Office Word.