ТЕМА 1. Муніципальне право як галузь права України

Основні терміни та поняття

• муніципальне право,
• предмет муніципального права,
• метод муніципального права,
• місцеве самоврядування,
• система муніципального права,
• муніципально-правові відносини,
• джерела муніципального права.

Перша тема є вступною до вивчення навчальної дисципліни. На початку її вивчення лід звернути увагу, що поява галузі муніципального права тісно пов’язана зі становленням та розвитком в Україні місцевого самовряду­вання. Місцеве самоврядування являє відносно самостійну форму публічної влади, характеризує право та здатність територіальних соціальних спільнот – територіальних громад – самостійно вирішувати питання місцевого значення.

У системі права муніципальне право належить до публічного права, оскільки стосується насамперед і головним чином самостійного виду публічної (політичної) влади (демократії), яка, у свою чергу, належить територіальним громадян і здійснюється ними безпосередньо або через утворювані ними органи (ради та інші органи).

Муніципальне право – це комплексна галузь права, оскільки її норми регулюють або об'єктивно мають регулювати суспільні відносини, що є предметом впливу ряду традиційних та інших загальновизнаних галузей права, насамперед конституційного, адміністративного, фінансового, цивільного, земельного та ряду інших галузей публічного і приватного права.

Доцільно зясувати значення назви «муніципальне право», проблемність якої полягає передусім у тому, що в Конституції України використаний термін «місцеве самоврядування» і не вживається термін «муніципалітет» чи «муніципальний». Проте слід зазначити, що Європейська хартія місцевого самоврядування, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства містить в п.3 ст. 4 (Сфера компетенції місцевого самоврядування) термін «Муніципальні функції», що за змістом статті означає «функції місцевого самоврядування».

Отже, незважаючи на відсутність в національному праві юридичного визначення терміну «муніципалітет» чи «муніципальний», проте враховуючи усталеність цього терміну для іменування галузі права в низці зарубіжних країн, твердження, що місцеве самоврядування – це право територіальної громади на муніципальне право, є абсолютно виправданим.

Як і будь-яка інша галузь права, муніципальне право являє со­бою структурний підрозділ системи національного права, що характеризується специфічним режимом правового регулювання й охоплює відносно самостійний комплекс однорідних суспільних відносин, воно відрізняється від інших галузей права предметом, методом та джерелами, має власну систему.

Предметом правового регулювання будь-якої галузі права є коло су­спільних відносин, що регулюються нормами цієї галузі права. Слід звернути увагу, що у вітчизняній та зарубіжній юридичній літературі висловлюються різні під­ходи до окреслення предмета муніципального права.

Автори підручника «Муніципальне право України» Погорілко В.Ф., Баймуратов М.О., Бальцій Ю.Ю. визначають основними складовими предмета муніципального права відносини:

- що пов'язані з організацією і проведенням місцевих виборів, референдумів та з іншими формами безпосереднього волевиявлення територіальних громад;

• що пов'язані з діяльністю представницьких органів місцевого самоврядування (рад) і депутатів місцевих рад;
• що пов'язані з діяльністю виконавчих органів місцевого самоврядування та муніципальних службовців;
• що пов'язані з діяльністю сільських, селищних і міських голів;
• що пов'язані з діяльністю органів самоорганізації населення;
• органів місцевого самоврядування з органами державної влади, з іншими органами місцевого самоврядування, з об'єднаннями громадян, а також з підприємствами, установами й організаціями;
• фінансові, цивільні, земельні, соціальні, трудові, житлові та інші.

Як комплексна галузь права, муніципальне право ре­гулює суспільні відносини, що становлять його предмет, із застосуванням методів.

Метод муніципального права є способом її впливу на суспільні відносини, що виникають у процесі визнання, становлення, організації та здійснення муніципальної влади, а також реалізації та захисту муніципальних прав особистості. Розрізняють такі провідні методи муніципального права:

• імперативний
• диспозитивний.

Отже, муніципальне право України – це комплексна га­лузь національного права України, яку становлять правові норми, що регулюють суспільні відносини, пов’язані з організацією та здійсненням місцевого са­моврядування, закріплюючи при цьому основи місцево­го самоврядування, організацію та форми його здійс­нення, компетенцію та гарантії місцевого самовряду­вання, відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Вивчаючи історію формування галузі му­ніципального права України, слід звернути увагу, що такий процес стикається з багатьма труднощами. Це пов’язано з кардиналь­ною зміною поглядів щодо принципів організації влади на місцях, її взаємовідносин з населенням та центральною вла­дою. Сучасний інститут місцевого самоврядування є своєрід­ним результатом тисячолітнього вітчизняного й світового досвіду організації публічної влади, взаємовідносин влади з людиною, який наочно свідчить, що спрямованість влади на задоволення потреб людини, її функціонування в ін­тересах людини можуть бути забезпечені лише за умови реальної участі людини у формуванні цієї влади, відпові­дальності влади перед людиною та її максимальної набли­женості до людини.

Система джерел муніципального права є однією з найбільших розгалужених серед джерел інших галузей права, що значною мірою зумовило порівняно швидке становлення цієї галузі з часу визнання в нашій країни місцевого самоврядування.

Під час дослідження джерел муніципального права, особливу увагу слід приділити основному нормативному актув галузі місцевого самоврядування в Україні – Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. Цей Закон, відповідно до положень Конституції України щодо місцевого самоврядування, визначає систему місцевого самоврядування, засади організації і діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, їх функції, повноваження і відповідальність та гарантії місцевого самоврядування. Найбільш повно в Законі визначаються форми безпосереднього здійснення територіальними громадами місцевого самоврядування (місцеві референдуми, місцеві ініціативи тощо), повноваження представницьких органів місцевого самоврядування — сільських, селищних, міських, районних і обласних рад, виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, сільського, селищного і міського голів, матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування.

Вивчаючи складові системи муніципального права найбільшу увагу доцільно приділити інститутам муніципального права, які являють собою групи правових норм, що регулюють найбільш споріднені муніципальні відносини, тобто системи відносин у сфері місцевого самоврядування. Серед них:

• інститут загальних засад місцевого самоврядування;
• інститут територіальних громад;
• інститут форм безпосереднього волевиявлення територіальних громад:
• місцевих виборів, місцевих референдумів та інших форм безпосередньої демократії;
• інститут представницьких органів місцевого самоврядування (рад);
• інститут виконавчих органів місцевого самоврядування;
• інститут сільських, селищних, міських голів;
• інститут органів самоорганізації населення;
• інститут територіальних основ місцевого самоврядування;
• інститут комунальної власності тощо.

У науці муніципального права муніципально-правові відносини визначаються як відносини з приводу організації і здійснення публічної влади. Тобто муніципально-правові відносини – це, як правило, владні відносини і мають переважно імперативний характер.

Проте муніципальне право є комплексною галуззю права та регулює значне коло відносин, що ґрунтуються на рівності сторін, суб'єктів цих відносин, зокрема цивільних, сімейних, трудових та інших суспільних відносин. Відповідні правовідносини складають органічну частину муніципально-правових відносин та мають диспозитивний характер.

Доцільно вивчити основні елементи муніципально-правових відносин, якими є суб'єкти, об'єкти, суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів цих відносин.

З’ясувавши всі вищевказані питання, ви отримаєте загальне уявлення про муніципальне право та його предмет, які й вивчатимете впродовж усієї дисципліни.

План лекційного заняття

1. Поняття, предмет, метод муніципального права

2. Джерела муніципального права. Система муніципального права

3. Муніципально-правові відносини

План семінарського заняття

1. Поняття, предмет, метод муніципального права

2. Джерела муніципального права. Статутне право.

3. Система муніципального права, муніципально-правові норми та інститути, їх особливості.

4. Муніципально-правові відносини: поняття, види, зміст.

5. Роль муніципального права в процесі становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Питання для самостійного опрацювання

1. Муніципальне право – право місцевого самоврядування.

2. Історія становлення місцевого самоврядування в Україні.

3. Статут як джерело муніципального права.

4. Господарсько-правові норми: поняття і види.

5. Напрями вдосконалення муніципального законодавства.

Завдання для самоконтролю знань

1. Скласти термінологічний словник до теми[1].

2. Виконати тестові завдання:

1. Муніципальне право як галузь права – це:

• система знань;
• частина науки про право;
• система правових норм;
• сукупність категорій та суджень.

2. Що є предметом муніципального права?

• майнові відносини;
• відносини, що складаються у процесі організації та здійснення місцевого самоврядування;
• відносини, що складаються у процесі організації та здійснення державної влади;
• відносини у сфері підприємництва.

3. Який нормативний акт визначає систему місцевого самоврядування, засади організації і діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, їх функції, повноваження і відповідальність та гарантії місцевого самоврядування?

• Цивільний кодекс України;
• укази Президента України;
• Закон України «Про державну службу»;
• Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

3. Виконати практичне завдання.

Знайдіть у нормативно-правових актах муніципального права та випишіть імперативні та диспозитивні, уповноважуючі, зо­бов’язальні та заборонні, регулятивні та охоронні норми.

Необхідно, користуючись списком нормативно-правових ак­тів, наведених до теми, проаналізувати норми кількох із них піс­ля того, як ви ознайомилися з теоретичними питаннями, вине­сеними на самос­тійне опрацювання. Достатньо виписати по 1–2 зразки правових норм кожного виду та стисло аргу­мен­тувати свою позицію щодо їх віднесення до тієї чи тієї категорії.

Інформаційні джерела: 1, 16, 21, 29, 34, 35, 38, 39, 44, 45, 50, 62-65, 67, 68, 69, 75-78, 88, 91