Характеристика окремих способів забезпечення зобов’язань

Порука, як спосіб забезпечення виконання зобов’язання

Правове регулювання поруки здійснюється згідно ст. 553-559 ЦК України.

Порука відноситься до зобов’язально-правових способів забезпечення виконання зобов’язань.

Згідно із ч. 1 ст. 553 ЦК, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Тобто сторонами цього договору є поручитель та кредитор за основним зобов’язанням, а отже, порука – це договір між поручителем та кредитором, згідно з яким поручитель добровільно бере на себе обов’язок виконати зобов’язання боржника перед кредитором за основним зобов’язанням у разі неспроможності такого виконання безпосередньо боржником.

Ознаки поруки:

1. виступає в якості додаткового (акцесорного) зобов’язання, мета якого забезпечити виконання основного. Правовідносини поруки складаються з двох шарів зобов'язальних відносин: перший шар – основне зобов'язання між кредитором і головним боржником і, в якості придатку до цього основного зобов'язання, другий шар – зобов'язання з договору поруки (між кредитором і поручителем);

2. оформляється в виді письмово договору;

У теорії цивільного права питання про те, між ким повинен бути укладений договір, щоб його можна було вважати договором поруки, вирішується неоднозначно.

В договірній практиці зустрічаються такі варіанти його оформлення:

- між поручителем і кредитором без участі головного боржника;

- включення умови про поруку як складової частини основного договору, що підписується трьома сторонами: кредитором, боржником і поручителем;

- укладення окремого договору поруки між кредитором, боржником і поручителем, що існує поряд з основним.

Найбільш поширенішим є перший варіант

3. в якості поручителя може виступати, як юридична так і фізична особа;

4. поручителем по одному зобов’язанню може бути як одна так і декілька осіб (ч. 3 ст.553 ЦК);

5. виконання зобов'язання може забезпечуватися частково або в повному обсязі (ч. 2 ст.553 ЦК);

6. як правило боржник і поручитель відповідають перед кредитом як солідарні боржники. Отже, кредитор має право заявляти свої вимоги як до боржника за основним зобов'язанням, так і до поручителя. Проте законодавець дає змогу сторонам у договорі поруки встановлювати субсидіарну відповідальністьпоручителя перед кредитором (ч. 1 ст. 554 ЦК). У разі наявності субсидіарної відповідальності за договором поруки кредитор повинен спочатку пред'явити відповідну вимогу до основного боржника, а якщо останній відмовиться задовольнити цю вимогу або в розумний строк не дасть на неї відповіді, то лише тоді кредитор може пред'явити вимогу до поручителя. І при солідарній, і при субсидіарній відповідальності поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК);

7. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки

 

Права та обов’язки поручител, боржника та кредитора

Обов’язки поручителя

Поручитель зобов’язаний у разі одержання вимоги кредитора перед тим, як її задовольнити, повідомити про це боржника, а у разі подання позову до нього – подати клопотання про залучення боржника до участі у справі (ч.1. ст. 555 ЦК).

Поручитель має право:

● висунути проти вимог кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника;

● висунути заперечення проти вимог кредитора також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК) Тобто поручитель має право самостійно оцінювати обґрунтованість вимог кредитора і приймати відповідне рішення;

● на оплату послуг, наданих ним боржникові (ст. 558 ЦК). Для того, щоб це право було реалізовано, поручитель та боржник повинні включити умову про оплату у договір поруки. Тобто обов’язок боржника оплатити послуги поручителя виникає не автоматично, а лише в разі фіксації цієї умови в договорі поруки;

● у разі виконання ним зобов'язання, забезпеченого порукою, у зв'язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов'язку стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотну вимогу до боржника (ч. 2 ст. 559 ЦК);

● після виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, вимагати від кредитора документи, які підтверджують цей обов'язок боржника;

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Обов’язки боржника

Боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя. Це необхідно для того, щоб не відбулося подвійне виконання зобов'язання і, як наслідок, безпідставне збагачення кредитора (ч. 1 ст. 557 ЦК).

Права боржника

Боржник має право, якщо поручитель, не повідомивши його про вимогу кредитора, сам її виконає, висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Обов’язок кредитора.

Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

Права кредитора:

· у разі не виконання основного зобов’язання надіслати поручителю вимогу щодо виконання цього зобов’язання;

· вимагати від Поручителя виконання зобов’язання у тому ж обсязі, що і від боржника, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки