double arrow

Державне регулювання лізингового інвестування

3

Державне регулюванні лізингового інвестування шляхом здійснення лізингової діяльності або лізингових операцій здійснюється з традиційною для сфери інвестування подвійною метою: з одного боку, стимулювання цієї форми інвестування як такої, що забезпечує оновлення основних (виробничих) фондів суб'єктів господарювання в умовах стрімкого розвитку науки і техніки без значних витрат на їх придбання, а з іншого - спрямування цієї форми інвестування у цивілізоване русло, що має забезпечити врахування публічних інтересів (економіки країни, споживачів як важливої категорії учасників відносин у сфері господарювання) та типових законних інтересів учасників лізингових відносин (лізингоодержувачів, лізингодавців, виробників/продавців устаткування, що передається на умовах лізингу).

Для реалізації першої складової держава застосовує різноманітні стимули для суб'єктів лізингового інвестування, а саме: спеціальний режим амортизації предмета лізингу; пільгове оподаткування операцій з фінансового лізингу; створення державних лізингових фондів і державних організацій, що забезпечують організацію та/або безпосереднє здійснення лізингової діяльності та лізингових операцій з метою підтримки суб'єктів господарювання у пріоритетних (з точки зору необхідності оновлення виробничих фондів та підвищення конкурентоспроможності) галузях економіки.

Спеціальний режим амортизації полягає в (1) можливості прискореної амортизації предмета лізингу за взаємною згодою сторін договору відповідно до законодавства, яке (2) передбачає подібну можливість не для всіх суб'єктів, а зазвичай щодо тих, які реалізують пріоритетні інвестиційні та інноваційні проекти, випускають інноваційну продукцію. Так, відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про інноваційну діяльність» інноваційним підприємствам дозволяється прискорена амортизація основних фондів і встановлюється щорічна двадцятивідсоткова норма прискореної амортизації основних фондів групи 3. При цьому амортизація основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Фінансова підтримка здійснюється у формі створення державних лізингових компаній («Украгромашінвест», «Укртранслізинг», «Украгромашін-вест»), державних лізингових підприємств («Украгролізинг») та національних акціонерних компаній (НАК «Украгролізинг»), які реалізують кошти державного бюджету (державних лізингових фондів) на державні лізингові проекти відповідно до порядку, що встановлюється відповідними постановами Кабінету Міністрів України (від 10.12.2003 р. № 1904 «Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу»; від 14.04.2004 р. № 469 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету, які виділяються на надання кредитів для здійснення операцій з фінансового лізингу авіаційної техніки»).

Створені державою лізингові організації можна поділити на дві групи:

лізингові підприємства (унітарні або у формі акціонерного товариства), що безпосередньо здійснюють лізингову діяльність;

національні (державні) лізингові компанії, що по суті є холдинговими компаніями, які забезпечують організацію та координацію лізингової діяльності дочірніх підприємств.

• Сучасні лізингові підприємства зазвичай є учасниками державних господарських об'єднань (наприклад, створене відповідно до розпорядження КМУ від 27.09.2007р. №804-р державне лізингове підприємство «Укравіалізинг», що входить до складу державного авіабудівного концерну «Авіація України») або корпоративними (дочірніми) підприємствами державних (національних) акціонерних товариств (холдингових компаній).

Особливості правового статусу державного лізингового підприємства можна розглянути на підставі актів законодавства (постанов Кабінету Міністрів України від 19.02.1999 р. № 225 та від 10.05.1999 р. № 781), відповідно до яких було створене та функціонувало державне лізингове підприємство «Украгролізинг» (згодом на його базі була створена Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»:

- вид підприємства - державне комерційне унітарне підприємство;

- мета діяльності: забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, переробних підприємств та інших суб'єктів господарювання сільсько-гоподарською технікою, тракторами, автомобілями, обладнанням і запасними частинами;

- основні напрями діяльності:

впровадження нових організаційних форм поставки та використання сільськогосподарської техніки, тракторів, автомобілів, обладнання і запасних частин;

організація та контроль за лізинговими операціями в агропромисловому комплексі, що здійснюються за договорами, укладеними дирекцією державного лізингового фонду, в тому числі щодо повернення коштів до цього фонду;

організація фірмового обслуговування сільськогосподарської техніки тракторів, автомобілів і обладнання;

організація торгівлі для проведення розрахунків за поставлену сільськогосподарську техніку, трактори, автомобілі, обладнання і запасні частини;

надання послуг із сервісного технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки, тракторів, автомобілів і обладнання;

розроблення і реалізація інвестиційних та інноваційних проектів для забезпечення потреб агропромислового комплексу у високоефективній техніці та обладнанні;

створення інформаційно-комп'ютерних мереж і систем для організації та супроводу лізингових операцій;

визначення попиту сільськогосподарських товаровиробників і промислових підприємств на сільськогосподарську техніку, трактори, автомобілі, обладнання і запасні частини;

створення машинно-технологічних станцій (механізованих загонів) для виконання сільськогосподарських робіт;

проведення на замовлення споживачів закупівлі та розміщення додаткового виробництва сільськогосподарської техніки, тракторів, автомобілів, обладнання і запасних частин;

надання транспортно-експедиційних послуг та ін.

Договір лізингу

Відносини щодо лізингового інвестування є складними, оскільки в них беруть участь різні категорії осіб: 1) виробник устаткування/обладнання (і відповідно - його продавець чи постачальник і водночас особа, що забезпечує ремонт і технічне обслуговування предмета лізингу), 2) покупець устаткування/обладнання, який набуває його з метою передачі на умовах договору лізингу, виступаючи як лізингодавець, 3) лізингоодержувач - особа, яка отримує на підставі договору лізингу необхідне йому устаткування/обладнання (яке може бути ним замовлене у лізингодавця з метою придбання у виробника/постачальника). Відносини між цими особами опосередковуються різноманітними договорами, основними серед яких є:

- договори купівлі-продажу, поставки устаткування/обладнання, що укладаються між виробником (продавцем, постачальником) і лізингоодержу-вачем;

- договори лізингу;

- договори на ремонт та технічне обслуговування переданого на умовах лізингу майна (можуть укладатися між виробником та лізингоодержувачем).

Разом з тим ключовим у лізингових відносинах, що віддзеркалює їх специфіку, є договір лізингу.

Поняття та основні ознаки договору лізингу містяться в ст. 292 ГК, ст. 806 ЦК України, а фінансового лізингу - в Законі України «Про фінансовий лізинг». Міністерством України у справах науки і технологій (наказ від 03.03.98 № 59) затверджено два примірні договори - фінансового лізингу й інноваційного договору, який передбачає застосування фінансового лізингу.

За договоромлізингу однасторона(лізцнгодавеіць) передає або зобов 'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності чи праві повного господарського відання і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем і продавцем (постачальником).

Предметом договору лізингу може бути майно з такими ознаками: неспо-живна річ, визначена індивідуальними ознаками, що відповідно до законодавства належить до основних фондів, не заборонена законом до вільного обігу на ринку і щодо якої немає обмежень про передачу в лізинг.

Договір фінансового лізингу має низку характерних рис, що дозволять відокремити його не лише від договору оренди, а й від оперативного лізингу, зокрема:

• спеціальне правове регулювання - Закон «Про фінансовий лізинг», ст. 1 якого містить визначення договору фінансового лізингу: «За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі)»;

строк договору - не менше одного року;

суб'єктами фінансового лізингу можуть бути:

лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;

лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;

продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;

інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу;

істотними умовами договору фінансового лізингу є: предмет лізингу;

строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

розмір лізингових платежів (можливість включення до них: а) суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платежу як винагороду лі-зингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсації відсотків за кредитом; г) інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу);

інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу, про прискорено амортизацію предмету лізингу, умови страхування предмета лізингу, купівлі предмета лізингу лізингоодержувачем та ін.);

права сторін договору відповідно до Закону:

лізингодавця:

1) інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;

2)здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;

3)відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;

4)вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу в передбачених законом і договором випадках;

5)стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспір-ному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

6)вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;

7) вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу;

лізингоодержувача:

1)обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;

2)відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям;

3)вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом і договором лізингу випадках;

4)вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу;

5)поліпшити річ, яка є предметом договору лізингу, але лише за згодою лізингодавця;

6)вилучити здійснені ним поліпшення предмета лізингу (якщо на це не було дозволу лізингодавця) за умови, що такі поліпшення можуть бути відділені від предмета лізингу без шкоди для нього;

7)на відшкодування вартості необхідних витрат на поліпшення предмета лізингу за згодою лізингодавця або на зарахування їх (поліпшень) вартості у рахунок лізингових платежів;

інші права відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів;

обов'язки сторін відповідно до Закону: лізингоодержувача:

1)прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;

2)відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;

3)своєчасно сплачувати лізингові платежі;

4)надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;

5)письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;

6)письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але в будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;

6)у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу в стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором;

інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів; лізингодавця:

1)у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу в стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;

2)попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;

3)відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;

4)відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;

5)прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу;

інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів;

форма договору фінансового лізингуповна письмова; обов'язковість реєстрації - лише у визначених законом випадках (наприклад щодо повітряного судна);

можливість відмови від договору лізингу:

лізингоодержувачем в односторонньому порядку, якщо має місце значне (зазвичай понад ЗО днів) прострочення передачі предмета лізингу, за умови письмового повідомлення про це лізингодавця;

лізингодавцем, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення сплати становить більше ЗО днів; при цьому лізингодавець має право вимагати повернення предмета лі­зингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

гарантії майнових прав сторін договору щодо предмета лізингу:

- у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу; якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше;

- предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача;

підстави припинення договору лізингу: 1) закінчення строку його дії (ч. 2 ст. 291 ГК), якщо сторони не пролонгують договір; 2) викуп предмета лізингу (ст. 291 ГК); 3) за згодою (домовленістю) сторін (ст. 204 ГК, ст. 604 ЦК); 4) у разі поєднання в одній особі лізингодавця та лізингоодержувача (ст. 204 ГК, ст. 606 ЦК), що може мати місце, наприклад, у разі їх злиття як господарських організацій; 5) достроково на вимогу однієї із сторін (ст. 206 ГК); 6) у разі неможливості виконання договору лізингу внаслідок виникнення обставин, за які жодна із сторін не відповідає (якщо інше не передбачено законом) - ч. 1 ст. 205 ГК; ст. 607 ЦК); 7) у разі ліквідації однієї зі сторін договору як юридичної особи, якщо не допускається пра-вонаступництво (ч. З ст. 205 ГК, ч. 2 ст. 781 ЦК); 8) банкрутства суб'єкта господарювання - сторони за договором (ч. 4 ст. 205 ГК); 9) смерті фізичної особи (індивідуального підприємця, фермера, майстра художніх промислів тощо) як сторони в договорі (ст. 608 ЦК);

відповідальність сторін за договором лізингу:

А) фактичні підстави відповідальності - порушення сторонами зобов'язань, визначених договором і законом:

- лізингоодержувачем: 1) порушення строків сплати лізингових платежів з виділенням тривалої затримки платежів - понад ЗО днів; 2) неповернення або несвоєчасне повернення лізингодавцеві предмета лізингу у разі закінчення або дострокового розірвання договору лізингу; 3) порушення (недотримання) умов утримання предмета лізингу; 4) використання предмета лізингу не за призначенням (з порушенням умов договору лізингу); 5) знищення або пошкодження предмета лізингу; 6) відчуження предмета лізингу, його застава;

- лізингодавцем: 1) закупівля на замовлення лізингоодержувача устаткування, що не відповідає специфікації та/або вимогам щодо його якості; 2) непередання або порушення строків передання предмета лізингу лізингоодер-жувачеві; 3) непопередження лізингоодержувача про особливі властивості та недоліки предмета лізингу; 4) незабезпечення технічного обслуговування та ремонту предмета лізингу відповідно до умов договору лізингу;

- виробником (у разі укладення договору лізингу за його участю): 1) поставка предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору лізингу, в т. ч. специфікації лізингоодержувача; 2) порушення строків поставки лізингодавцеві замовленого устаткування; 3) уникнення від виконання або порушення строків технічного обслуговування та ремонту предмета лізингу відповідно до умов договору;

Б) форми відповідальності: 1) відшкодування збитків, завданих учаснику (учасникам) договірних відносин простроченням виконання, невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов'язань; 2) штрафні санкції (неустойка) - за порушення договірних зобов'язань, щодо яких договором передбачається така форма відповідальності (в окремих випадках законом може бути передбачене застосування подібних санкцій, наприклад, ч. 2 ст. 231 ГК України); 3) оперативно-господарські санкції: а) дострокове розірвання договору у передбачених законом та договором порядку та випадках: лізингодав-цем - у разі прострочення оплати лізингових платежів понад 30 днів (ч. 2 ст. 7 Закону); використання лізингоодержувачем предмета лізингу всупереч його призначенню та умов договору лізингу (пункти 2, 3 ст. 19 Закону; п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК); передання предмета лізингу в сублізинг без згоди лізингодавця (ч.

2 ст. 5 Закону; п. 2 ч. 1 ст. 783 ЦК); загрози пошкодження предмета лізингу

3 вини лізингоодержувача (п. З ч. 1 ст.783 ЦК); лізингоодержувачем - у разі невідповідності предмета лізингу його призначенню, умовам договору, специфікаціям (п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону; п. 1. ч. 1 ст. 784 ЦК); прострочення передачі предмета лізингу перевищує 30 днів (ч. 1 ст. 7 Закону; ст. 808 ЦК); невиконання лізингодавцем обов'язків щодо утримання предмета лізингу (технічне обслуговування та ремонт) - п. З ч. 2 ст. 10, п. З ч. 1 ст. 11 Закону; п. 2 ч. 1 ст. 784 ЦК); непопередження лізингоодержувача про відомі лізингодавце-ві особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; б) повернення предмету лізингу на підставі виконавчого напису нотаріусу, якщо прострочення сплати лізингових платежів перевищує 30 днів (ч. 2 ст. 7 Закону); в) стягнення в безспірному порядку з лізингоодержувача простроченої заборгованості за виконавчим написом нотаріуса (ч. 5 ст. 1 ст. 10 Закону); г) відмова лізингоодержувача від прийняття предмета лізингу, що не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям (п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону);

Низку особливостей має договір лізингу морського судна, що передбачено статтями 215-221 Кодексу торговельного мореплавства, а саме: за договором лізингу судна власник судна (лізингодавець) зобов'язується передати фрахтувальнику (лізингоодержувачу) судно без екіпажу для використання з метою торговельного мореплавства на визначений термін, після закінчення якого до лізингоодержувача переходить право власності на судно. Лізингоодержувач зобов'язується сплатити лізингову плату, в яку включаються плата за користування судном і його вартість за договором морського лізингу (ст. 215 КТМ);

форма договору - письмова;

реквізити договору лізингу судна: найменування сторін, мета договору, назва судна, рік побудування судна, його клас, вантажопідйомність або вантажомісткість, потужність двигунів, швидкість ходу і витрата пального, термін користування, після закінчення якого до лізингоодержувача переходить право власності на судно, розмір і термін внесення лізингової плати, місце і час передачі судна лізингоодержувачу й інші необхідні дані;

обов'язки та відповідальність лізингодавця щодо морехідного стану судна: а) лізингодавець зобов'язаний передати судно лізингоодержувачу в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором лізингу судна; б) лізингодавець несе відповідальність за будь-які недоліки судна, що існували в момент його передачі лізингоодержувачу і

про які він не заявив під час передачі судна (претензії з приводу несправності судна та інших недоліків щодо його стану можуть бути пред'явлені лізингоодержувачем протягом року з дня передачі судна; недотримання сторонами досудового порядку врегулювання спору не перешкоджає зверненню до суду в порядку, встановленому законом);

обов'язки та ризики лізингоодержувача щодо експлуатація судна: а) лізингоодержувач зобов'язаний підтримувати судно у справному стані й нести витрати, пов'язані з його утриманням і ремонтом; б) ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження судна переходить на лізингоодержувача після передачі судна;

відмова від договору лізингу судна:

а) лізингоодержувач вправі відмовитися від договору лізингу судна і зажадати відшкодування збитків, якщо: 1) лізингодавець не передасть судно лізингоодержувачу протягом обумовленого договором лізингу судна терміну; 2)внаслідок недоліків (що існували в момент передачі судна лізингоодержувачу і про які лізингодавець не заявив під час передачі) судно не може бути використано лізингоодержувачем відповідно до договору лізингу судна;

б) лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу судна і зажадати повернення судна, якщо лізингоодержувач не вніс лізингової плати протягом трьох місяців після настання терміну платежу;

повернення судна лізингодавцю: а) лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю судно в тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу; б) у разі погіршення стану судна лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю спричинені цим збитки; в) зроблені лізингоодержувачем удосконалення на судні, якщо їх можна відділити, можуть бути вилучені лізингоодержувачем у разі незгоди лізингодавця відшкодувати їх вартість; г) у разі повернення судна лізингодавець має право на частину лізингової плати, належної за користування судном; внески, сплачені лізингоодержувачем у рахунок договірної ціни, підлягають поверненню лізингоодержувачу.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  


3

Сейчас читают про: