Дотримання режиму – виключення переохолоджень, стресів, фізичного перевантаження.
Дієта – стіл № 7.
Завершення/продовження медикаментозного лікування.
Фітотерапія
Спостереження протягом року: щоквартально вимірювання АТ, загальний аналіз крові,
загальний аналіз сечі, добова протеїнурія (при нефротичному синдромі), концентрація
креатиніну і/або сечовини у сироватці крові.
Санаторно-курортне лікування у період ремісії (кліматичні фактори).
Санація та усунення вогнищ інфекції.
Працевлаштування на роботу, не пов’язану із переохолодженням, фізичними перевантаженнями, стресами.
Направлення на МСЕК (при тривалій активності хронічного ГН, важкому нефротичному синдромі і АГ).
Диспансерне спостереження проводиться нефрологом поліклініки для встановлення
характеру перебігу захворювання (стабільний, прогресуючий) на підставі періодичних
(двічі на рік) оглядів хворого, динаміки аналізів сечі, крові, визначення функціона
льного стану нирок. Необхідно звільнити хворого від щеплень, введення g-глобуліну,
|
|
рекомендувати зменшити фізичні та психічні перевантаження, проводити санацію
хронічних вогнищ інфекції.
Тривалість диспансерного спостереження після гострого інтерстиціального
нефриту 5 років. Обов'язково слід обстежувати хворого після респіраторних інфекцій,
травм, переохолоджень тощо. Хворим протипоказана праця у шкідливих умовах. Після
гострого ТІН доцільне звільнення від перевантажень і забезпечення щадного режиму не
менше як на 3—4 міс. Працездатність у хворих, які одужали, повністю відновлюється.
У разі ХНН частота обстежень хворого збільшується до 4—6 разів на рік.
6. Матеріали методичного забезпечення заняття
6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань-вмінь.
1) Видiлить ознаку, не властиву нефротичному синдрому:
А. Набряковий синдром.
В. Гiполiпiдемiя (гiпохолестеринемiя).
С. Протеiнурiя.
Д. Гiпоальбумiнемiя.
Е. Синдром артерiальноi гiпертензii.
2) Вкажiть три типових симптоми ХГН:
А. Олiгурiя.
В. Макрогематурiя.
С. Протеiнурiя.
Д. Гiпохолестеринемiя.
Е. Гiперхолестеринемiя.
3) Вкажіть при якому захворюванні виникають набряки на нижніх кінцівках:
А. Інфекційний ендокардит;
В.Серцева недостатність;
С. Синусова тахікардія;
Д. Лейкози;
Е. Нічого з вище перерахованого.
4) Хворий 18 років скаржиться на головний біль, загальну слабкість, запаморочення.
Захворів сьогодні вранці. 3 тижні тому переніс ангіну. Об'єктивно: пульс 90/хв.,
АТ-180/105 мм рт.ст.Помірний акцент ІІ тону над аортою. інших змін не виявлено. Ан.
крові: ер- 3,4х1012/л, лей- 6,8х109/л, ШОЕ-12 мм/год. Ан. сечі: білок- 1,65 г/л, лей-10-15 в
|
|
п/з, ер вилужені 60-80 в п/з, циліндри гіалінові – 4-6 в п/з, зернисті – 1-2 в п/з, щільність
1024. Укажить найбільш імовірний діагноз:
A *Гострий гломерулонефрит.
B Гострий пієлонефрит.
C Гіпертонічна хвороба
D Хвороба Шенлейн-Геноха.
E Системний червоний вовчак.
Еталони відповідей: 1-В, 2- А,В,Д; 3-В; 4-А.
6.2. Інформацію, необхідну для формування знань-вмінь можна знайте у підручниках:
- Загальна література:
Навчальна основна:
1. Передерій В.Г,Ткач С.М.Основи внутрішньої медицини.Том 3/Підручник для студентів висших медичних учбових закладів.-К.,2009. С.927-950
2.Виноградов А.В. Дифференциальный диагноз внутренних болезней. 3-е изд. Издательство: МИА. - 2009. - С. 444-462
Додаткова:
1.Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов: Том 7. Медицинская литература. 2009 г. – 596 с.
2. Макаревич А.Є. Внутренние болезни: учеб. Пособ. В 3-х т. Т.2 – Мн.: Выш.шк., 2008- 398с.