Визначення експлуатаційних витрат

При порівнянні програмних засобів експлуатаційні одноразові витрати по проектному рішенню і аналогу включають вартість підготовки даних і вартість машино-годин роботи ПЕОМ.

, (5.8)

де – одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення (аналог), грн.;

– вартість підготовки даних для експлуатації проектного рішення (аналогу), грн.;

– вартість машино-годин роботи ПК для проектного рішення (аналогу), грн.

Річні експлуатаційні витрати визначаються з формули:

(5.9)

де – періодичність експлуатації проектного рішення (аналогу), раз/рік.

Вартість підготовки даних для роботи на ЕОМ визначаємо за формулою:

,(5.10)

де – номери категорій персоналу, які беруть участь у підготовці даних;

– чисельність співробітників і -ї категорії, чол.;

– трудомісткість роботи співробітників і -ї категорії, чол.;

– середньогодинна ставка робітника і -ї категорії з врахуванням відрахувань до державних цільових фондів, грн./год.

Середньогодинна ставка оператора визначається за формулою:

(5.11)

де – основна місячна зарплата працівника і -ї категорії, грн.;

– коефіцієнт, який враховує збір до єдиного соціального внеску (b=0,22);

– місячний фонд робочого часу, год.

Отже, для проектного рішення середньогодинна ставка становить:

Вартість підготовки даних для роботи на ПК дорівнює:

Вартість машино – годин роботи ПК для проектного рішення була визначена у п.5.2. і становить 1,5 грн/год.

грн.

Тоді одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення становлять:

грн.

А річні експлуатаційні витрати з урахуванням того, що періодичність експлуатації проектного рішення дорівнює 365 раз/рік, становлять:

грн.

Вихідні дані та результати розрахунків витрат на підготовку даних для експлуатації на ЕОМ зводяться у таблицю 5.5.

Таблиця 5.5.