Спіральна модель конструювання ПЗ

Спіральна модель конструювання ПЗ -це приклад еволюційної стратегії, автор Баррі Боем 1988 р.

1. Початковий збір вимог та планування проекту.

2. Та ж робота, але на основі рекомендацій замовника.

3. Аналіз ризику на основі (початкових) вимог.

4. Аналіз ризику на основі реакції замовника.

5. Перехід до комплексної системи.

6. Початковий макет системи.

7. Наступний рівень макету.

8. Сконструйована система.

9. Оцінювання замовником.

Модель визначає 4 дії:

1. Планування – визначення лише варіантів та обмежень.

2. Аналіз ризику – аналіз варіантів та розпізнання або вибір ризику.

3. Конструювання – розробка продукту наступного рівня.

4. Оцінювання – оцінка замовником поточних результатів конструювання.

Кількість дій по розробці збільшується по мірі руху від центра спіралі з кожною ітерацією будуються більш повні версії ПЗ.

Переваги спіральної моделі:

1. Найбільш реально відображає розробку ПЗ.

2. Дозволяє враховувати ризик на кожному етапі розробки.

3. Ітераційна структура розробки.

4. Використовує моделювання для зменшення ризику та вдосконалення ПП.

Недоліки спіральної моделі:

1. Відсутня достатня статистика ефективності моделі.

2. Підвищені вимоги до замовника.

3. Труднощі контролю та керування часом розробки.