Форми пошукової діяльності учнів у позашкільних закладах

Туристсько-краєзнавча діяльність характеризується надзвичайною різноманітністю її організаційних форм. Найпоширеніші них: гурток, секція, клуб, товариство.

Гурток - самодіяльна група підлітків, що займається поглибленим вивченням рідного краю. Це основна і найпоширеніші форма краєзнавчо-туристичної роботи з географії, біології, історії тощо.

Робота краєзнавчо-туристичних гуртків підпорядкована вимогам програм, які розроблені Міністерством освіти і України.

Членами гуртка стають школярі, які цікавляться предметом. Для забезпечення наступності в роботі гуртка, цілеспрямованого розширення і поглиблення знань учнів, для розвитку у них практичних умінь і навичок слід добиватися стабільності складу гуртка.

Визначаючи зміст роботи гуртка, необхідно врахувати вікові особливості учнів, рівень їх підготовки, у школах де працює один вчитель предметник (географії, біології, історії та ін.) доцільно створювати різновіковий гурток з різними секціями і розробити такий план його роботи, який задовольняв би інтереси учнів усіх класів.

Заняття гуртка проводяться в позаурочний час, два-чотири рази на місяць. План роботи складається на кожне півріччя. У невеликих гуртках з кількістю до 18 учнів, коли немає поділу на секції, обирають старосту і секретаря, якщо у гуртку налічується 18-25 членів, то з голів секцій, секретаря і керівника створюються бюро. У спеціальному журналі ведеться облік роботи. Гурток випускає свою стінгазету.

Секція - первинна форма шкільних краєзнавчо-туристичних учнівських об'єднань (гуртків, клубів, товариств) їх складова частина. Кількість членів кожної секції гуртка, як правило, не перевищує десяти. Це дає можливість ефективно керувати роботою кожного учня зокрема і всією секцією в цілому. Секції організовуються в гуртках, де налічується від 18 до 25 членів.

Клуб - найвища форма організації краєзнавчо-туристичної роботи. Він об'єднує різні секції і гуртки. Членами кожного клубу можуть бути 60 і більш учнів переважно середнього шкільного віку.

Роботою клубу керує рада, до складу якої входять старости гуртків, редактор стінної газети, голова ради, його заступники. Членами ради є також консультанти: вчителі, працівники наукових установ, спеціалісти-господарники та ін.

Члени клубу приймають статут, затверджують емблему, вибирають пісню, (гімн), кожному з них видається облікова картка. Секретар ради клубу веде протоколи загальних зборів.

Товариство - самодіяльна організація із 40-60 старшокласників, які цікавляться туризмом і краєзнавством. Товариство складається із трьох-п'яти споріднених за змістом роботи секцій: географічну, біологічну, історичну, секції літераторів-етнографів, туристів-краєзнавців.

Очолює товариство правління (виконавчий орган), яке обирається загальними зборами. Виборні також голова секцій, відповідальний секретар, головний редактор стінгазети, консультанти.

На загальних зборах затверджують девіз товариства, статут, вручаються членські квитки.У шкільній краєзнавчо-туристичній роботі виділяють стаціонарні і туристичні форми.

Стаціонарні форми: робота на географічному майданчику, фенологічні спостереження, зустрічі із знатними земляками, уявні подорожі по країні, краєзнавчі олімпіади, конференції, лекторії, шкільні краєзнавчі естафети, конкурси, виставки, вікторини, випуск краєзнавчого журналу, радіо - і стінна газети, листування і обмін краєзнавчою літературою, видання альманахів та інші заходи, що проводяться на місці, в умовах школи населеного пункту.

Туристичні форми: прогулянки, екскурсії, одноденні і багатоденні походи, подорожі на різних видах транспорту, експедиції, туристські зльоти (шкільні, районні, міські, обласні, загальноукраїнські).

Вчителі застосовують різноманітні форми краєзнавчої туристичної роботи з учнями, пам'ятаючи, що краєзнавство не і існує без туризму, а туризм не може бути без краєзнавства. Адже тільки туризм надає шкільному краєзнавству дійового і творчого характеру.

В основу шкільної краєзнавчо-народознавчої діяльності і туризму повинні бути покладені наступні принципи:

- духовно-культурної спрямованості, який передбачає діяльність краєзнавців відповідно до завдань відродження духовності і національної свідомості, формування високої громадськості;

- науковості, який передбачає глибоке вивчення науково-методичної літератури, широких зв'язків із спеціалістами, консультування тощо;

- комплексності і систематичності, який передбачає організацію краєзнавчого виховання вивчення одночасно по різним напрямкам і впродовж певних проміжків часу;

- плановості, який передбачає розгортання краєзнавчо-туристської роботи на основі продуманої програми досліджень, складеної на певні відрізки часу.

- наступності який передбачає встановлення зв'язку між різновіковими-групами або об'єднаннями школярів і дорослих;

- зв'язку краєзнавчо-народознавчої роботи з навчально-виховними завданнями школи, який полягає у реалізації краєзнавчо- народознавчого принципу у навчанні і вихованні школярів;

- оптимального поєднання краєзнавчо-туристичної роботи із суспільно-корисною діяльністю, яке досягається на основі тісних контактів туристсько-краєзнавчих об'єднань з місцевими організаціями, науковими установами та іншими організаціями;

- поєднання дитячого самоуправління з педагогічним керівним краєзнавчо-народознавчою роботою і туризмом. Самодіяльність учасників краєзнавчої роботи полягає у самостійному рішенні учнями під керівництвом педагогів всіх організаційних питань проведення пошукової роботи і оформлення матеріальних результатів досліджень;

- популяризації краєзнавчо-народознавчої діяльності і туризму, який полягає у тому, що результати краєзнавчо-народознавчої роботи обов'язково повинні бути відповідним чином оформлені представлені для широкої громадськості.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: