Процес керування проектом

Для проведення успішного проекту потрібно:

1. Розуміти об’єкт робіт які потрібно виконати.

2. Можливий ризик.

3. Потрібні ресурси.

4. Майбутні задачі.

5. Необхідні зусилля.

6. План робіт, якого бажано дотримуватися.

Перед плануванням проекту потрібно:

1. Встановити цілі та проблемну область проекту.

2. Обсудити альтернативні рішення.

3. Знайти технічні та керуючі обмеження.

 

За допомогою вимірів визначаються опорні властивості об’єкту.

Метрики – це обчислення певних функцій від значень опорних характеристик.

При плануванні проекту потрібно оцінити людські ресурси, тривалість та вартість (за звичай використовують минулий досвід).

Під час планування визначається набір проектних задач, встановлюються зв’язки між задачами, оцінюється складність кожної задачі, визначається людський та інші ресурси, створюється сітковий графік задач та проводиться його тимчасова розмітка. Кожна задача яка відмічена в плані відслідковується керівником проекту. При запізненні у розв’язанні задачі застосовуються утіліти повторного планування.

В результаті повторного планування можуть бути:

1. Перерозподілені ресурси.

2. Реорганізовані задачі.

3. Переглянуті вихідні обов’язки.

 

Планування проектних задач

Основною задачею при плануванні являється визначення структури розподілу робіт. Спочатку виконується системний аналіз і аналіз вимог.

Мета системного аналізу:

1. Визначити потреби замовника.

2. Оцінювання виконуваності системи.

3. Виконання економічного і технічного аналізу.

4. Розподіл функцій за елементами комп'ютерної системи (апаратурі, програмам, людям, базам даних).

5. Визначення вартості і обмежень планування.

6. Створення системної специфікації.

У системній специфікації описуються функції, характеристики системи, обмеження розробки, вхідна і вихідна інформація.

Аналіз вимог дає можливість:

1. Визначити функції і характеристики програмного продукту;

2. Позначити інтерфейс продукту з іншими системними елементами;

3. Визначити проектні обмеження програмного продукту;

4. Побудувати моделі: процесу, даних, режимів функціонування продукту;

5. Створити такі форми представлення інформації і функцій системи, які можна використовувати в ході проектування.

Результати аналізу зводяться в специфікацію вимог до програмного продукту.

Задачі по проектуванню і плануванню тестів можуть бути паралельними.

Після отримання всіх модулів ПЗ вирішується завдання тестування інтеграції — об'єднання елементів в єдине ціле.

Тестування правильності забезпечує перевірку відповідності ПЗ вимогам замовника.

Основний важіль в плануючих методах — обчислення меж часу виконання задачі.

Зазвичай використовують наступні оцінки:

1. - ранній час початку розв’язання задачі (за умови, що всі попередні задачі вирішені в найкоротший час).

2. - пізній час початку розв’язання задачі (ще не викликає загальну затримку проекту).

3. - ранній час кінця розв’язання задачі.

4. - пізній час кінця розв’язання задачі.

 

5. - з агальний резерв — кількість надлишків і втрат планування задачі в часі, що не приводять до збільшення тривалості критичного шляху.

Рекомендоване правило розподілу витрат проекту — 40-20-40:

· на аналіз і проектування приходиться 40% витрат (з них на планування і системний аналіз — 5%);

· на кодування — 20%;

· на тестування і відлагодження — 40%.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: