Рефлекс. Рефлекторна дуга

В основі діяльності нервової системи лежить здійснення рефлекторних реакцій, або рефлексів.

Рефлекторна дуга – це шлях, яким поширюється збудження під час здійснення рефлексу.

Рефлекторна дуга складається з п'яти компонентів:

§ Рецептори (від лат. receptor - той, що сприймає) – чутливі нервові закінчення, які сприймають подразнення. Рецептори різні за своєю будовою, місцезнаходженням і функціями. За місцем розташування рецептори поділяються на:

ü екстерорецептори (від лат. Exter - зовнішній, receptor - той, що сприймає), які сприймають подразнення зовнішнього середовища; до них належать сприймаючі клітини сітківки ока, вуха, рецептори шкіри, органів нюху, смаку;

ü інтерорецептори (від лат. Interior - внутрішній, receptor - той, що сприймає), які сприймають зміни внутрішнього середовища організму; розташовані в тканинах внутрішніх органів (серця, печінки, нирок, кровоносних судин);

ü пропріорецептори (від лат. Рroprius - власний, особливий, receptor - той, що сприймає), які сигналізують про положення і рух тіла; містяться в м'язах і сприймають скорочення і розтягнення мускулатури.

§ Аферентний шлях або доцентровий (чутливий, інформаційний) нейрон - аферентний нерв, який передає збудження від рецептора в ЦНС.

§ Нервовий центр ділянка нервової системи, де збудження, зазнавши складних змін, передається на відцентровий нейрон;

§ Еферентний шлях або відцентровий (руховий, командний) нейрон - еферентний нерв, що несе збудження від центральної нервової системи до робочого органу;