Список використаних джерел. Після висновку необхідно надати список літературних джерел, які використано під час проведення дослідження

Після висновку необхідно надати список літературних джерел, які використано під час проведення дослідження.

Список використаних джерел можна розміщати одним з наступних способів:

• у порядку згадування посилань у тексті (найбільш зручне для користування і рекомендоване при написанні робіт),

• за абеткою прізвищ перших авторів чи заголовків у хронологічному порядку

Бібліографічний опис джерел складають у відповідності діючим стандартам з бібліотечної і видавничої справи. Зокрема, необхідну інформацію можна одержати з наступних стандартів:

• ДСТ 7.1-84 «Бібліографічний опис документа. Загальні вимоги і правила складання»;

• ДСТУ 3582-97 «Інформація і документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги і правила»;

• ДСТ 7.12-93 «Бібліографічний запис. Скорочення слів російською мовою. Загальні вимоги і правила»;

• ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Список використаних джерел – елемент бібліографіч­ного апарату, який містить бібліографічні описи викорис­таних джерел і розміщується після висновків.

Додатки

У додатки доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

• проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних, що займають більш однієї сторінки;

• акти впровадження, детальні розрахунки економічного ефекту;

• ілюстрації допоміжного характеру.

РОЗДІЛ 3

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Загальні вимоги

Курсову роботу друкують машинописним способом або за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого па­перу формату А4 (210х297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали. Рекомендується використовувати шрифт Times New Roman, що є стандартним шрифтом MS Office, розміром 14 пт. Обсяг основного тексту курсової роботи повинен становити 35-40 сторінок друкарського тексту. Порушення вимог обсягу курсової роботи свідчить про невміння студенту виділити найважливіші факти та викласти суть роботи у встановленій формі та має оцінюватись відповідно.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий – не менш 20 мм, правий – 10 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Ілюстрації можуть бути як чорно-білого, так і кольорового зображення.

Титульний лист курсової роботи (див. додаток Б) підписується студентом з указівкою дати.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на роз­діли, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "ВИСНОВОК", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацним відступом («новий рядок»). Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацним відступом, в розрядці в підбір до тексту. Наприкінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом повинна дорівнювати 2-3 інтервалам (24-36 пт).

Кожен розділ курсової роботи необхідно починати з нової сторінки.

У загальний обсяг роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці й рисунки, що цілком займають площу сторінки. Однак, усі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних підставах.

 

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний лист, який включають у загальну нумерацію сторінок роботи. На титульному листі номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.

Всі аркуші, на яких розміщені структурні частини роботи, нумерують звичайному порядку. Не нумерують лише їхні заголовки, тобто не можна друкувати:

"1. ВСТУП" чи "РОЗДІЛ 6". Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, далі з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у рамках кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу повинна стояти крапка.

Наприклад: «2.3.»(третій підрозділ другого розділу).

Далі в тім же рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у рамках кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів роздягнула, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера повинна стояти крапка.

Наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу).

Потім у тім же рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно представляти в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, чи на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, що розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в рамках розділу, за винятком ілюстрацій, представлених у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: «Рис. 1.2.» (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщають послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботи представлена одна ілюстрація, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, представлених у додатках) у рамках розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщають напис «Таблиця» із вказівкою її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.

Наприклад: «Таблиця 1.2.» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці.

Наприклад: «Продовження табл. 1.2.».

Формули в роботи нумерують у рамках розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номера формул пишуть біля правого краю листа на рівні відповідної формули в круглих дужках.

Наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, у яких указують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Ілюстрації

Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщають після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними.

Підпис під ілюстрацією як правило має чотири основних елементи:

· найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис.";

· порядковий номер ілюстрації, що вказується без знака номера арабськими цифрами;

· тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст і по можливості коротку характеристику зображеного;

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є: схема, діаграма і графік.

Не слід оформляти посилання на ілюстрації як самостійні фрази, у яких лише повторюється те, що міститься в підписі. У тім місці, де викладається тема, зв'язана з ілюстрацією, і де необхідно вказати на неї, розміщають посилання у виді вираження в круглих дужках: (мал. 3.1) чи оборот типу: «...як це видно з мал. 3.1» чи «...як це показано на мал. 3.1».

Наприклад: На рис. 2.3 наведено класифікацію суб’єктів, які формують державну політику в сфері управління