Топографо-анатомічні утвори нижньої кінцівки

Нижня кінцівка спереду відмежовується лінією, яка проходить по пахвинній зв'язці, позаду — лінією, що йде вздовж гребеня клубової кістки.

На нижній кінцівці виділяють такі ділянки:

§ Сіднична ділянка (regio glutealis). Обмежована: вгорі – клубовим гребенем. Досередини – лінія, котра з`єднує spina iliaca posterior superior з верхівкою куприка. Знизу – сіднична борозна. Збоку – лінія, яка з`єднує spina iliaca anterior superior з великим вертлюгом. Шари ділянки: шкіра – товста

§ Стегнова ділянка (regio femoris). Ділянка обмежована: зверху – пахвинною зв`язкою; знизу – коловою лінією, проведеною на два поперечних пальці вище основи наколінка; позаду стегнова ділянка відмежована від сідничної ділянки сідничною борозною.

§ Колінна ділянка (regio genus). Обмежована: зверху – колова лінія, проведена на два поперечних пальці вище наколінка; знизу – колова лінія, проведена через tuberositas tibiae.

§ Гомілкова ділянка (regio cruris). Ділянка обмежована: зверху – колова лінія, проведена через tuberositas fibiae; знизу – колова лінія, проведена над основою бічної та присередньої кісточок;

§ присередня закісточкова ділянка (regio retromalleolaris medialis) Обмежована: попереду – лінією, що з`єднує присередню кісточку з горбистістю човноподібної кістки.

§ підошвова ділянка ( regio plantaris)

Важливими топографічними утвореннями є стегновий трикутник, стегновий канал та підколінна ямка.

Стегновий трикутник(Скарпівський) (trigonum fémorale) обмежений зверху пахвинною зв'язкою, збоку — зовнішньо-латеральним краєм кравецького м'яза, латерально — довгим привідним м'язом. У цьому трикутнику розташовані стегнові артерія і вена, гілки стегнового нерва та лімфатичні вузли, які оточені пухкою волокнистою сполучною тканиною.

Простір між пахвинною зв'язкою і тазовою кісткою поділяється клубово-гребінною дугою на дві лакуни: латеральну — судинну (lacuna vasorum), де проходять стегнові артерія і вена, і медіальну — м'язову ( lacuna musculorum), у якій містяться клубово-поперековий м'яз і стегновий нерв. Lacuna vasorum продовжується на стегно в клубово-гребінну та передню стегнову борозни і далі в привідний канал, які йдуть один за одним уздовж прямої лінії, що з'єднує пахвинну зв'язку (у точці між присередньою і середньою третиною) з присереднім виростком стегнової кістки. Ця лінія є проекцією основного судинно-нервового пучка стегна.

У нормі стегнового каналу (canalis femoralis) не існує, і виникає він тільки в разі утворення стегнових гриж (має довжину 2-3 см і простягається від його внутрішнього отвору – стегнового кільця, до підшкірного розтвору, що при стегновій грижі стає зовнішнім отвором каналу.) Стегнове кільце, розміщене в латеральному куті судинної лакуни, обмежене латерально стегновою веною, спереду і зверху — пахвинною зв'язкою, присередньолакунарною зв'язкою, ззаду і знизу — гребінною зв'язкою. Якщо кільце надмірно широке, то органи черевної порожнини можуть виходити через нього й утворювати стегнову грижу. Грижа зумовлює утворення стегнового каналу, стінками якого латерально буде стегнова вена, ззаду — глибокий листок широкої фасції стегна, спереду — пахвинна зв'язка і поверхневий листок широкої фасції стегна. Вихідним отвором стегнового каналу служить підшкірна щілина.

Підколінна ямка (fossa poplitea) що розташована у задній колінній ділянці, за формою нагадує ромб. Вона обмежена зверху двоголовим м'язом стегна та півперетинчастим і півсухожилковим м'язом, а знизу — присередньою і бічною головками литкового м'яза. Це анатомічне утворення виповнено жировою тканиною, в якій розміщені судинно-нервовий пучок та лімфатичні вузли. Дно підколінної ямки утворене підколінною поверхнею стегнової кістки і капсулою колінного суглоба. Ямку покриває ззаду власна фасція, що є продовженням широкої фасції.

Конспект

самостійної позааудиторної

роботи № 6

Тема:

Продукція спинномозкової рідини

та шляхи її циркуляції.

Оболонки головного мозку.

Міжоболонкові простори.

Шлуночки головного мозку.

ІНСТРУКЦІЯ № 6

для виконання самостійної позааудиторної роботи студентів

Дисципліна: «Анатомія людини»

Спеціальність: 5.12010102 «Сестринська справа.Фармація»

Тема: Продукція спинномозкової рідини та шляхи її циркуляції. Оболонки головного мозку. Міжоболонкові простори. Шлуночки головного мозку.

Кількість годин: 4 годин

Знати:

1. Рефлекс. Рефлекторна дуга – будова. Функції. Відмінності вегетативної та соматичної рефлекторних дуг.

2. Внутрішню будову спинного мозку: сіра речовина (скупчення нейронів) у вигляді стовпів, біла речовина (нервові волокна) – канатики.

3. Сегмент спинного мозку, оболонки спинного мозку, між оболонкові простори.

4. Внутрішню будову головного мозку. Розташування, відділи: довгастий мозок, задній мозок (міст, мозочок), середній мозок, проміжний мозок, кінцевий мозок.

5. Сіра речовина, ядра, кора, біла речовина – провідні шляхи. Асоціативні, комісуральні, проекційні.

6. Порожнини мозку.

7. Базальні ядра.

8. Кора головного мозку, проекційні зони кори.

9. Оболонки головного мозку, між оболонкові простори.

10. Ліквор, його утворення, рух значення.

Вміти

- Давати визначення поняттям: «рефлекс», «рефлекторна дуга», пояснювати механізми та принцип дії вегетативної та соматичної рефлекторних дуг.

- Пояснювати внутрішню будову спинного мозку, його частини, відділи, склад.

- Характеризувати сегмент спинного мозку, оболонки, між оболонкові простори та їх значення.

- Розкривати особливості топографії головного мозку, відділи, склад.

- Виділяти порожнини головного мозку, їх топографію та значення.

- Описувати кору головного мозку, виділяти проекційні зони кори головного мозку.

План

1. Рефлекс. Рефлекторна дуга.

2. Вегетативна та соматична рефлекторні дуги.

3. Спинний мозок.

4. Головний мозок.