При розрахунку слід виходити з того, що твердість води, яка надходить на фільтри другого ступеня, не повинна перевищувати 0,1 мг-екв/л.
Оскільки твердість вихідної води для фільтрів другого ступеня невелика (0,1мг-екв/л), тривалість фільтроциклу рекомендується приймати рівної 100год і більше.
Фільтри другого ступеня можна розраховувати по двох варіантах.
1. По об'єму завантаження катіоніта
;
Значення та - приймаємо по табл. 3.3 і 3.4, тоді
Загальна площа фільтрування
Приймаємо два фільтри діаметром 2м і площею 3,1 м2.
2. По швидкостях процесу фільтрування у зв'язку з незначною твердістю. Загальна площа фільтрації
.
Тому приймаємо два фільтри діаметром 2м і площею 3,1 м2. Тоді швидкість
.
При форсованому режимі роботи, коли виключений один з фільтрів:
, що відповідає нормам [1].
Робочу ємність сульфовугілля згідно [1] приймаємо 250 г-екв/м3, витрата солі – 300г/ г-екв.
Установлюємо кількість регенерацій у добу:
.
Регенерація фільтрів буде проводитися через 5 діб. Якщо не працює один фільтр, регенерацію необхідно проводити приблизно через 2 доби.
|
|
Визначаємо витрату солі на регенерацію одного фільтра другого ступеня:
де - питома витрата солі.
Знаходимо добову витрату технічної солі на регенерацію фільтрів другого ступеня:
Розраховуємо витрату води на регенерацію фільтрів другого ступеня.
1. Розпушення:
2. Безпосередньо регенерація:
3. Відмивання:
Визначаємо загальну витрату води на одну регенерацію одного фільтра другого ступеня:
без використання відмивної води
;
з використанням відмивної води
.
Годинна витрата води на власні потреби другого ступеня:
без урахуванням використання відмивної води
;
з урахуванням використання відмивної води
.
Витрата зм'якшеної води на власні потреби другого ступеня склала 0,35%, прийняли 2%.
3.2.3. Розрахунок водень-натрій-катіонітових фільтрів
При зм'якшенні води натрій-катіонітовим методом лужність води не міняється. Якщо, крім того, необхідно знизити лужність, застосовують водень-натрій-катіонітових метод зм'якшення. Співвідношення витрат води, що подається на водень-катіонітові і натрій-катіонітові фільтри (при паралельному водень-натрій-катіонуванні), визначають по формулах [1]:
де - корисна витрата води, що подається на водень-катіонітові фільтри, м3/год;
- корисна продуктивність всієї установки, м3/год;
Л - лужність вихідної води, мг-екв/л;
- необхідна лужність зм'якшеної води, мг-екв/л;
- сумарний вміст у зм'якшеній воді аніонів сильних кислот, мг-екв/л (у цьому випадку й ).
* Згідно [1] вміст сульфатів і хлоридів у вихідній воді не повинен перевищувати 4 мг-екв/л, а натрія – 1…2 мг-екв/л.
|
|
Приклад. Відповідно до табл. 1.2 вихідна лужність Л= 5,0 мг-екв/л. Задаємося лужністю зм'якшеної води. Припустимо, вона повинна бути не більше 0,4 мг-екв/л. Оскільки загальна продуктивність установка в даному прикладі дорівнює 180 м3/г, витрата води на натрій-катіонітові фільтри:
З останнього виразу видно, що 46% води необхідно пропустити через водень-катіонітові фільтри і 54% - через натрій-катіонітові.
Об'єм катіоніта у водень-катіонітових фільтрах слід визначати по формулі [1]:
де - концентрація у воді катіонів натрію, г-екв/м3.
Робоча обмінна ємність
,
де - коефіцієнт ефективності регенерації водень-катіоніта (приймаємо по табл. 3.5);
- питома витрата води на відмивання катіоніта після регенерації (приймаємо 4…5 м3/м3);
- загальний вміст у воді катіонів кальцію, магнію, натрію і калію, мг-екв/м3.
Таблиця 3.4 - Питома витрата сірчаної кислоти на регенерацію
Питома витрата сірчаної кислоти на регенерацію, г/г-екв/м3 | ||||
Коефіцієнт ефективності регенерації | 0,68 | 0,85 | 0,91 | 0,92 |
Звідки загальна площа фільтрів
.
Приймаємо фільтри діаметром 2,6 м, висота завантаження сульфовугілля 2,5 м. Число фільтрів .
Приймаємо два робочих фільтра й один резервний. Сумарна площа двох робочих фільтрів .
Фактична швидкість фільтрування:
при нормальному режимі
;
при форсованому режимі (один фільтр виключений)
,
що цілком припустимо.
Воду після водень-катіонітових фільтрів (кислий фільтрат) змішують з водою, що пройшла натрій-катіонітові фільтри (лужний фільтрат). У результаті взаємної нейтралізації зм'якшена вода отримує задану лужність. Змішаний фільтрат подається в дегазатор для видалення СО2.
Витрату води натрій-катіонітовими фільтрами розраховуємо згідно [1].
Розрахунок витрати води на власні потреби
водень-катіонітових фільтрів
Витрата 100%-ної сірчаної кислоти на регенерацію одного фільтра
,
де - питома витрата сірчаної кислоти на регенерацію 1м3 фільтра (приймаємо 90г/ г-екв).
Знаходимо добову витрату кислоти для регенерації всіх фільтрів:
,
де 96- вміст кислоти в товарному продукті, %.
Регенерація водень-катіонітових фільтрів здійснюється 1,0...1,5% - ною сірчаною кислотою. Тому витрату води на приготування регенераційного розчину обчислюємо по формулі
,
де - вміст кислоти в регенераційному розчині, %.
Витрата води на розпушення одного фільтра знаходимо по формулі:
Витрата води на відмивання катіоніта одного фільтра від продуктів регенерації
Загальна додаткова витрата води за добу при дворазовій регенерації двох водень-катіонітових фільтрів
або 16,8 м3/год
Для скорочення витрати води можна половину відмивочної води використовувати для розпушення, завантаження і готування регенераційного розчину. Тоді витрату додаткової води можна скоротити:
або 12,5 м3/год, тобто 6,9%.
Витрату води на натрій-катіонітові фільтри знаходимо згідно з раніше наведеною методикою.
Витрата солі на регенерацію одного натрій-катіонітового фільтра
.
Добова витрата солі
.
Витрата води на розпушення одного фільтра
.
Витрата води на регенерацію одного фільтра
.
Витрата води на відмивання катіоніта
.
Загальна витрата води на одну регенерацію:
без використання відмивочної води
;
з використанням 50% відмивочної води на розпушення
.
Середня годинна витрата води на власні потреби натрій-катіонітових фільтрів:
без врахування відмивочної води
;
з врахуванням відмивочної води
тобто 7,7%.
Загальна додаткова витрата води на водень-натрій-катіонітові фільтри з врахуванням відмивочної води
або 14,2%.
3.2.4. Розрахунок дегазатора
При зм'якшенні води водень-натрій-катіонуванням необхідно видаляти з води вільну вуглекислоту за допомогою дегазаторів. Зазвичай застосовують плівкові дегазатори, завантажені насадкою і обладнані вентиляторами для подачі повітря знизу, тобто в напрямку, зустрічному потоку води, що рухається зверху вниз.
|
|
Насадкою служать кільця Рашига розміром 25х25х3 мм або дерев'яні хордові насадки (бруски) розміром 50х13 мм.
Відомості про вміст вільної вуглекислоти у воді наведені в табл. 3.5.
Таблиця 3.5 - Вміст вільної вуглекислоти у воді
Загальна лужність води | Зміст вільної вуглекислоти /С2/ у воді при температурі 100С, солевмісту 200 мг/л і при значеннях | |||||||||||||||
6,5 | 6,6 | 6,7 | 6,8 | 6,9 | 7,0 | 7,1 | 7,2 | 7,3 | 7,4 | 7,5 | 7,6 | 7,7 | 7,8 | 7,9 | 8,0 | |
0,5 | ||||||||||||||||
0,6 | ||||||||||||||||
0,7 | ||||||||||||||||
0,8 | ||||||||||||||||
0,9 | ||||||||||||||||
1,0 | ||||||||||||||||
1,1 | ||||||||||||||||
1,2 | ||||||||||||||||
1,3 | ||||||||||||||||
1,4 | ||||||||||||||||
1,5 | ||||||||||||||||
1,6 | ||||||||||||||||
1,7 | ||||||||||||||||
1,8 | ||||||||||||||||
1,9 | ||||||||||||||||
2,0 | ||||||||||||||||
2,5 | ||||||||||||||||
3,0 | ||||||||||||||||
3,5 | - | |||||||||||||||
4,0 | - | |||||||||||||||
4,5 | - | - | ||||||||||||||
5,0 | - | - | - | |||||||||||||
5,5 | - | - | - | |||||||||||||
6,0 | - | - | - | |||||||||||||
6,5 | - | - | - | - | ||||||||||||
7,0 | - | - | - | - | ||||||||||||
7,5 | - | - | - | - | ||||||||||||
8,0 | - | - | - | - | - |
Фактичний вміст вуглекислоти розраховують по формулі
|
|
,
де - поправка на солевміст (табл. 3.6);
- поправка на температуру (табл. 3.7).
Таблиця 3.6 - Поправка на солевміст
Солевміст, мг/л | |||||||
Значення β | 1,05 | 0,96 | 0,94 | 0,92 | 0,87 | 0,83 |
Таблиця 3.7 - Поправка на температуру
Температура води,0С | ||||||||||
Значення, t | 1,28 | 1,12 | 1,0 | 0,9 | 0,83 | 0,78 | 0,74 | 0,7 | 0,66 | 0,65 |
У розглянутому випадку витрата води, що подається на дегазатор, Q=180м3/ч.
Вміст вуглекислоти в подаваній на дегазатор воді визначають по формулі
,
де - вміст вільної вуглекислоти, що подається в дегазатор, мг/л;
- вміст вільної вуглекислоти у вихідній воді, мг/л.
У цьому випадку Т = 5,0 мг-екв/л; загальний солевміст у вихідній воді 746 мг/л, рН води 8,0 і розрахункова її температура 100С.
Інтерполяцією знайдемо значення і (табл. 3.6 і 3.7) і далі по формулі
Площа поперечного переріза дегазатора
де - площа зрошення на 1 м2 площі дегазатора, рівна при насадці з кілець Рашига 60 м3/год і при дерев'яній хордовій насадці – 40 м3/г.
Висоту шару насадки в дегазаторі знаходимо по табл. 3.8.
Таблиця 3.8 - Висота шару насадки в дегазаторі
Тип насадки | Висота шару насадки, м, при вмісті у воді, мг/л | |||||
Кільця Рашига | 3,0 | 4,0 | 4,7 | 5,1 | 5,5 | 5,7 |
Хордова з дерев'яних брусків | 4,0 | 5,2 | 6,0 | 6,5 | 6,8 | 7,0 |
Для даного приклада при насадці з кілець Рашига і його діаметр 2 м.
По табл. 3.8 висота шару насадки при вмісті = 225,22 мг/л дорівнює 5,5 м.
Вентилятор дегазатора повинен забезпечити подачу питомої витрати повітря 20м3 на 1 м3 води, що подається в дегазатор. У даному прикладі
Необхідний напір, що розвивається вентилятором, визначається з урахуванням втрат напору в кільцях, які приймають рівними 30 мм на 1 м висоти шару насадки, і інших втрат, прийнятих 40 мм.
Сумарні втрати напору в дегазаторі
3.3. Установки для знесолення
3.3.1. Основи розрахунку випарювання розчинів
Просте випарювання (однократна випарка) економічно доцільне на установках невеликої продуктивності (до 75 м3/доб). Крім того, просте випарювання на установках періодичної дії виправдується при випарюванні розчинів, що відрізняються високою депресією.
Багаторазове випарювання, при якому використовується як гріюча пара, так і вторинна, значно заощаджує теплоту. Такий процес можливий або при використанні гріючої пари високого тиску, або при застосуванні вакууму.
Сутність багаторазового випарювання полягає в тому, що вторинна пара попереднього апарата використовується як гріюча пара у наступному апараті.