Становлення центрального банку в Україні

Центральний банк України - Національний банк - було утворено у 1991 р. згідно з законом України "Про банки і банківську діяльність". Законом було закладено основи класичної дворівневої банківської системи, яка включає, з одного боку, центральний банк, як головний банківський інститут держави, який є емісійним центром і відповідає за збереження монетарної стабільності, а з іншого - банківську систему, представлену мережею комерційних банків.

Основи правового статусу НБУ як центрального банку країни визначено Конституцією України. Згідно з Основним Законом держави Національному банку надано право законодавчої ініціативи у Верховній Раді, що свідчить про його особливу роль у системі органів державного управління.

Стрімкий розвиток банківської системи, необхідність посилення незалежності центрального банку країни від владних структур у проведенні монетарної політики і водночас необхідність підвищення відповідальності центрального банку, за забезпечення монетарної стабільності обумовили необхідність прийняття у 1999р. окремого Закону "Про Національний банк України".

Згідно з законом Національний банк є особливим центральним органом державного управління, основним завданням (функцією) якого є забезпечення стабільності національної грошової одиниці - гривні. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє забезпеченню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності.

Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом державної власності та перебуває у його повному господарському віданні. Статутний капітал банку (10 млн. грн.) є державною власністю і слугує для забезпечення зобов'язань банку.

Згідно з чинним законодавством передбачена така система (структура) Національного банку:

- центральний апарат, розташований у м. Києві;

- територіальні управління в областях (24) і Кримській автономній республіці;

- розрахункові палати;

- Банкнотно-монетний двір;

- Фабрика банкнотного паперу;

- Державна скарбниця України;

- Центральне сховище грошей;

- спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності НБУ.

Закон передбачає дворівневу систему управління центральним банком - Рада НБУ і Правління НБУ, що загалом відповідає світовій банківській практиці.

Рада НБУ покликана здійснювати контроль за проведенням грошово-кредитної політики виконавчими структурами центрального банку (стаття 100 Конституції України).

Рада НБУ складається із 15 осіб. Як випливає з Конституції, цей орган створюється на паритетних засадах як Президентом (7 осіб), так і парламентом (7 осіб). Голова Національного банку входить до складу НБУ за посадою.

Членом Ради НБУ може бути громадянин України, який має вищу економічну чи фінансову освіту або науковий ступінь в галузі фінансів і при цьому має досвід постійної роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах центральної виконавчої влади України або банківської установи, чи наукової роботи за фінансовою чи економічною тематикою.

Строк повноважень членів Ради Національного банку України - 7 років, окрім Голови НБУ, який призначається на строк здійснення його повноважень на посаді. Голова ради НБУ та його заступник обираються Радою НБУ строком на три роки.

До компетенції Ради належить:

- розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх виконанням;

- розроблення рекомендацій Правлінню банку щодо методів та інструментів грошово-кредитного регулювання;

- затвердження кошторису доходів і витрат банку;

- затвердження бухгалтерського балансу банку;

- право застосування відкладального вето щодо окремих рішень Правління банку;

- інші повноваження.

Правління НБУ здійснює управління діяльністю центрального банку. Очолює Правління Голова НБУ. До його компетенції належить забезпечення реалізації монетарної політики через відповідні монетарні інструменти, організація діяльності банку та інші повноваження, які випливають із функцій банку, передбачених у статтях 6 і 7 Закону «Про Національний банк України».

До його складу входять також заступники Голови НБУ за посадою. Кількісний та персональний склад затверджується Радою НБУ за поданням Голови НБУ.

Голова НБУ призначається на посаду Верховною Радою за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на п'ять років. Голова НБУ:

- керує діяльністю НБУ;

- діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами та організаціями;

- розподіляє обов’язки між заступниками Голови національного банку, крім віднесених до виключної компетенції Ради Національного банку та Правління Національного банку відповідно до Закону України «Про Національний банк України».

Голова НБУ одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку.