Схема балансу ринку праці

Для оцінці співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили складається розрахунковий баланс ринку праці. Необхідність такої оцінки не викликає сумніву, оскільки для регулювання зайнятості і визначення масштабів фінансування програм соціальної підтримки тих груп населення, які залишаться без роботи, треба достатньо чітко уявити їх величину і структуру в найближчий час та на перспективу. Спочатку важливо виявити фактори, які впливають на ринок праці і виявити у загальному вигляді наявні тенденції. Для цього доцільно побудувати схему ринку праці, яка дозволяє наочно представити всі основні фактори, що впливають на формування попиту й пропозиції робочої сили, її рух та структуру, а також зміни головних економічних параметрів. Перелік факторів повинен уточнюватися з урахуванням особливостей кожного регіону. Результати аналізу за такою схемою допомагають систематизувати знання про соціально-економічну ситуацію в регіоні і дають базу для вирішення проблем зайнятості. На наступному етапі визначаються джерела формування ринку праці: 1.Вивільнення працівників з галузей народного господарства за різними причинами; 2.Залучення в сферу праці резерву трудових ресурсів; 3.Звільнення працівників за власним бажанням, за прогули та інші порушення трудової та виробничої дисципліни (плинність кадрів), а також маятникова міграція.

Поняття та склад економічно активного та економічно неактивного населення. Використання показника ЕАН у визначені пропозицій праці.

Згідно з рекомендаціями МОП із статистики праці, до економічно активного населення відносять всіх тих, хто пропонує свою працю для виробництва товарів та послуг, включаючи виробництво товарів для ринку, бартерного обміну та особистого споживання. Воно визначається як сума зайнятого і незайнятого населення, яке знаходиться в стані активного пошуку роботи і зареєстроване відповідними службами. Категорії економічно активного населення: - особи найманої праці (робітники і службовці); - самостійні працівники; - неоплачувані члени сімей; - сезонні і випадкові працівники; - особи, які тимчасово не працюють з об’єктивних причин (хвороба, відпустка, безробіття тощо); - учні, які поєднують навчання з роботою на режимах повного робочого часу; - учні та особи, які проходять профпідготовку на виробництві і одержують стипендію або заробітну плату. Статус ЕАН кількісно визначається за обсягом відпрацьованих тижнів або днів за певний період часу. За цією ознакою ЕАН поділяється на зайнятих, частково зайнятих і безробітних. До зайнятих в Україні відносять осіб, що працювали протягом тижня не менш 4 - х годин (в міжнародній практиці – однієї години), або в підсобному сільському господарстві – не менш 30 годин. До складу економічно неактивного населення відносяться особи, які не належать до числа зайнятих чи безробітних, а саме: учні та студенти денних форм навчання; пенсіонери за віком та інвалідністю; рантьє; особи, які отримують матеріальну підтримку від суспільних організацій та приватних осіб; зайняті на оплачуваних суспільних роботах; особи, які надають добровільні безкоштовні послуги; соціальні працівники; особи працездатного віку, які можуть працювати, але не шукають роботу через об’єктивні і суб’єктивні причини. Оцінка економічно активного та економічно неактивного населення здійснюється на основі вибіркових обстежень домашніх господарств, частіше в жовтні місяці, коли вплив сезонності на переміщення людей є мінімальним.