Розрахунок потреби в кормах і воді на все поголів’я ферми

5.1. Розрахунок потреб кормів для великої рогатої худоби

В цьому розділі необхідно показати значення повноцінної годівлі с.-г тварин, умови вирощування, заготівлі та зберігання кормів. Необхідно також описати організацію годівлі тварин в господарстві.

Розрахунок річної потреби в кормах для великої рогатої худоби проводиться на основі нормативів, які приведені в «Нормах технологічного проектування ферм великої рогатої худоби», де надається річна потреба кормів на корову в господарствах Херсонської області при тривалості зимового періоду – 150 днів, а літнього – 215 днів (Табл.5.1).

Таблиця 5.1

Норми річної потреби кормів на одну корову, ц

Загальна потреба в кормах визначається множенням річної норми для однієї корови на кількість корів в господарстві.

В основу розрахунку потреби кормів для інших статево-вікових груп великої рогатої худоби покладені коефіцієнти для кожної статево-вікової групи тварин від річної норми кормів на одну корову відповідної продуктивності і ця величина умножається на кількість тварин в даній групі:

- для нетелів і молодняка старше 2-х років – 0,75;

- для молодняка від 1 до 2-х років – 0,50;

- для телят до 1 року – 0,25.

Річна потреба в кормах для великої рогатої худоби господарства визначається шляхом підсумку річної потреби кормів для корів та інших статево-вікових груп тварин, кількість яких встановлюється по розрахунковим коефіцієнтам структури стада.

Нормативи запасу кормів таких, як сіна, соломи, сінажу, силосу, коренеплодів повинні становити 100% від необхідної кількості на весь стійловий період, а запас концентратів – не менше, як на 30 діб, зелених кормів в літній період – не більше, як на одну добу і розраховується за такою схемою (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Розрахунок річної потреби кормів для ферми

великої рогатої худоби, ц (приклад)

На основі цих розрахунків встановлюється об’єм кормів і площа споруд для їх зберігання, враховуючи, що щільність кормів становить, ц/м³: сіна – 0,65-0,85; пресованого сіна – 2,5;соломи – 0, 40-0,50; сінажу – 3,5-5,0; силосу - 6,5-10; концентратів – 8-10.

Загальний об’єм сховищ (V) м³ для зберігання річних запасів різних видів кормів визначається за формулою й записуються результати у вигляді таблиці (Див.табл.5.3):

V =

q – річна потреба в кормах, ц

p – щільність корму, ц/м³

Таблиця 5.3

Загальний об’єму сховищ, м³

Кількість сховищ (N_c)для різних видів кормів визначається залежно від їхніх об’ємівй записується у вигляді таблиці (Див.табл.5.4):

N_c=

V – загальний об’єм сховищ, м³

F – об’єм сховищ, м³ (Додаток 4)

Е – коефіцієнт використання ємності сховища (Додаток 4)

Для зберігання кормів необхідно обрати такий тип сховищ, у яких відбуваються найменші втрати поживних речовин, наприклад:

- грубі корми зберігають у скиртах і сіносховищах

- силос зберігають у траншеях або баштах;

- сінаж зберігають у траншеях;

- коренеплоди зберігають у буртах чи коренесховищах;

- концентровані корми зберігають у складських приміщеннях і т.д.

Таблиця 5.4

Розрахунок необхідних сховищ для кормів

Висновок