2017-11-30
532
Із 18 до 31 (з 5 до 18) жовтня 1917 р. відбулося декілька засідань ЦК РСДРП (б), на яких обговорювали конкретні питання підготовки повстання в Петрограді.
Для політичного керівництва повстанням створили спеціальний орган — Політичне бюро.
Проте члени ЦК Каменєв і Зінов'єв виступили проти рішення про збройне захоплення більшовиками влади та передачі її радам. Свою незгоду вони висловили через газету «Новаяжизнь».
29 (16) жовтня для безпосередньої підготовки повстання при Петроградській раді створили Військово-революційний комітет (ВВК).
До його складу увійшов Військово-революційний центр ЦК РСДРП (б).
Поступово ВРК установив контроль над більшістю військових частин гарнізону міста.
Повідомлення про підготовку більшовиками перевороту переконали Керенського в необхідності перехопити ініціативу більшовиків.
Вірні уряду війська намагалися взяти під контроль основні райони міста. Проте сил не вистачало.
Вимогу Керенського до передпарламенту надати йому необмежені повноваження було відхилено.
|
|
|
Протягом 6—7 листопада (24—25 жовтня) військові загони ВРК перейшли в наступ і захопили важливі об'єкти в столиці.
Керенський залишив Петроград і від'їхав до Пскова.
Уранці 7 листопада (25 жовтня) 1917 р. відбулося засідання ЦК РСДРП (б) за участю Леніна.
Він зажадав рішучих дій: захоплення Зимового палацу та повалення Тимчасового уряду.
Було ухвалено склад нового уряду. Також Ленін написав відозву «До громадян Росії», де зазначалося: «Тимчасовий уряд скинуто, влада в руках Рад!». Він хотів поставити IIз'їзд рад перед фактом передачі влади.
7 листопада (25 жовтня) розпочав роботу IIз'їзд рад робітничих і солдатських депутатів.
Серед 649 делегатів 390 були більшовики. Хоча деякі делегати виступали за мирне розв'язання питання влади і проти збройного повстання, загони ВРК близько другої години ночі 26 жовтня заарештували Тимчасовий уряд.
Тим часом з'їзд продовжував працювати.
Після оголошення про арешт Тимчасового уряду було зачитано відозву, написану Леніним, про перехід влади до рук IIз'їзду рад.
На вечірньому засіданні з'їзду виступив Ленін. Він запропонував делегатам Декрети про мир і про землю.
Декрет про мир проголошував
- негайне перемир'я на фронті з Німеччиною;
- початок переговорів з воюючими сторонами;
- укладення миру без анексій і контрибуцій.
Декрет про землю містив таке:
- націоналізація та конфіскація всіх поміщицьких земель та їх передача радам селянських депутатів для зрівняльного розподілу (150 млн. десятин землі);
- передача селянам реманенту й худоби з поміщицьких садиб (на суму 3 млн. крб.);
- скасування боргу селян на суму 3 млрд. крб.
|
|
|
З'їзд обрав вищі органи державної влади:
- Всеросійський центральний виконавчий комітет, до якого увійшли більшовики та ліві есери,
- Раду народних комісарів на чолі з Леніним. До уряду ліві есери увійти відмовилися.
Головою ВЦВК було обрано Л. Каменева.
Меншовики на знак протесту організували страйк залізничників, який очолив Вікжель (профспілка залізничників).
Основною вимогою страйкарів було створення уряду коаліції соціалісти їх партій
Без Леніна.
ЦК РСДРП(б) розпочав переговори з профспілкою, що завершилися компромісом.
10 грудня 1917 р. було сформовано коаліційний уряд, до якого увійшли п'ять лівих есерів.
