2017-12-14
758
Потреба в кормах для дорослої птиці визначають виходячи із середньорічного поголів’я, а для молодняку – із поголів’я по періодам вирощування протягом року (Табл. 5.8).
Таблиця 5.8
Норми річної потребиконцентрованих кормів для птиці
на 1 голову, кг
| Вид птиці | Норми кормів, кг |
| Кури яєчних порід | |
| Кури м’ясних порід | |
| Індики | 50-52 |
| Качки | 106-125 |
| Гуси |
5.6 Розрахунок потреби води для сільськогосподарських тварин
Вода на тваринницьких підприємствах використовується для напування тварин, підготовки кормів до згодовування, охолодження молока, обробки молочного посуду і доїльних апаратів, догляду за тілом тварин, прибирання приміщень, для санітарно-гігієнічних і господарських заходів, а також на протипожежні заходи.
На основі норми добової потреби води для даної видової і вікової групи тварин (додаток 5) розраховують потребу води на добу і на рік в цілому по фермі за такою схемою (Табл.5.9).
Таблиця 5.9
Розрахунок потреби води для фермивеликої рогатої худоби (приклад)
|
|
|
| Статево-вікова група тварин | Кількість тварин, голів | Добова норма на одну тварину | Загальна потреба на добу, м3 | Загальна потреба на рік, м3 |
| Корови | 15,0 | 5475,0 | ||
| Нетелі | 3,0 | 1095,0 | ||
| Молодняк | 3,0 | 1095,0 | ||
| Телята | 2,0 | 730,0 | ||
| Всього по фермі | - | 23,0 | 8395,0 |
Висновок: з розрахунків видно, що для забезпечення підприємства водою необхідно 23 м3 води на добу. Для цього встановлюють водопровід із водонапірною баштою БР-15 А об’ємом 29 м3.
6. Розрахунок виходу гною за рік на фермі
Твердий гній вологістю 70-80% при підстилковому утриманні та роздільному способі видалення тимчасово зберігаються і знезаражується у гноєсховищах. Їх споруджують на кожній фермі з підвітряного боку відносно тваринницьких приміщень, нижче за рельєфом і на відстані 100-200 м від них. У фермерських господарствах гноєсховища влаштовують на відстані 20-25 м від тваринницьких приміщень і не ближче 15-20 м від колодязя. Їх будують за типовими проектами підземного, напівпідземного та надземного типів ємкістю у розрахунку на кількість маси гною, яка нагромаджується за весь стійловий період утримання тварин.Тривалість компостування гною складає від 1 до 6 місяців залежно від способу зберігання.
Кількість гною, який накопичується від тварин можна обчислити за такими нормативами (Табл.6.1 та додаток 6).
Таблиця 6.1
Розрахункові нормативи для будівництва гноєсховищ
| Статево-вікова група тварин | Кількість гною від однієї тварини, кг | Площа гноєсховища на одну тварину, м2 | |
| на добу, кг | за рік, т | ||
| Корови | 35-40 | 8-12 | 2,5 |
| Молодняк | 10-15 | 2-3 | 0,8 |
| Телята | 5-10 | 1-2 | 0,6 |
| Свиноматки | 2-3 | 0,4 | |
| Свині на відгодівлі | 1-2 | 0,5 | |
| Вівці | 1-2 | 0,3 | |
| Коні | 25-30 | 1,75 | |
| Птиця | - | 0,3 |
|
|
|
Знаючи добовий вихід гною на фермі від усього поголів’я і тривалість його зберігання, більш вірогідну площу гноєсховища розраховують за формулою:
F = (G х Дзб):(h х p), де
F – площа гноєсховища, м2;
G – добовий вихід гною від усіх тварин на фермі, кг/добу;
Дзб – тривалість зберігання гною у гноєсховищі, діб
h – висота укладання гною, h = 2-2,5 м;
p – об’ємна маса гною, кг/м3
Об’ємна маса (кг/м3) гною при механічній системі видалення становить: свинячого – 900, великої рогатої худоби – 700, овечого – 600, пташиного – 800; при утриманні на глибокій підстилці – великої рогатої худоби – 500, овечого – 450, пташиного – 550; при гідравлічній системі видалення – свинячого – 1100, великої рогатої худоби – 1000.
Висновок: на основі проведених розрахунків встановлюють добовий вихід гною від тварин даного приміщення і ферми в цілому та необхідний транспорт для його перевезення до гноєсховища.
