Сутність принципів міжнародного митного права

 

Міжнародне митне право є достатньо молодою галуззю сучасного міжнародного права. Адже, міжнародні договори, що стосувалися виключно питань міжнародної торгівлі та міждержавних правовідносин у галузі митної справи, почали масово з’являтися лише у ХІХ ст., із поширенням практики взаємних поступок та застосування режиму найбільшого сприяння.

 

Остаточне ж формування базових принципів міжнародного митного права, створення відповідних інституціональних та правових основ міжнародного співробітництва держав світу в галузі митної справи припадає на середину ХХ ст. та пов’язане із діяльністю Всесвітньої митної організації, створенням багатосторонньої торгівельної системи в рамках ГАТТ/СОТ та розвитком регіонального співробітництва держав світу в рамках митних союзів, зон вільної торгівлі, прикордонної торгівлі тощо.

 

Система власних основних принципів відіграє ключову роль у формуванні будь-якої галузі права, адже саме схожість принципів забезпечує відносну однорідність як суспільних правовідносин, врегульованих відповідними нормами, так і єдність методу правової регламентації цих правовідносин.

 

Дані принципи мають величезне значення і для подальшого розвитку міжнародно-правових відносин, адже вони не лише виступають джерелами галузі права, у відповідності до положень ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, але й знаходять свій вираз у нових нормах міжнародного права, які створюються при підписанні міжнародних угод та виданні інших актів міжнародного права.

Адже „багато з цих принципів мали та мають велике значення для розвитку та утвердження демократичних норм сучасного міжнародного права. Свою реалізацію вони отримують або через міжнародний договір, або через міжнародний звичай і є, по суті, їх узагальненням”.

 

Фундаментом системи міжнародного права становлять принципи, які є основоположними нормами міжнародного права, що регулюють правовідносини між його суб’єктами.

Основні принципи міжнародного права є базою для створення всього масиву міжнародно-правових норм і свого роду конституцією міжнародного правопорядку, оскільки встановлюють критерії законності норм міжнародного права.

 

Тому норми міжнародного митного права, повинні здійснюватися у суворій відповідності до загальновизнаних принципів сучасного міжнародного права, а саме:

- принцип суверенної рівності держав;

- принцип незастосування сили або загрози силою;

- принцип територіальної цілісності держав;

- принцип непорушності державних кордонів;

- принцип мирного вирішення міжнародних спорів;

- принцип невтручання у внутрішні справи;

- принцип загальної поваги прав людини;

- принцип самовизначення народів і націй;

- принцип співробітництва;

- принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань.

 

Виходячи із загальновизнаних принципів сучасного міжнародного права, визначається зміст міжнародного митного права - що складає система норм та принципів, які регулюють міжнародне співробітництво держав, міжнародних організацій, інших суб’єктів міжнародного права в галузі реалізації митної справи.

 

Сутність міжнародного митного права проявляється у його призначенні.

 

Міжнародне митне право створюється державами та іншими суб’єктами цього права з метою регулювання міжнародних митних правовідносин.

Держави прагнуть створити найкращі умови для переміщення через кордон товарів, капіталу, послуг та інших предметів, а тому митні органи реалізують свої повноваження на основі принципів міжнародного митного права як найбільш важливих і загальних правил поведінки учасників міжнародного спілкування, що впливають на створення міжнародних митних норм і є найбільш конкретними правилами поведінки держав світу у галузі митної справи.

 

Принципи міжнародного митного права охоплюють в основному всю сукупність форм і методів міжнародно-правового та національно-правового регулювання міжнародних економічних правовідносин держав у сучасній загальної системі міжнародних правовідносин.

 

Принципами міжнародного митного права - є найбільш важливі та загальні правила поведінки учасників міжнародного спілкування з приводу митних і пов’язаних з ними міжнародних правовідносин.

Дані правила поведінки сприяють створенню міжнародних норм митного права, які використовуються державами та міжнародними організаціями у міжнародному співробітництві у галузі митної справи.

 

Загальними принципами міжнародного митного права є:

- принцип розвитку дружніх правовідносин між націями на основі поваги, рівноправності та самовизначення народів;

- принцип вільного міжнародного співробітництва держав та міжнародних організацій у галузі митної справи;

- принцип невтручання у внутрішні справи суб’єктів митної справи;

- принцип незастосування сили чи погрози силою у міжнародному співробітництві у галузі митної справи;

- принцип мирного співіснування держав світу незалежно від їх економічного, політичного, соціального статусу;

- принцип мирного вирішення міжнародних спорів у процесі міжнародного співробітництва в галузі митної справи;

- принцип територіальної цілісності та непорушності митних кордонів;

- принцип добросовісного виконання державами та міжнародними організаціями міжнародних зобов’язань у галузі митної справи.

 

Спеціальними принципами міжнародного митного права є:

- принцип невзаємності (надання допомоги, пільг та інше. без зустрічної вимоги) у процесі міжнародного співробітництва в галузі митної справи;

- принцип недискримінації в процесі міжнародного співробітництва в галузі митної справи, тобто умови для співробітництва держав повинні бути рівними;

- принцип найбільшого сприяння в процесі міжнародного співробітництва в галузі митної справи між державами;

- принцип удосконалення організаційного механізму міжнародного співробітництва в галузі митної справи.

 

В загальних і спеціальних принципах у концентрованому вигляді виражено зміст, найважливіші основи міжнародного митного права.

Іншими словами, принципи міжнародного митного права - правові ідеї, що пронизують всю систему міжнародного митного права і є її остовом.

 

Принципи міжнародного митного права як основні засади міжнародно-правової та національно-правової регламентації норм міжнародного права - це свого роду камертон нормо творчості в митній справі.

Принципи міжнародного митного права гарантують безперервність і послідовність нормотворчого процесу, забезпечують взаємозв’язок міжнародного митного права, міжнародного митного законодавства і міжнародної митної політики, гармонізацію міжнародного митного законодавства з іншими його системами.

 

Принципи міжнародного митного права визначають найбільш важливі та загальні правила поведінки суб’єктів митної справи.

Дані правила поведінки сприяють створенню норм міжнародного митного права, які використовуються державами та міжнародними організаціями у галузі митної справи.

 

Загальні та спеціальні принципи, з урахуванням специфіки предмета міжнародно-правової та національно-правової регламентації норм міжнародного митного права розвивають і конкретизують основні принципи сучасного та міжнародного публічного права, що лежать в основі цієї галузі.

 

Виходячи із загальних і спеціальних принципів, міжнародне митне право створюється державами та іншими суб’єктами цього права з метою регламентації норм міжнародного митного права.

Держави прагнуть створити найкращі умови для переміщення через кордон товарів, капіталу, послуг та інших предметів, а тому митні органи реалізують свої повноваження на основі принципів міжнародного митного права як найбільш важливих і загальних правил поведінки учасників міжнародного спілкування, що впливають на створення норм міжнародного митного права і є найбільш конкретними правилами поведінки суб’єктів у галузі митної справи.

 

Основними напрямками міжнародного співробітництва держав та міжнародних організацій в галузі митної справи є:

1) - сприяння становленню нового економічного порядку, заснованого на справжньої справедливості, суверенній рівності національних економік, взаємозалежності, спільності інтересів, взаємної і рівної вигоди в галузі митної справи між усіма державами незалежно від їх економічних і соціальних систем;

2) - заборони прямих або непрямих дій, що мають на меті перешкоджати здійсненню економічного суверенітету держав;

3) - забезпечення постійного і все зростаючого розширення та лібералізації міжнародної торгівлі, що ґрунтується на універсальному застосуванні режиму найбільшого сприяння;

4) - рівноправного використання державами переваг міжнародного поділу праці, сприяє розвитку широкого різнобічного торгового обміну товарними масами з дотриманням рівноправності всіх форм власності на основі використання вигод від історично сформованих форм інтернаціоналізації господарського життя;

5) - сприяння економічному зростанню держав, що розвиваються і подолання наявного економічного розриву між промислово розвиненими і державами, що розвиваються з метою зміцнення економічного суверенітету держав, що розвиваються;

6) - вдосконалення організаційного механізму міжнародного співробітництва в галузі митної справи в рамках організацій, конференцій універсального, континентального, регіонального і субрегіонального масштабу як засобу зміцнення миру, підвищення рівня добробуту народів та їх економічного суверенітету.

 

Аналізуючи систему основних загальних та спеціальних принципів міжнародного митного права слід спиратися не лише на факт закріплення подібних принципів у міжнародно-правових актах, але й на послідовне та багаторазове застосування таких форм у практиці міжнародного співробітництва та діяльності митних органів держав світу і міжнародних міжурядових організацій у галузі митної справи.

 

А саме:

 

Повага до економічного суверенітету держав, - який відповідно нормам „Хартії економічних прав та обов’язків держав” полягає у тому, що кожна держава має право приймати участь у міжнародній торгівлі та інших формах економічного співробітництва і при цьому має право „вільно обирати форми організації своїх зовнішньоекономічних відносин та заключати двосторонні та багатосторонні угоди міжнародного економічного співробітництва, які відповідають його міжнародним зобов’язанням та потребам”.

 

Прогресивна лібералізація міжнародної торгівлі - є одної із форм, яка визначає основний напрямок розвитку міжнародного співробітництва держав світу та міжнародних організацій.

Ця форма полягає у здійсненні державами світу спільних та узгоджених заходів щодо постійного та послідовного зменшення рівня тарифних та нетарифних обмежень міжнародної торгівлі.

 

Гармонізація та спрощення митних процедур - став визначальним у діяльності Всесвітньої митної організації, більшість конвенцій та інших міжнародно-правових актів, прийнятих в рамках якої, спрямована саме на реалізацію цього завдання.

Саме в рамках цього принципу здійснено заходи щодо встановлення єдиних міжнародно-правових стандартів в галузі визначення митної вартості, класифікації товарів в митних цілях, запровадження нових процедур митного контролю та митного оформлення, тимчасового ввезення та вивезення товарів, транзиту товарів тощо.

Зазначені стандарти закріплені в багатосторонніх конвенціях у галузі митної справи та у відповідності до міжнародних зобов’язань держав-членів Всесвітньої митної організації імплементовані у національне митне законодавство.

 

Сприяння становленню нового економічного порядку - став немаловажним для розвитку взаємовигідного міжнародного співробітництва держав й міжнародних організацій. Зміст цього принципу було викладено у ряді документів ООН, зокрема, Декларації про встановлення нового міжнародного економічного порядку та Програмі дій по встановленню нового міжнародного економічного порядку.

Основними завданнями нового економічного порядку є: усунення нерівності, ліквідація постійно зростаючого розриву між розвинутими державами та державами, що розвиваються, забезпечення більш швидкого економічного та соціального розвитку тощо.

Так або інакше, певні елементи принципу нового економічного порядку знаходять відображення у двосторонніх та багатосторонніх угодах у галузі митної справи, враховуються в рамках міжнародного та регіонального співробітництва в галузі митної справи.

 

Сприяння економічному зростанню держав, що розвиваються та принцип невзаємності. Головну роль у формуванні цих принципів відіграла Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), в рамках якої у 1964 році було закладено основи Загальної системи преференцій, яка покликана забезпечити доступ товарам походженням з держав, що розвиваються, на ринки розвинутих держав за преференційними або нульовими ставками мита.

Це полегшує конкуренцію товарів з держав третього світу на іноземних ринках, і таким чином, сприяє зростанню експортного потенціалу цих держав та збільшенню надходжень до їх бюджету.

Принцип невзаємності в даному випадку полягає у односторонньому (невзаємному) наданню тарифних преференцій розвинутими державами шляхом встановлення автономних заходів.

 

Вдосконалення організаційного механізму міжнародного співробітництва в галузі митної справи в рамках організацій універсального та регіонального масштабу. Є одним визначальним фактором розвитку міжнародного митного права.

Досить довгий період міжнародне співробітництво у галузі митної справи між державами здійснювалося в рамках двосторонніх торгівельних угод, якими встановлювалися певні індивідуальні митні пільги, митні привілеї й тарифні пільги (преференції), але реального успіху в цій сфері вдалося досягти лише з переходом на багатосторонній рівень та створенням міжнародних міжурядових організацій, що опікуються певними напрямками міжнародного співробітництва в галузі митної справи.

Зокрема це Всесвітня митна організація та Світова організація торгівлі, члени яких відповідальні за 98% загального обсягу світової торгівлі.

На регіональному рівні найбільш успішними прикладами вирішення питань міжнародного співробітництва у галузі митної справи є Європейський Союз та Північноамериканська угода з вільної торгівлі (НАФТА).

Саме наявність універсальної інституціональної основи дозволила досягти успіху багатостороннім угодам з торгівлі товарами, митним конвенціям, угодам із створення митних союзів та зон вільної торгівлі.

 

При тлумаченні і застосуванні принципів міжнародного митного права прийнято застосовувати системний підхід, тобто важливо пам’ятати, що всі вони взаємопов’язані і кожний з них повинен розглядатися в контексті всіх інших принципів.

 

Принципи міжнародного митного права як основні засади міжнародно-правового і національно-правового регулювання - це свого роду камертон нормотворчості в галузі митної справи.

Принципи міжнародного митного права гарантують безперервність і послідовність процесу міжнародно-правового і національно-правового регулювання, забезпечують взаємозв’язок міжнародного митного права, митного законодавства і митної політики держав світу, гармонізацію міжнародного митного законодавства держав світу та міжнародних організацій.

 

Таким чином - принципи міжнародного митного права формуються, як правило, звичайним і договірним шляхом. Принципи міжнародного митного права призначені виконувати дві функції:

1) - стабілізуючу - допомагати здійснювати у відповідний порядок міжнародні митні правовідносини при допомозі обмеження правовими нормативними рамками;

2) - фіксуючу - закріплювати все нове, що з’являється у практиці міжнародних митних правовідносин.

Характерною ознакою принципів міжнародного митного права є їх універсальність, яка розуміється як розповсюдження на всіх суб’єктів міжнародного митного права без виключення вимоги дотримання принципів міжнародного митного права, тобто любе їх порушення буде обов’язково чіпляти законні інтереси інших учасників міжнародних митних відносин.

Тому, принципи міжнародного митного права є відповідним критерієм законності всій системи норм міжнародного митного права, а дія принципів розповсюджується на всі області митних правовідносин, які з будь-яких причин не врегульовані відповідними правовими нормами.

 

ДРУГЕ ПИТАННЯ: