Історичне значення II Універсалу

1. Остаточно виявив негативне ставлення російських демократів щодо українського питання, незважаючи на всі їхні попередні заяви.

2. Став ще одним кроком до становлення автономії України

 

4. Корніловський заколот. Загострення відносин УЦР із Тимчасо­вим урядом Росії.

- Поразки на фронті,

- розгул анархії та насилля в країні,

- самочинне захоплення землі селянами,

- виступи робітників,

- вимоги надання ав­тономії Україні,

- незалежності Польщі та Фінляндії,

- радикалізація армії,

- катастрофічний спад виробництва,

- інфляція, параліч держав­ного управління — усі ці ознаки загальнонаціональної кризи схиляли правлячі кола до встановлення влади «сильної руки» — диктатури.

Основні складові загальнонаціональної кризи середини 1917 р.

- Прогресуюча розруха народного господарств;

- Зростаючі соціальні конфлікти.

- Загострення міжнаціональних конфліктів.

- Продовження війни.

- Безсилля державної влади.

- Некерованість влади на місцях.

У серпні в Москві відбулася нарада представників промислово-фінансових кіл.

На неї генерал Л. Корнілов (головнокомандуючий росій­ськими військами) надіслав проект пропозицій з наведення порядку в Росії:

- встановлення воєнного стану і

- введення смертної кари в тилу.

Готуючись до перевороту, Корнілов покладав великі надії на під­тримку генералів і офіцерів Південно-Західного ті Румунського фронтів, штабів Київського та Одеського округів.

Він і надіслав ультиматум Керенському про передачу влади і віддав наказ військам наступати на Петроград.

Керенський оголосив Корнілова зрадником і закликав усі револю­ційні сили захистити революцію.

Для оборони Петрограда створюва­лися ревкоми, робітничі дружини (Червона гвардія), в яких провідну роль відігравали більшовики.

На захист столиці,і виступили гарнізон міста й кронштадтські моряки.

Центральна Рада закликала до боротьби з Л. Корніловим та до під­тримки законного Тимчасового уряду, а в Україні — УЦР.

Завдяки рішучим і швидким діям, консолідації сил революції за­колот було придушено, а його керівників заарештовано.

Корніловський заколот та його наслідки

Причини заколоту

- Поразки на фронтах Пер­шої світової війни

- Вимога заможних верств встановлен­ня влади «сильної руки»

- Наростання со­ціально-еконо­мічних проблем

- Бездіяльність Тим­часового уряду в розв'язанні нагаль­них потреб

↓

Заколот генерала Л. Корнілова 7 верес­ня (25 серпня)1917 р.

Промисловці, під­приємці, поміщи­ки, військові.

Робітники, селянство, со­ціалістичні партії, націо­нально-визвольні рухи

↓

Наслідки заколоту

1. Нарос­тання револю­ційної і націона­льно-ви­звольної боротьби народів Росії

2. Наростання соці­ально-економіч­них проблем. Поглиблення за­гальнонаціональ­ної кризи. Вихід на передній план соціально-еконо­мічних питань, які потребува­ли негайного розв'язання

3. Втрата Тимчасо­вим уря­дом опори серед заможних верств су­спільства, генералі­тету

4. Більшовизація рад. Фор­мування загонів Черво­ної гвардії, підконтроль­них більшовикам. Зміна більшовиками гасел: «Негайне припинення війни», «Земля — селя­нам!», «Уся влада Ра­дам!», «Федералізація Росії!».

Наростання загрози лі­вого перевороту.