Середовища для культивування різних мікроорганізмів

Середовища, що забезпечують ріст різних хемоорганотрофних бактерій

1. М’ясопептонний бульйон (МПБ). Основою для його готування слугує м'ясна вода, що готують у такий спосіб. 500 г м'яса, звільненого від кісток, жиру й сухожиль, дрібно нарізають чи пропускають через м'ясорубку, заливають 1 л водопровідної води і залишають при кімнатній температурі на 12 годин чи в термостаті при 30°С на 6 годин, а при 37°С – на 2 години. За цей час із м'яса екстрагуються різні речовини. Потім м'ясо віджимають через марлю й отриманий настій кип'ятять 30 хвилин. При цьому білки згортаються. Остуджену масу фільтрують через ватяний фільтр, додають до неї 1% пептону і 0,5% NaCl. МПБ стерилізують тиском 1 атм.

2. М’ясопептонний агар (МА). До 1 л МПБ додають 15-20 г здрібненого агар-агару. Середовище нагрівають до розчинення агару (температура плавлення його 100^оС, затвердіння -40°С, установлюють слабколужну реакцію середовища і через лійку розливають у пробірки. Під час розливу агару необхідно стежити за тим, щоб край пробірки був сухим, інакше пробки прилипають до скла. Пробірки із середовищем стерилізують в автоклаві при 120°С 20 хвилин.

3. 4-8°Б солодове (несхмелене пивне) сусло. Несхмелене пивне сусло, яке отримують із пивоварного заводу, розбавляють водою до 6-7° за Баллінгом, стерилізують при 115°С і тиску 0,5 атм. 30 хвилин та використовують для культивування багатьох мікроорганізмів.

4. Сусло-агар (СА). До приготовленого пивного сусла додають 2-2,5% агару, розплавляють на водяній бані, фільтрують через вату і стерилізують тим самим способом, як і пивне сусло.

5. Пептонна вода придатна для багатьох мікроорганізмів. Для її готування до дистильованої води потрібно додати 1% пептону і 0,5% кухонної солі. Установити рН 7,2, кип'ятити 30 хвилин, знову перевірити рН. Потім розчин профільтрувати через паперовий фільтр до повної прозорості і стерилізувати протягом 30 хвилин при 120°С. Тверде середовище на основі пептонної води готують додатком агар-агару з розрахунку 2%.

6. Дріжджові середовища.

Дріжджова вода. 50-100 г сухих дріжджів помішають у 1 л води, кип'ятять 10 хвилин, фільтрують через паперовий фільтр і стерилізують текучою парою по 30 хвилин протягом трьох днів щодня.

Дріжджовий автолізат використовують як джерело вітамінів, амінокислот. Його готують із свіжих пресованих (40 г на 100 мл води) чи сухих (10 г на 100 мл води) дріжджів. Наважку дріжджів заливають водою, перемішують усе до гомогенної маси, додають 1-2 мл хлороформу і витримують у термостаті при 50-55ºС троє діб. За цей час клітини дріжджів відмирають, а ферменти залишаються активними. Отриманий автолізат кип'ятять на слабкому вогні 20 хвилин для коагуляції білків, що не розщепилися, і фільтрують через паперову пульпу, доводять до рН 7,4, розливають у пробірки, стерилізують при 0,5 атм. 15 хв.

7. Крохмально-аміачне середовище (г): розчинний крохмаль – 10; (NH₄)₂SO₄ – 2; К₂НРО₄ – 1, MgSO₄·7H₂O –1; NaCl – 1; CaCO₃– 3; агар – 15; водопровідна вода – 1000 мл.

8. Середовище Чапека (г): сахароза – 30,0 чи глюкоза – 20,0; NaNO3 – 2,0; К2НРО4 – 1,0; MgSO4·7H2O – 0,5; KCl – 0,5; FeSO4х MgSO4·7H2O – 0,1; дистильована вода – 1000 мл.

9. Кукурудзяний екстракт використовують як джерело амінокислот і вітамінів. Він містить також велику кількість органічних кислот (молочної, оцтової, мурашиної) і зольних елементів. У середовище його вносять у кількості від 0,5 до 4% у залежності від потреб організму. Стерилізують тиском 0,5 атм.

10. Бобовий відвар. 50 г квасолі (краще білої) заливають 1 л водопровідної води і варять до готовності, щоб боби не розварилися. Отриманий відвар фільтрують через вату, додають до нього 10 г цукру і доводять до первісного об’єму. Установлюють слабколужну реакцію середовища, розливають у колби і стерилізують в автоклаві тиском пари 1,5 атм. 30 хв.

Середовища для маслянокислих і ацетонобутилових бактерій

1. Картопляне середовище використовується для виділення і культивування спороутворюючих амілолітичних бактерій. Для її готування бульби картоплі ретельно промити, очистити від шкірки і дрібно нарізати. 200 г такої картоплі залити 1 л водопровідної води, прокип'ятити протягом 20-30 хв. Відвар профільтрувати через вату, установити нейтральну реакцію середовища (рН 7,0), розлити в посудини і простерилізувати (1 година при 1 атм. чи 30 хвилин при 1,5 атм.).

2. Картопляний агар. До отриманого відфільтрованого картопляного відвару додають 2% агару, кип'ятять до його розчинення і встановлюють нейтральну реакцію середовища (рН 7,0). Середовище стерилізують тиском 1 атм. 20 хв.

5. Середовище Ешбі (елективне середовище для азотфіксуючих організмів), г/л: маніт (чи глюкоза, чи сахароза) – 20; К₂НРО₄ – 0,2; MgSO₄ – 0,2; NaCl – 0,2; К₂SO₄ – 0,1; CaCO₃ – 5,0; рН середовища 6,0-6,5.

Середовища для молочнокислих бактерій

1. 8-10°Б сусло. До стерильного середовища додається в надлишку стерильна крейда.

2. Знежирене молоко. Часто його розбавляють водою у співвідношенні 2:1.

Молоко містить усі живильні речовини, необхідні гетеротрофним мікроорганізмам.

Для готування середовища використовують зняте молоко, що розливають у пробірки приблизно по 10 мл, потім закривають їх ватяними пробками і стерилізують методом тиндалізації. Стерилізація молока більш високою температурою призводить до карамелізації молочного цукру. Зовні це виражається в зміні кольору молока.

Для визначення утворення мікроорганізмами кислоти в молоко перед стерилізацією можна додати невелику кількість 5%-ного розчину лакмусу. Тоді утворення кислоти буде визначатися не тільки згортанням молока, але і почервонінням середовища.

Середовища для актиноміцетів

1. Вівсяний агар (г): вівсяне борошно (чи пластівці) – 20; агар 20-25; дистильована вода – 1000 мл; сліди солей FeSO₄ – 0,1; MnCl₂ – 0,1; ZnSO₄ – 0,1. Замість дистильованої води й солей можна використовувати водопровідну воду. Для готування середовища вівсяне борошно (чи пластівці) варять у 1 л води 20 хвилин, фільтрують і доводять об’єм до 1 л. Середовище застосовують для збереження й визначення культуральних, а також морфологічних ознак.

2. Середовище Гаузе (г): крохмаль розчинний – 20; КNO₃ – 1,0; К₂НРО₄– 0,5; MgSO₄·7H₂O – 0,5; NaCl – 0,5; FeSO₄ – сліди; рН – 7,0-7,4; дистильована вода – 1000 мл.

3. Ґрунтовий екстракт використовують для культивування різноманітних представників ґрунтової мікрофлори. Для його готування 500 г ґрунту заливають 1,5 л водопровідної води й автоклавують тиском 1,5 атм. 30 хвилин. Отриманий екстракт фільтрують через паперовий фільтр, додають до гарячого фільтрату 0,5 г СаСО₃, ретельно перемішують і через 5-7 хвилин фільтрують знову. До екстракту, як правило, додають 0,2 г К₂НРО₄ на кожні 1000 мл. Стерилізують тиском 1 атм.

СПИСОК Літератури

1. Аникеев В. В., Лукомская К. А. Руководство к практическим занятиям по микробиологии: Учеб. пособие для студентов биол. спец. пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1983. – 127 с.

2. Асонов Н. Р. Микробиология. – М.: Колос, 2001. – 352 с.

3. Векірчик К. М. Практикум з мікробіології. Навч. пос. – К.: Либідь, 2001. – 144 с.

4. Градова Н. Б. и др. Лабораторный практикум по общей микробиологии. – М.: ДеЛи принт, 2001. – 131 с.

5. Елинов Н.П. Химическая микробиология. – М.: Высш. шк., 1989. – 448 с.

6. Пирог Т.П. Загальна мікробіологія. – К.: НУХТ, 2004. – 471 с.

7. Практикум по микробиологии / Под ред. Н. С. Егорова. Уч. пособие. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 307 с.

8. Теппер Е.З., Шильникова В.К., Преверзева Г.И. Практикум по микробиологии. – М.: Агропромиздат,1987. – 239 с.

9. Шлегель Г. Общая микробиология: Пер. с нем. / Под ред. Е. Н. Кондратьевой. – М.: Мир, 1987. – 567 с.

ЗМІСТ

Стор.

Вступ……………………………………………………………………………..3

Задачі навчальної дисципліни………………………………………………….3