ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСЛУГОВУЮЧОЇ БАЗИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА
1.1.
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСЛУГОВУЮЧОЇ БАЗИ
|
Характеристика дослідно-експериментальної бази проектування
ПП Гринчуцьке с. Гринчук Кам’янець-Подільського району Хмельницької області розташований в зоні лісостепу. Відстань до районного центру – 36 км, а до обласного центру – 140 км.
Дороги, що зв’язують господарство з районним центром мають тверде покриття, що звичайно, сприяє покращенню реалізації продукції. Переважна більшість внутрігосподарських доріг мають теж тверде покриття. В населеному пункті є водопровід, телефонний зв'язок, село також газифіковане.
Землі господарства розкинулись в зоні помірно-континентального клімату. Середньорічна температура повітря складає +6,7 С, при мінусовій температурі до – 24°С. В господарстві в останні роки не було вимерзання посівів. Тривалість вегетаційного періоду сільськогосподарських рослин складає 308 днів. Середньорічна кількість опадів 570 мм.
Кліматичні умови сприятливі для вирощування високих врожаїв таких культур як: цукровий буряк, кукурудза, зернові, картопля та інші.
Аналіз проведення робіт технічного сервісу
Господарство має базу, яка не повністю забезпечує проведення ТО, діагностування і ремонт техніки. У господарстві є стаціонарні пункти ТО МТП, пересувні засоби ТО і діагностування машин відсутні.
ТО і ремонти виконує обслуговуючий персонал разом з майстром-наладчиком.
ТО проводять для техніки у встановленні терміни, як регламентується в їх технічній документації.
Сільськогосподарська техніка зберігається у боксах та на відкритих майданчиках.
У господарстві є нові сільськогосподарські машини, які забезпечують виконання технологічних операцій у встановлені агротехнічні терміни.
Всі техніко-економічні показники діляться на дві групи: абсолютні і відносні. До абсолютних відносяться – загальні засоби виробництва, які включають вартість будов та споруд, вартість обладнання, пристроїв, інструменту, загальна кількість обслуговуючого персоналу, площа підприємства.
До відносних показників відносяться – прибуток, річна економія господарства, собівартість ремонту, коефіцієнт використання площі.
На основі даних показників визначають річний економічний ефект господарства.
Як відомо, основними затратами господарства є затрати на виробництво продукції, тобто затрати на техніку, її ремонт і ТО, а також на процеси механізації, які протікають всередині самого господарства.
Основним шляхом зниження затрат на ремонт і ТО сільськогосподарської техніки є висока організація праці, заміна старого обладнання на нове, зменшення трудомісткості даних процесів.
Проаналізувати вище приведене можна зробити висновок, що господарство є рентабельним.
Наявність тракторів даного господарства та їх планове річне завантаження наведене в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1. – Склад тракторного парку господарства та його планове річне завантаження.
Марка трактора
| Кількість
| Витрата палива від початку експлуатації або останнього КР, кг
| Річна планова витрата палива, кг
|
Т-150К
ДТ-75
Т-40М
МТЗ-80
Т-25
|
| 20 000
8 000
15 000
12 000
4 800
| 25 000
21 000
11 400
18 000
5 300
|
ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
2.1.
Система технічного сервісу
Головним завданням технічного обслуговування є постійне підтримання машин у технічно справному стані, готовими до виконання механізованих робіт в агротехнічні строки. Високоякісне технічне обслуговування забезпечує сприятливі умови для високопродуктивного використання МТП протягом всього строку його служби.
Під технічним обслуговуванням в період експлуатації слід розуміти комплекс операцій, спрямованих на підтримання роботоздатності або справності машини при використанні за призначенням, очікуванні, зберіганні і транспортуванні.
Роботоздатність – стан машини, при якому вона готова виконувати задані функції з параметрами, установленими вимогами технічної документації.
Справність – стан машини, при якому вона відповідає всім вимогам технічної документації.
Для забезпечення безперебійної роботи машин, подовження періодів природного спрацювання і запобігання аварійним спрацюванням у сільському господарстві діє планово-запобіжна система технічного обслуговування, при якій усі заходи, передбаченні обслуговуванням, виконують у плановому порядку після досягнення машинною встановленого наробітку (обсягу робіт, витраченого палива, відпрацьованих годин). Операції технічного обслуговування проводять в обов’язковому порядку, а ремонт, хоч і планується, - в міру потреби на основі даних діагностування технічного стану машин.
Система технічного обслуговування та ремонту техніки – сукупність взаємозв’язаних засобів, документації з технічного обслуговування і ремонту та виконавців, необхідних для підтримання і відновлення якості машин.
Сукупність заходів-обкатка, технічне обслуговування і зберігання машин – становить основу правильної технічної експлуатації МТП.
До операцій кожного виду ТО входить: миття, контроль, очищення, мащення, регулювання, контроль різьбових з’єднань на заданий момент затягування, заміна окремих частин (наприклад фільтрувальних елементів), тощо.
Технічне обслуговування виконують за планом-графіком операцій технічного сервісу, відповідно до встановленого наробітку.
Обсяг робіт при складних технічних обслуговуваннях та потребу в ремонті визначають за допомогою технічної діагностики.