Характеристика звітності комерційних банків

Фінансова звітність — це звітність, у якій утримується інформація про операційну діяльність банку. Фінансова звітність є більш уніфікованої, чим нефінансова, оскільки остання призначена безпосередньо для визначеної категорії користувачів. Фінансова звітність цікавить широке коло користувачів і задовольняє їхньої потреби в інформації як загальної, так і специфічної. У зв'язку з цим фінансова звітність банку поділяється на основну і допоміжну.

Основна фінансова звітність — це звітність, що використовується більшістю користувачів для одержання інформації про фінансовий стан і діяльність банку, що необхідний для прийняття економічних рішень. До фінансової звітності відносяться звіти: балансовий, про прибутки і збитки, примітки та інші звіти, що розшифровують окремі статті основних форм, а також пояснювальні матеріали.

Балансовий звіт є основною формою звітності комерційного банку, що показує стан активів, зобов'язань і капіталу на визначену дату. Призначення балансу — дати повну картину обліку операцій комерційного банку. Ця форма звітності відповідає діючому планові рахунків.

Балансовий звіт (місячний) надається по електронній пошті комерційними банками — юридичними особами в регіональне керування НБУ. Балансової звіт формується на основі інформації, що утримується на синтетичних рахунках.

До основних статей активу балансового звіту відносяться:

1. Валюта, монети і банківські метали.

2. Дорожні та інші чеки.

3. Кореспондентський рахунок у НБУ (кореспондентський і накопичувальний
рахунки в НБУ, нараховані доходи по засобах до запитання в НБУ).

4. Інші засоби в НБУ.

Статті 1- 4 можна об'єднати в одну групу «Готівка».

5. Корсчета в інших банках.

6. Депозити і кредити в інших банках

7. Цінні папери в портфелі банку на продаж.

8. Цінні папери в портфелі банку на інвестиції.

9. Кредити і фінансовий лізинг, надані клієнтам.

Статті 5-9 можна об'єднати в іншу групу, що умовно назвают «Основні активи».

Статті 10-13 представляють третю групу активів, які можна назвати «Вторинними активами». До цієї групи відносяться:

10. Інвестиції капіталу в асоційовані і дочірні компанії.

11. Нематеріальні активи.

12. Матеріальні активи.

13. Інші активи (включають витрати майбутніх періодів, дебіторську заборгованість, нараховані доходи по активних операціях
банку і т.п..).

Пасиви банку – це зобов'язання і капітал.

До зобов'язань банку відносяться такі статті:

1. Корсчета банків.

2. Депозити і кредити банків.

3. Засобу до запитання клієнтів.

4. Термінові депозити клієнтів.

5. Цінні папери власного боргу.

6. Кредити, отримані від міжнародних фінансових організацій.

7. Суббординированная заборгованість

8. Інші зобов'язання (включають доходи майбутніх періодів,
кредиторську заборгованість, нараховані витрати і т.п.).

До власного капіталу відносяться статті, що свідчать про розмір статутного оплаченого і неоплаченого капіталу, прибутку і резервів.

Звіт про прибутки і збитки є найважливішою після балансу формою звітності, по якій оцінюється фінансовий стан банку і рентабельність його діяльності. Ця форма ілюструє розмір доходів і витрат за визначений період часу (як правило, за рік). Звіт про прибутки і збитки банку готується на основі інформації, що відбита на синтетичних і аналітичних рахунках. Кожен вид доходів і витрат показується окремо для того, щоб користувачі могли оцінити ступінь ефективності функціонування банку.

Усі види доходів і витрат оцінюються по наступним критеріям: терміновістю; групами клієнтів; видам операцій (депозити, кредити або цінні папери).

У звіті про прибутки і збитки доходи і витрати структуруются у визначеному порядку, зокрема відбивається інформація про:

-процентні доходи і витрати;

-комісійні доходи і витрати;

-прибутки (збитки) від торговельних операцій;

-інші операційні доходи і витрати.

По окремій позиції показується розмір відрахувань у резерви під активні операції.

До складу доходів і витрат входять також непередбачені статті від надзвичайних подій.

До допоміжної звітності банків відноситься звітність про кредитну, депозитну діяльність, формування резервів під активні операції і дотриманні економічних нормативів, а також звіт про діяльності банку з цінними паперами.

Звітність про кредитну діяльність банку можна поділити па дві групи: узагальнюючу і деталізовану.

Узагальнююча звітність — характеризує результати кредитної діяльності банку. До неї відносяться:

1. Звіт про кредитний портфель — сукупності наданим і отриманих комерційним банком кредитів, включаючи міжбанківські кредити Основне призначення форми - дати загальну картину кредитної діяльності банку з метою подальшої оцінки процентного ризику і ризику ліквідності.

2. Звіт про класифіковані активи - інформація цього звіту використовується для визначення заборгованості по кредитах, на які нараховується резерв на можливі втрати.

Деталізована звітність характеризує окремі аспекти кредитної діяльності банку. До деталізованої звітності відносяться:

1) звітність про обсяги і процентні ставки. Вона призначена для щоденного аналізу обсягів і процентних ставок по кредитах;

2) звітність про заборгованості по прострочених кредитах.
Вона містить інформацію щодо кредитів, повернення яких викликає сумнів;

3) звітність про заборгованості по пролонгованих кредитах -
призначена для здійснення контролю з боку НБУ процесом продовження термінів погашення позичок;

4) звітність про залишки заборгованості по наданих кредитах. Для аналізу динаміки кредитування різних сфер економіки Національний банк України вимагає звітність, що містить інформацію про обсяги кредитування у визначеному розрізі: по областях економіки; по видах економічної діяльності; по формах власності; по секторами економіки і т.д. Ця інформація використовується для створення національної статистики, що публікується в щомісячному бюлетені НБУ.

Звітність про депозитну діяльність банку - містить інформацію про суму залишків на депозитних рахунках і розмірі процентних ставок у таких розрізах: по областях економіки; по видах економічної діяльності; по формах власності; по секторах економіки.

Усі депозити показуються з розбивкою по початкових термінах розміщення (короткострокові і довгострокові).

Крім того, до допоміжної звітності відноситься:

1. Звітність про формування резервів під активні операції комерційних банків.

2. Розрахунок резерву на можливі втрати по позиках комерційних банків.

3. Звіт про зміни в резервах.

4. Звіт про списану безнадійну заборгованість по кредитних операціях.

5. Звіт про достатність капіталу. Цей звіт представляє собою розрахунок капіталу банку, що здійснюється відповідно до алгоритму, встановленим Інструкцією «Про порядок регулювання й аналізу діяльності комерційних банків». У звіті приводяться суми елементів капіталу і дається їхня розшифровка по окремих статтях.

6. Звіт про дотримання економічних нормативів. Ціль цієї звітності – зібрати повну інформацію щодо дотримання банком нормативів протягом звітного періоду і визначити комплексну рейтингову оцінку. У звітності також приводиться інформація про кількість порушень комерційним банком кожного економічного нормативу.

Звіт про стан портфеля цінних паперів. Ця форма передбачена для оцінки цінних паперів, що знаходяться в портфелі банку з метою продажу й інвестицій.