2017-12-14
285
Науково-технічний прогрес є визначальним фактором розвитку суспільства, підвищення добробуту його громадян, їх духовного та інтелектуального зростання. Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери встановлені Законами „Про наукову і науково-технічну діяльність” в редакції від 1 грудня 1998 р. (із наступними змінами), „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” в редакції від 9 вересня 2010 р. та іншим законодавством.
Закон „Про наукову і науково-технічну діяльність”визначає наукову діяльність як інтелектуальну творчу діяльність, спрямовану на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Науково-технічна діяльність за Законом – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.
Суб’єктами господарювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності є суб’єкти науково-технічної діяльності – наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III – IV рівнів акредитації, громадські наукові організації, наукові парки, технологічні парки та інші.
Науковою установою (науково-дослідною, науково-технічною тощо) визнається юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт. Наукова установа діє на підставі статуту або положення, що затверджується в установленому порядку.
Для надання державної підтримки науковим установам усіх форм власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави. Наукові установи включаються до Державного реєстру МОНмолодьспортом України за умови проходження державної атестації. Наукові установи, включені до Державного реєстру: 1) користуються податковими пільгами відповідно до законодавства; 2) не можуть змінювати наукову і науково-технічну діяльність на інші види діяльності; 3) зобов’язані не менш як 50 % доходу від своєї діяльності спрямовувати на проведення ініціативних науково-дослідних робіт та розвиток дослідницької матеріально-технічної бази. Наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, виключаються з нього у разі недодержання ними вимог, передбачених Законом „Про наукову і науково-технічну діяльність”.
Вищою державною науковою організацією України є Національна академія наук України, яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях незалежно від форм власності. Галузеві академії наук – Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України – є державними науковими організаціями, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки.
У віданні Національної академії наук та галузевих академій перебувають установи, організації, підприємства. Господарська діяльність Національної академії наук та названих галузевих академій здійснюється відповідно до Закону України від 29 червня 2004 р. „Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу”. Об’єкти майнового комплексу Національної академії наук та об’єкти майнового комплексу галузевих академій належать відповідно академіям на праві господарського відання і передаються ними організаціям, що віднесені до їх відання, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Національна та галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об’єктами майнового комплексу відповідних академій, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об’єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об’єктами згідно законодавства.
Національна академія наук та галузеві академії фінансуються з Державного бюджету України та з інших, не заборонених законодавством, джерел фінансування. З Державного бюджету фінансування академій наук здійснюється шляхом базового та програмно-цільового фінансування. Базове фінансування забезпечує проведення фундаментальних наукових досліджень, розвиток інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази наукової і науково-технічної діяльності тощо. Програмно-цільове фінансування здійснюється на конкурсних засадах у порядку, визначеному законодавством. Академії щорічно звітують перед Кабінетом Міністрів України про результати наукової і науково-технічної діяльності та використання коштів, виділених їм із Державного бюджету України.
У системі вищої освіти наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою частиною навчального процесу вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації і здійснюється відповідно до Закону України „Про вищу освіту” від 17 січня 2002 р. На зазначені вищі навчальні заклади поширюються права, передбачені Законом „Про наукову і науково-технічну діяльність” для наукових установ.
Суб’єктами науково-технічної діяльності, як зазначалося, є такі господарські об ’ єднання, як наукові та технологічні парки.
Правові, економічні, організаційні відносини, пов’язані із створенням та функціонуванням наукових парків, регулює Закон „ Про наукові парки ” від 25 червня 2009 р, спрямований на інтенсифікацію процесів розроблення, впровадження, виробництва інноваційних продуктів та інноваційної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Науковий парк – це господарська організація (юридична особа), що створюється з ініціативи вищого навчального закладу та/або наукової установи шляхом об’єднання внесків засновників для організації, координації, контролю процесу розроблення і виконання проектів наукового парку. Проект наукового парку являє собою пакет документів, що визначає процедуру і комплекс необхідних заходів щодо розроблення, створення та реалізації інноваційного продукту чи інноваційної продукції і містить дані про матеріально-технічні, фінансові, кадрові ресурси, необхідні для виконання науковим парком та його партнерами проекту наукового парку згідно з вимогами цього Закону. Науковий парк створюється з метою розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі та/або науковій установі, ефективного та раціонального використання наявного наукового потенціалу, матеріально-технічної бази для комерціалізації результатів наукових досліджень та їх впровадження на вітчизняному і закордонному ринках.
Правовий статус технологічних парків визначений Законом України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” в редакції від 12 січня 2006 р. Технологічний парк (технопарк) – це юридична особа або група юридичних осіб – учасників технопарку, які уклали договір про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об’єднання вкладів з метою створення організаційних засад виконання проектів технологічних парків з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції. Керівним органом технопарку є один із його учасників, який від імені учасників технопарку відкриває спеціальний рахунок технологічного парку і на якого за договором покладені функції поточного керівництва діяльністю технологічного парку, у тому числі щодо оформлення проектів технологічного парку, використання в установленому цим Законом порядку коштів спеціального рахунку технологічного парку, контролю за використанням коштів спеціальних рахунків учасників технологічного парку, перевірки та підготовки пропозицій щодо внесення змін або припинення виконання проектів технологічного парку, підготовки звітів про діяльність технологічного парку, представлення інтересів учасників технологічного парку в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, укладання відповідно до законодавства договорів від імені технологічного парку, та інші функції відповідно до договору.
Громадські наукові організації є об’єднаннями вчених для цілеспрямованого розвитку відповідних напрямів науки, захисту фахових інтересів, взаємної координації науково-дослідної роботи, обміну досвідом. Громадські наукові організації підлягають реєстрації та діють відповідно до законодавства про об’єднання громадян з урахуванням положень Закону „Про наукову і науково-технічну діяльність”. Громадські наукові організації можуть створювати тимчасові наукові колективи, утворювати для виконання статутних завдань науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, консалтингові, пошукові організації, співпрацювати із іноземними та міжнародними організаціями, бути колективними членами міжнародних науково-фахових об’єднань, спілок, товариств відповідно до законодавства України.
Закон „Про наукову і науково-технічну діяльність” визначає повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування як суб’єктів державного регулювання і управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності, у тому числі й як суб’єктів організаційно-господарських повноважень у цій сфері. Так, Верховна Рада України здійснює державне регулювання у сфері наукової і науково-технічної діяльності, визначає тут основні засади і напрями державної політики, затверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та загальнодержавні програми науково-технічного розвитку України, а також здійснює інші повноваження відповідно до Конституції. Президент України визначає систему органів виконавчої влади, які здійснюють державне управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності, забезпечує тут здійснення контролю за формуванням та функціонуванням системи державного управління. Кабінет Міністрів України здійснює науково-технічну політику держави, забезпечує реалізацію державних цільових науково-технічних програм, затверджує державні цільові науково-технічні програми відповідно до визначених пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки тощо. МОНмолодьспорт України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, інновацій та інформатизації, інтелектуальної власності, а також молоді, фізичної культури та спорту (Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 р. № 410/2011). Інші центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо наукової та науково-технічної діяльності здійснюють повноваження відповідно до їх компетенції. Зокрема, вони забезпечують виконання державних наукових та науково-технічних програм, розробляють та організовують виконання регіональних (територіальних) програм науково-технічного розвитку, створюють місцеві інноваційні фонди відповідно до законодавства, сприяють розвитку технопарків, технополісів, інноваційних бізнес-інкубаторів, залучають відповідні наукові установи до вирішення проблем науково-технічного розвитку регіону.
Закон встановлює цілі та напрями державної політики в науковій і науково-технічній діяльності, основні принципи, форми і методи державного регулювання та управління у цій сфері. Зокрема, Закон передбачає, що основним засобом реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки шляхом концентрації науково-технічного потенціалу країни для розв’язання найважливіших природничих, технічних і гуманітарних проблем є державні наукові та науково-технічні програми. Ці програми формуються МОНмолодьспортом України на основі цільових проектів, відібраних на конкурсних засадах.
Наукові установи та організації, інші суб’єкти науково-технічної діяльності виконують замовлення органів державної влади стосовно проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт, розроблення засад державної наукової і науково-технічної політики, проведення наукової експертизи проектів державних рішень і програм. Державне замовлення на науково-технічну продукцію щорічно формується МОНмолодьспортом та Мінекономрозвитку України на основі переліку найважливіших розробок, спрямованих на створення новітніх технологій та продукції, і затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. Порядок формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1084.
