double arrow

Денної і заочної форм навчання

ГЛОСАРІЙ

ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»

Для студентів усіх спеціальностей

денної і заочної форм навчання

 


Глосарій до навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів усіх спеціальностей денної і заочної форм навчання/Укл. Г.С. Онуфрієнко. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2016. – 82 с.

Автор-укладач: Онуфрієнко Галина Сергіївна, доцент, доктор філософії у філологічних науках, доцент кафедри українознавства та ЗМП, керівник кафедральної НДР 08515 «Динаміка галузевих термінологій у сферах їх фіксації та функціонування» (2015-2018рр.)

Рецензент: Пристайко Т.С., професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри загального та слов’янського мовознавства Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, заслужений викладач ДНУ, керівник НДР «Закономірності розвитку і функціонування сучасних слов’янських мов»

Глосарій підготовлено на виконання завдань першого етапу «Галузеві термінології у сфері їх наукової фіксації» (2015-2016рр.) кафедральної НДР 08515. У глосарії подано пояснення з коментарями та прикладами до 270 слів і словосполучень, використовуваних в усній та писемній професійній комунікації.

Для студентів, що здобувають вищу освіту за кваліфікаційним рівнем «бакалавр» й опановують обов’язкову дисципліну «Українська мова (за професійним спрямуванням)», а також для магістрантів й аспірантів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання і всіх, хто прагне поглибити знання для вдосконалення мовної, термінологічної та комунікативної компетентностей, у тому числі в рамках нововведених спецкурсів, зокрема «Українська наукова мова», «Культура наукового мовлення», «Культура фахового спілкування», «Прикладна риторика», «Практика мовної комунікації».

 

Затверджено засіданням кафедри українознавства та ЗМП

 
 

Протокол № 3 від 15.11.2016

 

Рекомендовано до видання НМК гуманітарного факультету

 
 

Протокол № 4 від 24.11.2016


ЗМІСТ

Передмова....................................................................................................4

Українська абетка.......................................................................................8

Алфавітний покажчик глос........................................................................8

Скорочення пояснюваних позначок у глосарії......................................17

Глосарій до навчальної дисципліни «УМПС».......................................18

Використана література...........................................................................81

Навчальні посібники для ВНЗ із грифом МОН України................81

Навчально-методичні матеріали для студентів денної і заочної форм навчання...................................................................................81

Словники.............................................................................................82


ПЕРЕДМОВА

Для опанування мови професії необхідно засвоїти базові поняття і професії, і мови як універсального засобу фахової комунікації. На це скеровані університетські дисципліни. Проте кожному потрібно багато та постійно опрацьовувати як різні наукові джерела, так і тренуватися з репродукування (в усній та письмовій формах) засвоєних наукових знань, опанованих теорій і концепцій та продукування власних думок, професійних пропозицій, публічних виступів, ділових паперів тощо. Щоб розуміти інформацію університетських підручників, навчальних посібників, журнальних наукових статей за фахом тощо, необхідно щоразу звертатися до словниково-довідкової літератури, де розтлумачено і засвоювані, і дотичні до них поняття. Термінографічні ресурси наукових понять традиційно представлені різними жанрами (від малих до великих форм) сфери їх фіксації: словниками, тезаурусами, довідниками, ДЕСТами, збірниками рекомендованих термінів, глосаріями.

Із плином часу й відповідно до потреб галузей і суспільства та в контекстах різних інноваційних тенденцій поняттєвий зміст термінів (мовних знаків понять) здатний еволюціонувати: конкретизовуватися, доповнюватися, коригуватися, уточнюватися, змінюватися, вдосконалюватися тощо. Прикладом динамічного наукового «портрету» є поняття глосарій, важливе в освітній сфері й інформаційному просторі. Сам термін глоса (а до 1540р. існувала форма глоза) має давньогрецьке походження і буквальне лексичне значення «мова, мовлення, слово». З 1841р. набуває поширеності поняття глотологія як наука про мову. Спочатку глосою називали незрозуміле слово (маловідоме, іншомовне, діалектне, архаїчне, варваризм, власне ім’я) чи цілий вислів, необхідні для пояснення в тексті, зокрема художньому. Так, давні греки ще у V ст. до н.е. при вивченні «Іліади» Гомера вперше застосували пояснення при словах, тобто глоси, які подавалися або над цими словами чи виразами, або на полях чи кулуарах (нотатках). Списки таких слів (переважно тематичні), що потребували обов’язкового й достатнього коментаря для читачів, назвали глосаріями. Пізніше глоси подавали при поясненнях окремих місць у Біблії та якнайчастіше при тлумаченні понять у юридичних текстах. В історії юриспруденції відомий цікавий факт: тлумачення глосаторів (професорів римського права Болонського університету) були авторитетнішими за самі джерела. Наприклад, юристи часів рецепції римського права в континентальній Європі вивчали виключно глоси, тлумачення, а суди керувалися таким правилом: що не визнає глоса, те не визнає і суд.

У VІ-VІІІ ст. з’являються германські, романські, кельтські тлумачення до текстів. До кола глос зазвичай потрапляли іншомовні, діалектні, незвичні, малопоширені слова. Як констатує професор Н. Матвєєва, світова лексикографія почалася саме з тлумачення текстів, з пояснення в них важливих та малозрозумілих слів: у шумерів цю традицію відносять до ХХV ст. до н.е., у Китаї – до ХХ ст. до н.е., у Західній Європі – до VІІІ ст. н.е., а у східних слов’ян – до ХІ ст.

Із функційної точки зору, в глосах реалізовувалася так звана метамовна функція мови (коли мову використовують для опису самої мови). А збірники глос, до складу яких потрапляла строката, «важка» лексика («hard» words) та цілі контексти з нею, назвали глосаріями, які в різні періоди історичного часу та інформаційного забезпечення соціуму в різних культурах являли собою сукупності лексичних одиниць, відібраних із текстів на засадах передусім практичної необхідності та поданих найчастіше тематичними групами за абетковим принципом.

У ХХІ ст. поняття глосарій об’єктивно сприймається «знайомим незнайомцем»: у нього давня наукова «біографія», до якої різні культури і в різні часи додавали нове. Починаючи від рукописних, глосарії є безперечними попередниками словників; це витоки словникарської справи і на Заході, і на Сході.

Найперший зі збережених рукописних глосаріїв до пам’яток східнослов’янської писемності датований 1282 роком і містить 174 слова до Кормчої книги – збірника канонів і цивільних законів із церковних справ у православних слов’ян.

Глосарії систематично з’являлися пізніше в країнах Центральної Європи, зокрема в Італії (списки архаїчних слів до пам’яток попередніх століть), в Англії (списки абстрактних учених слів (ink-born-terms), невідомих широкому читачеві, та «Скарбниця молоді»), у Німеччині (списки давньогрецьких, латинських, європейських, італійських слів тощо), в Іспанії (відомий «Словник Авторитетів», що роз’яснював слова в їхніх істинних лексичних значеннях) тощо. Ці та інші глосарії, реєструючи певну суму актуальних знань відповідної епохи, суттєво підвищували загальнокультурне, загальноінформаційне їх значення для користувачів. Серед відомих авторів глосаріїв– домініканець Іоанн Бальбус, що залишив людству у спадок створений у період Середньовіччя «Каталікон» (1285р.), і Гарфілд Граматик з його «Скарбницею молоді» (ХV ст.), і Симон Рот з його «Німецьким дикціонером» (1571р.), і Ф. Хоукінс з його правилами для юнацтва, де розкрито сутність важких для розуміння слів.

Останніми десятиліттями глосарії найактивніше поповнюють науковий дискурс (зокрема, різні галузі права, економіки, філософії, комунікативістики, культурології, нанотехнологій та ІТ-технологій, психолінгвістики, політології тощо) для пояснення понять, у тому числі й нових, і супроводжують інтегративні навчальні дисципліни у вишах, на що скеровують завдання Болонського процесу. Наводять глосарії і до художніх текстів, особливо перекладених з інших мов, що зумовлено практичною потребою піднесення загальної і мовної/мовленнєвої культури читачів та забезпечення повноцінності міжкультурного діалогу/ полілогу.

Тож тисячоліття світова лексикографічна практика переконує, що еволюційний шлях поняттєвого змісту терміна глосарій є тривалим (від давнини і ще рукописних творів), глобальним (Галлія, Давня Індія, Давня Греція, Китай, Арабія, Англія, Німеччина, Італія, Іспанія, слов’янські території тощо), з постійною тенденцією до нарощування практично необхідних функцій (від пояснення незрозумілих чи малозрозумілих слів до тлумачення лексичних запозичень, діалектної лексики, рідкісних словоформ, архаїзмів, новотворів, варваризмів, суто книжних слів, термінів, усталених зворотів із наведенням конситуацій, прикладів тощо) у різних дискурсах та сферах інформаційного простору. Сучасний контекст лексикографічної науки дозволяє аналізувати глосарії як специфічні друковані словники здебільшого інтегративного типу з елементами і тлумачного, і перекладного, і термінологічного, і неологічного, і фразеологічного, і діалектичного, й історичного типів словника, проте з обов’язковими коментувальною та ілюстративною частинами, що дозволяє говорити й про довідковий його характер. Останніми роками виокремилася особлива галузь лексикографії – навчальна глосографія, скерована переважно на створення глосаріїв для учнівської та студентської молоді, де потенційно важка і важлива за семантикою лексика й висловлювання адекватно інтерпретовані в контекстних рамках опановуваних навчальних дисциплін, спецкурсів, дискурсів, текстів.

Пропонований глосарій підготовлено до обов’язкової для студентів усіх спеціальностей університетської дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»/ «УМПС» відповідно до завдань кафедральної НДР «Динаміка галузевих термінологій у сферах їх фіксації та функціонування» (2015-2018). Користувачам для зручності пошуку глос запропоновано алфавітний покажчик із зазначенням відповідних сторінок у самому глосарії та (з метою актуалізації морфологічних норм сучасної української мови) наведено флексії (закінчення) у родовому відмінку однини для іменників жіночого роду третьої відміни та чоловічого роду другої відміни. Глосарій організований за абетковим принципом. Словосполучення подано за абеткою першого у ньому слова, аби забезпечити оперативність їх пошуку. У глосах наведено нормативний наголос (мóвець), у тому числі й варіантний (дúску́рс); також подано коротку довідку про мовне походження до лексичних запозичень (англ., грец., італ., лат., нім., франц.), паралельні (синонімійні) конструкції (адресáт/ отрúмувач/ реципіє́нт/ слухáч/ читáч/ інтерпретáтор/ слухáцька аудитóрія); наведено рід до невідмінюваних в українській мові запозичених іменників (табу́, невідм., с.р.), супутню комунікативно важливу й корисну інформацію пояснюваного поняття чи словосполучення. У статтях для зручності використано скорочений варіант пояснюваного слова (комунікáціяк.) чи словосполучення (актуáльне членувáння рéченняа.ч.р.).

Це навчальне лексикографічне видання допоможе студентам у процесі самостійної роботи ефективніше опрацьовувати текстові навчальні матеріали з «УМПС» в усній і письмовій формах та вправно використовувати у навчальній і фаховій комунікації та когнітивній (пізнавальній) діяльності наведені актуальні глоси.

Глосарій також покликаний збільшити лексичний (у тому числі термінологічний) запас студентів, що сприятиме якісному опануванню базових і складних понять трьох змістових модулів обов’язкової університетської дисципліни з мови фаху для продукування інформації в усній та писемній науковій комунікації.

Матеріали глосарія корисні магістрантам й аспірантам для піднесення мовної, мовленнєвої, термінологічної і комунікативної компетентностей, необхідних для здобуття сучасних освітньої (магістр) та освітньо-наукової кваліфікацій (РhD).


УКРАЇНСЬКА АБЕТКА

(33 літери)

 

А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Є є Ж ж З з И и І і Ї ї Й й

 

К к Л л М м Н н О о П п Р р С с Т т У у Ф ф

 

Х х Ц ц Чч Ш ш Щ щ ь(знак м’якшення) Ю ю Я я

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: