double arrow

Сутність та зміст міжнародного митного права

1

Поняття та предмет міжнародного митного права

 

В С Т У П

 

На даному лекційному занятті ми розглянемо наступні питання:

 

1. Сутність та зміст міжнародного митного права.

 

2. Роль і місце міжнародного митного права в сучасних міжнародних правовідносинах.

 

3. Поняття системи міжнародного митного права та системи навчальної дисципліни „Міжнародне митне право”.

 

На лекційне заняття відводиться - 2 години

 

Метою лекційного заняття є:

- з’ясувати поняття та предмет міжнародного митного права, співвідношення міжнародного митного права з міжнародним правом;

- розкрити принципи побудови міжнародного митного права як самостійної галузі міжнародного права;

- визначити основні елементи системи міжнародного митного права як самостійної галузі міжнародного права та системи навчальної дисципліни „Міжнародне митне право”.

 

ПЕРШЕ ПИТАННЯ:

Сутність та зміст міжнародного митного права

 

Загальнополітична концепція економічної безпеки держав світу та України ґрунтується на принципах Статуту ООН і можлива лише за умов беззастережного обов’язкового додержання норм міжнародного права для всіх держав.

Забезпечення такого правопорядку передбачає примат права в політиці, пріоритет міжнародних обов’язків над внутрішнім управлінням, універсальну забезпеченість загальновизнаних міжнародно-правових принципів та норм.

 

Міжнародне економічне співробітництво, насамперед між державами, обумовлює необхідність співпраці й у галузі організації та здійснення митної справи.

Цей напрям міжнародного співробітництва спрямований на вирішення системи економічних, організаційних, правових та інших питань, які забезпечують сприятливі умови для розвитку та захисту економічних інтересів держав світу, захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності та громадян.

 

Кожна держава світу здійснює свою митну політику як систему принципів та напрямів її діяльності у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання, передусім у зовнішньої торгівлі.

Митна політика лежить в основі організації митної справи як окремого напряму діяльності держави.

 

Митна політика держави - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

 

або

 

Митна політика держави - це система цілей, принципів, функцій, напрямів, засобів і механізмів діяльності держави у сфері митних економічних правовідносин.

 

Тобто митна політика держави - це система орієнтирів (рамкових стандартів) митного регулювання, зорієнтована на забезпечення економічних інтересів і цілей держави.




 

Цілями митної політики держави - є забезпечення національних інтересів держави у галузі митної справи та їх безпеки.

 

Зовнішньоекономічна діяльність держави завжди нерозривно пов’язана з митною діяльністю та митною політикою, оскільки причиною виникнення зовнішньоекономічної діяльності є наявність міжнародних економічних (торговельних) зв’язків як об’єкта державного впливу та контролю. Цей факт зумовлює переважання економічного характеру функцій митної політики.

 

Функціями митної політики держави - є призначення та сукупність обов’язків по відношенню до держави.

 

До основних функцій митної політики держави належать:

 

- фіскальна функція митної політики держави - полягає а наповненні державного бюджету за рахунок стягнення мита, податку на додану вартість, акцизного збору з товарів та інших предметів при переміщенні через митний кордон;

 

- економіко-регуляторна функція митної політики держави - передбачає вплив з боку держави та її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою засобів економічного та неекономічного (адміністративного) характеру з метою регулювання останніх в цілях забезпечення національних інтересів та інтересів національних товаровиробників та створення сприятливих для них умов, забезпечення виконання державної політики в сфері економіки, виконання міжнародно-правових зобов’язань держави;



 

- захисна функція митної політики держави - спрямована на захист держави від зовнішніх загроз і в широкому розумінні включає:

а) захист національної безпеки держави, підтримання миру та міжнародної безпеки, суспільного порядку, моральності;

б) захист внутрішнього ринку, забезпечення екологічної безпеки;

в) захист інтересів споживачів, створення умов для підтримання законності щодо порядку переміщення через митний кордон держави товарів та транспортних засобів, ефективну боротьбу з контрабандою та іншими порушеннями митних правил, сприяння боротьбі з міжнародним тероризмом, злочинністю тощо;

 

- контрольно-організаційна функція митної політики держави - це формування умов і порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон та їх практична реалізація шляхом проведення митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів, тобто перевірки законності їх переміщення через митний кордон, а також видачі дозвільних документів на право займатися декларуванням товарів, відкриття й експлуатації митних складів, розміщення суб’єктів у пункту пропуску, на право виконувати діяльність митного перевізника, запровадження механізмів попередньо-визначального та пост-інспекційного контролю тощо;

 

- інформаційно-статистична функція митної політики держави - важлива складова для координування напрямків розвитку та діяльності митних органів;

 

- міжнародно-політична функція митної політики держави - полягає в забезпеченні міжнародно-інтеграційного процесу, здійсненні міжнародно-правових заходів розвитку міжнародного співробітництва в галузі митної справи, залученні організаційної та фінансової допомоги для розвитку митної справи.

 

Механізм формування та реалізації митної політики працює таким чином.

На етапі формування митної політики держави суспільні уявлення про митне регулювання та митну справу у взаємозв’язку та взаємозалежності з економічними інтересами і цілями держави впливають на визначення орієнтирів (рамкових стандартів) митного регулювання.

У межах визначеної митної політики держави формується система митного регулювання, яка, окрім механізмів митно-тарифного та нетарифного регулювання, включає в себе митну систему держави.

Вплив держави в особі митних органів на інших суб’єктів митних правовідносин, причетних до переміщення товарів та транспортних засобів, з метою підпорядкування їхніх дій своїм економічним інтересам, запускає механізм митного регулювання, який реалізовується через митну справу.

 

Митна політика та митна діяльність держави завжди були нерозривно пов’язані в першу чергу з зовнішньоекономічною діяльністю держави, оскільки причиною їх виникнення є наявність міждержавних економічних (торговельних) зв’язків в якості об’єкта державного впливу та контролю. Цей факт зумовлює переважання економічного характеру функцій митної політики держави.

 

Тому митна політика є невід’ємної складової внутрішньої та зовнішньої політики держави, яка включає:

- внутрішній аспект митної справи - це захист національної економіки;

- зовнішній аспект митної справи - це створення найбільш сприятливих умов для участі в міжнародному торговельно-економічному обігу.

 

Митна політика слугує забезпеченню та реалізації зовнішньоекономічних завдань та інтересів держави. Поміркована й урівноважена, а головне, стабільна митна політика держави сприяє зміцненню національної економіки, розвитку експортного потенціалу вітчизняної продукції, прискоренню і поглибленню інтеграції у світову економічну систему та активізації участі в міжнародних економічних і фінансових організаціях.

 

Митна політика держави має, передусім, зовнішньоекономічне спрямування, то держава, здійснюючі заходи щодо захисту своїх національних інтересів та національної безпеки в зовнішньоекономічній сфері, обов’язково зіштовхується з аналогічними заходами, що впроваджуються іншими державами.

 

Способом реалізації митної політики держави є митна справа - це організація та провадження митної діяльності, а саме розуміється порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов’язане з установленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

 

Регулювання правовідносин між державами у процесі міжнародного співробітництва у галузі митної справи, покладено на таку підгалузь міжнародного права, як міжнародне митне право.

 

Місце міжнародного митного права в системі інших правових дисциплін вченими визначається неоднозначно.

Розглядаючи питання про місце міжнародного митного права в системі міжнародного права, слід зазначити, що існують різні точки зору:

 

- окремі вчені вважають, що міжнародне митне право є підгалуззю міжнародного економічного права, яке базується на діяльності міжнародних економічних (митних) організацій.

 

- інші висловлюють думку про те, що частина норм міжнародного митного регулювання може бути віднесена і до інших галузей міжнародного права.

 

Виходячи з цього, сьогодні у юристів-науковців існує різні підходи до розуміння міжнародного митного права, а саме:

 

По-перше - одні вказують на те, що норми міжнародного митного права мають полі системний характер, тобто є одночасно елементами декількох галузей чи підгалузей міжнародного права (міжнародне публічне право, міжнародне економічне право, міжнародне торгове право, міжнародне транспортне право тощо).

 

По-друге - другі характеризують що міжнародне митне право як підгалузь міжнародного адміністративного права, оскільки в даних відносинах присутня адміністративно-правова та управлінська сторона міждержавного спілкування.

 

По-третє - інші наполягають на тому, що міжнародне митне право розглядається як самостійна галузь міжнародного публічного права, яка перебуває в процесі її формування для повного виходу з меж міжнародного публічного права.

 

Звідси випливає, що міжнародне митне право являє собою узагальнені правила і зобов’язання держав світового співтовариства, що координують і регулюють відносини по забезпеченню економічної безпеки і суверенітету в міждержавних зв’язках з митних питань, обумовлених розвитком загальних економічних відносин.

Дотримання норм і принципів міжнародного митного права забезпечується самими державами світу на основах балансу інтересів і повної однаковості в розумінні і застосуванні всіма державами норм міжнародного права.

 

Процес міжнародно-правової регламентації митної сфери привів до формування міжнародного митного права, яке є частиною міжнародного публічного права і являє собою особливу систему норм міжнародного публічного права, що регулюють відносини, які виникають у ході співпраці держав і інших суб’єктів міжнародного права щодо митних та інших, пов’язаних з перетином митних кордонів держав, питань міжнародних економічних, торгівельних, транспортних зв’язків та туризму.

 

Дотримання норм міжнародного митного права, як і всіх норм міжнародного права, забезпечується самими державами, а також діяльністю ряду міжнародних організацій з митних та економічних питань.

Розвиток регулювання міжнародних економічних відносин відбувається у відповідності до загальновизнаних цілей та принципів міжнародного права.

 

Виходячи з цього, розвиток і становлення у світовому співтоваристві все нових сфер міждержавного співробітництва у галузі митної справи призвів до розширення функцій, створенню і диверсифікованості норм та принципів міжнародного права, а це, у свою чергу викликало необхідність вироблення чіткого визначення самого поняття міжнародного митного права.

 

Сьогодні міжнародні організації є центрами міжнародного співробітництва у галузі митної справи, обміну досвідом у сфері правозастосування, у тому числі і з митних питань.

На цій підставі деякі сучасні вчені-юристі розглядають міжнародне митне право як підгалузі міжнародного адміністративного права, міжнародного економічного права, міжнародного публічного права.

 

Тому розподіл міжнародного права на підгалузі та інститути на відміну від галузей національної системи права здійснюється з інших підстав.

Так, важливу роль відіграє не тільки предмет правового регулювання, а й зацікавленість світової спільноти в регламентації тих чи інших відносин.

Окремими вченими міжнародне право розглядається в якості системи договірних норм, принципів, що регулюють міжнаціональні відносини.

 

Пропонується навіть виділяти галузі міжнародного права (повітряне, космічне, економічне і т.д.). Подібної позиції стосовно до міжнародного митного права дотримуються і К.Г. Борисов, К.К. Сандровський, В.В. Мисик та інші.

 

Міжнародне митне право визнається як самостійна галузь сучасного міжнародного права (його важливою складовою частиною).

В основі його побудови - загальновизнані принципи міжнародного права, які регулюють митні правовідносини міжнародного характеру і переломлюються крізь специфіку таких відносин, набуваючи нових властивостей і якості (наприклад, принцип найбільшого сприяння).

 

Так, окремі вчені-юристи, зокрема К.К. Сандровський, В.В. Мицик, міжнародне митне право вважають самостійною галуззю міжнародного права.

 

Зокрема, К.К. Сандровський під міжнародним митним правом розглядає самостійну галузь міжнародного права, яка складається з принципів і норм, що регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права в процесі їх співробітництва з митних і пов’язаних з ними питань міжнародних економічних, торговельних, транспортних зв’язків і туризму.

 

В.О. Василенко вказує на те, що міжнародне митне право пов’язане з іншими галузями і підгалузями міжнародного права, тобто воно має комплексний характер, хоча й не заперечує, що його слід віднести до міжнародного економічного права.

 

Б.І. Кучер розглядає міжнародне митне право як підгалузь міжнародного економічного права. Є й інші міркування, висловлені у сучасній міжнародно-правовій літературі.

 

Ми поділяємо запропоновані К.Г. Борисовим визначення міжнародного митного права, його системи, висновки про специфічність і відносній відокремленості його принципів. Наявність значного числа конвенцій та угод в даній сфері, самостійних принципів розглянутої підгалузі, обширний обсяг суспільних відносин, що підлягають правовій регламентації, зацікавленість світової спільноти у врегулюванні митних відносин на міжнародному рівні очевидні.

Все це, безсумнівно, свідчить про формування нової сукупності норм міжнародного права, що регулюють найбільш значущі для світової громадськості відносини (в нашому випадку - в галузі митної справи).

 

Аналіз існуючих точок зору дає можливість зробити висновок про те, що міжнародне митне право слід розглядати як складову міжнародного права у зв’язку з тим, що абсолютна більшість його норм і принципів спрямована на регулювання міжнародних економічних відносин.

А те, що окремі його норми і принципи можуть входити до міжнародного торговельного, міжнародного транспортного права, права зовнішніх відносин, є скоріше за все винятком із загального правила і вказує на системний взаємозв’язок різних галузей і підгалузей міжнародного права.

 

Зазначене явище спостерігається не лише у міжнародному праві, а й у національних правових системах, за умов, коли важко відшукати в чистому „рафінованому” вигляді певні правові галузі.

Навіть окремі міжнародні економічні договори складно відмежувати від їх галузевої належності, наприклад, договір про торгівлю і мореплавство. До речі, у цих договорах нерідко вирішуються і митні питання.

Виникає питання: норми і принципи цього договору належать до міжнародного торговельного права, міжнародного транспортного права чи міжнародного митного права?

Безперечно, що їх слід віднести до міжнародного торговельного права, враховуючи, що вони становлять основу подібного роду договору, а інші норми тут мають „допоміжний” характер і створюють умови для успішної реалізації відповідних норм і принципів міжнародного торговельного права.

 

Проте міжнародне митне право поки не володіє всіма ознаками галузі міжнародного права, хоча активно розвивається. Отже, міжнародне митне право - формується у галузь міжнародного публічного права, норми і принципи якого спрямовані на врегулювання міжнародних відносин у галузі митної справи.

Серед найбільш важливих, врегульованих інститутів міжнародного митного права можна назвати:

- інститут тимчасового ввезення;

- міжнародного митного транзиту;

- митно-тарифного і нетарифного регулювання;

- інститут митних пільг, митних привілеїв й тарифних пільг (преференцій) та інші.

 

Взаємозв’язок міжнародного митного права з іншими галузями очевидна. З міжнародним публічним правом воно співвідноситься як частина і ціле.

Міжнародне право виконує завдання по збереженню державного суверенітету, а міжнародне митне - тільки його частини - економічного суверенітету. Це „ріднить” його і з національним митним правом.

 

Економічний суверенітет - це свобода держави у виборі форм і засобів збереження і захисту національної економіки від будь-якого втручання з боку іноземних держав та їх економічної діяльності.

 

Проте міжнародне митне право, на відміну від національного, виконує функції з охорони економічного суверенітету держав у процесі їх взаємного спілкування на міжнародному рівні, а не тільки за допомогою забезпечення дотримання учасниками зовнішньоекономічної діяльності внутрішнього законодавства.

 

Мета міжнародного митного регулювання полягає як в уніфікації митних процедур і формальностей, максимальному їх спрощення, так і в забезпеченні національних інтересів (економічного суверенітету) на міжнародній арені у сфері митної справи.

 

Здійснення національного митного регулювання неможливо без урахування міжнародних норм і угод, їх імплементації в національне законодавство, що, в свою чергу, зумовило становлення нової підгалузі - міжнародного митного права.

 

Виходячи з цього, в юридичній літературі існує ряд підходів до розуміння міжнародного митного права, зокрема:

- як підгалузі міжнародного права;

- як підгалузі міжнародного економічного права;

- як підгалузі міжнародного публічного права;

- як підгалузі міжнародного адміністративного права та інші.

 

Приймаючи до уваги те, що міжнародні митні правовідносини регулюються міжнародним публічним правом, а також, з огляду на обумовлений науково-технічним прогресом усезростаючий обсяг цих відносин, можна зробити висновок про становлення міжнародного митного права як самостійної галузі міжнародного права.

 

Дотримання норм і принципів міжнародного митного права забезпечується самими державами світу на основах балансу інтересів і повної однаковості в розумінні і застосуванні всіма державами норм міжнародного права.

 

Цілі і завдання сучасного загального міжнародного права цілком сприймаються і міжнародним митним правом

Тому головною метою міжнародного митного права - є забезпечення економічної безпеки та охорона суверенітету держави.

 

Важливим завданням міжнародного митного права є формування правових основ забезпечення економічної безпеки держав світу, побудова міжнародних економічних відносин на справедливій, рівноправній та демократичній основі, встановлення нового міжнародного економічного порядку.

 

Головними завданнями міжнародного митного права, зміст яких випливає з цілей і принципів уставу ООН (таких як розвиток дружніх відносин між націями на основі рівноправності та права на самовизначення народів, міжнародної співпраці у вирішенні глобальних міжнародних проблем, поваги до прав і свобод людини) та загальноприйнятих принципів міжнародного публічного права є:

- забезпечення міжнародної економічної безпеки та неухильне дотримання невід’ємного права держав вибирати свою економічну митну систему;

- свобода міждержавного спілкування від свавілля та незаконних ембарго, бойкоту, торгівельних, митних, кредитних та технологічних блокад;

- забезпечення використання міжнародних відносин в цілях усунення експлуатації менш розвинутих в економічному відношенні держав більш розвинутими в економічному відношенні державами, недопущення політичного тиску, усунення неправомірних економічних відносин;

- сприяння перебудові міжнародних економічних відносин на засадах поваги до державного та економічного суверенітету, рівноправності та взаємної вигоди, створення сприятливих умов для розвитку співпраці між державами в області митних зв’язків та взаємодопомоги;

- недопущення політичного тиску;

- усунення неправомірних економічних відносин;

- забезпечення гармонізації та спрощення митних процедур;

- забезпечення надійного митного контролю та боротьба з порушеннями митних правил;

- сприяння перебудови міжнародних економічних відносин на засадах поваги державного й економічного суверенітету, рівноправності і взаємної вигоди, створення сприятливих умов для розвитку співробітництва між державами в галузі митної справи і взаємодопомоги та інші.

 

Розвиток та становлення нових сфер митної співпраці дає можливість розглянути зміст міжнародного митного права.

 

Зміст міжнародного митного права - складає система норм та принципів, що регулюють міжнародне співробітництво держав, міжнародних організацій, інших суб’єктів міжнародного права в сфері реалізації митної справи.

 

Сутність міжнародного митного права проявляється в його призначенні. Міжнародне митне право створюється державами та іншими суб’єктами цього права з метою регулювання міжнародних митних правовідносин.

Держави прагнуть створити найкращі умови для переміщення через митний кордон товарів, капіталу, послуг та інших предметів, а тому митні органи реалізують свої повноваження на основі принципів міжнародного митного права як найбільш важливих і загальних правил поведінки учасників міжнародного спілкування, що впливають на створення міжнародних митних норм і є найбільш конкретними правилами поведінки держав у сфері міжнародних митних правовідносин.

 

Принципи і норми міжнародного митного права охоплюють в основному всю сукупність форм і методів правового регулювання міжнародних економічних відносин держав у сучасній загальної системі міжнародних правовідносин.

 

Принципами міжнародного митного права - є найбільш важливі та загальні правила поведінки учасників міжнародного спілкування з приводу митних і пов’язаних з ними міжнародних правовідносин.

Дані правила поведінки сприяють створенню міжнародних митних норм, які використовуються державами та міжнародними організаціями у міжнародних митних правовідносинах.

 

Загальними принципами міжнародного митного права є:

- принцип розвитку дружніх відносин між націями на основі поваги, рівноправності та самовизначення народів;

- принцип вільного міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

- принцип невтручання у внутрішні справи суб’єктів міжнародних митних правовідносин;

- принцип незастосування сили чи погрози силою у міжнародних митних правовідносинах;

- принцип мирного співіснування держав незалежно від їх економічного, політичного, соціального статусу;

- принцип мирного вирішення міжнародних спорів у галузі митної справи;

- принцип територіальної цілісності та непорушності кордонів;

- принцип добросовісного виконання міжнародних митних зобов’язань.

 

Спеціальними принципами міжнародного митного права є:

- принцип невзаємності (надання допомоги, пільг та інше. без зустрічної вимоги);

- принцип недискримінації в митних правовідносинах, тобто умови для міжнародного співробітництва держав повинні бути рівними;

- принцип найбільшого сприяння у митних правовідносинах між державами;

- принцип удосконалення організаційного механізму міжнародного співробітництва у галузі митної справи.

 

Норми міжнародного митного права - це встановлені міжнародними державами правила поведінки (конкретні, формальні, визначені) у галузі митної справи, які регламентують зміст митної справи, охороняються суб’єктами міжнародного митного права та визнаються ними в якості юридично обов’язкового.

 

Норми міжнародного митного права, так само як й інші галузі права, поділяються на дві великі частини:

- загальні;

- особливі.

 

Норми загальної частини міжнародного митного права включають митні правові норми, у яких виражені загальні положення, що стосуються регулювання всієї сукупності суспільних відносин у галузі митної справи.

Положення норм загальної частини міжнародного митного права мають загальне значення. Вони застосовуються лише у тому разі, коли немає спеціальної норми або спеціальна норма суперечить загальній.

До складу норм загальної частини міжнародного митного права входять такі митно-правові інститути - сукупності митно-правових норм, що регулірують однорідні суспільні відносини в галузі митної справи які:

- закріпляють мету, принципи й зміст митної справи;

- регулюють правовий статус митних органів;

- регулюють службу в митних органах і визначають правовий статус посадових осіб митних органів;

- упорядковують правовий статус осіб, які переміщають товари і транспортні засоби через митний кордон;

- визначають форми і методи митної діяльності, серед яких важлива роль належить митно-правовим нормам;

- регламентують порядок прийняття актів у сфері митної справи й здійснення інших процесуальних і процедурних дій;

- регулюють примус у галузі митної справи.

 

Норми особливої частини міжнародного митного права містять у собі розташовані у визначеному порядку і логічній послідовності інститути міжнародного митного права, зв’язок між якими об’єктивно зумовлений самою сутністю та змістом митної справи.

 

До складу норм особливої частини міжнародного митного права входять митно-правові інститути, що поєднують такі групи митно-правових норм, що регулюють:

- переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;

- митні режими;

- митні платежі;

- митне оформлення;

- митний контроль;

- валютний контроль;

- ведення митної статистики і ТН ЗЕД.

 

До норм особливої частини міжнародного митного права належать також норми, що регулюють юрисдикційну діяльність митних органів. Вони регламентують дізнання, здійснюване митними органами, і провадження у справах про порушення митних правил забезпечують їх правильний і своєчасний розгляд. Сюди належать норми, що регламентують службу у митних органах.

 

Міжнародне митне право має свій предмет регулювання, відмінний від предмета регулювання внутрішньодержавного права.

 

При визначенні предмету міжнародного митного права необхідно враховувати:

- сферу митної справи, що охоплює будь-які дії пов’язані з переміщенням товарів і транспортних засобів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності через митний кордон;

- наявність у вказаній сфері спеціальних суб’єктів - митних органів;

- практичну реалізацію митними органами наданих їм для здійснення митної діяльності повноважень;

- наявність в даній сфері специфічного об’єкту регулювання - товарів, предметів, іншого майна.

 

Під предметом правового регулювання міжнародного митного права розуміється однорідний вид суспільних відносин, на який впливають норми міжнародного права та міжнародного митного права, зокрема:

- предметом регулювання в галузі митної справи міжнародних правовідносин будуть: організація і діяльність відповідних органів держав, наприклад делегацій, сформованих із членів керівництва національних митних адміністрацій для проведення переговорів при укладенні договорів, що стосуються різних сторін між народного співробітництва держав у галузі митної справи;

- предметом міжнародних митних правовідносин будуть уже конкретні дії з приводу, наприклад міжнародне співробітництво і взаємодопомога в боротьбі з митними правопорушеннями;

- предметом правовідносин в міжнародному митному праві можуть бути також очікувані блага матеріального характеру.

 

Розвиток і становлення у світовому співтоваристві все нових і нових сфер міждержавного співробітництва призвів до розширення функцій митних органів, створенню і диверсифікованості норм та принципів міжнародного права, а це, у свою чергу викликало необхідність вироблення чіткого визначення самого поняття міжнародного митного права.

 

Виходячи з цього:

 

Міжнародне митне право можна визначити як узагальнені правила та зобов'язання держав світового співтовариства, норми і принципи з регулювання правовідносин:

- в організації митного контролю за переміщенням через митні кордони предметів, товарів, фізичних осіб, послуг і капіталів; по встановленню та уніфікації митних тарифів, що діють на створених державами єдиних митних територіях у межах митних союзів та митних зон;

- за умовами стягування мита і митних зборів і встановлення рівня митних ставок;

- щодо проведення спільних заходів по боротьбі з контрабандою, зміцненню економічної безпеки держав.

 

або

 

Міжнародне митне право - це самостійна комплексна галузь міжнародного права, яку утворюють система принципів і норм, що регулюють правовідносини, які виникають між суб’єктами міжнародного права в процесі їхнього міжнародного співробітництва у галузі митної справи і пов’язаних з ними питань міжнародно-економічних, торгових, транспортних зв’язків та туризму.

 

або

 

Міжнародне митне право - є сукупністю узагальнених правил і зобов’язань, встановлених державами на договірній основі, норм і принципів, що регулюють їх правовідносини у сфері міждержавного співробітництва у галузі митної справи.

 

Таким чином, міжнародне митне право - комплексна галузь права, що представляє собою систему правових норм різної міжгалузевої приналежності, які встановлюються (санкціонуються) державами та міжнародними організаціями, і призначені для регламентації суспільних правовідносин, пов’язаних з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон, стягуванням митних платежів, митним оформленням, митним контролем та іншими засобами проведення митної політики як складової частини внутрішньої і зовнішньої політики держав світу.

 

ДРУГЕ ПИТАННЯ:

Заказать ✍️ написание учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
1

Сейчас читают про: