ЗУ «Про залізн. транспорт»

залізниця - статутне територіально-галузеве об'єднання, до

складу якого входять підприємства, установи та організації

залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні,

здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні

транспортної мережі;

Стаття 5. Майно залізничного транспорту

Майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами

та організаціями залізничного транспорту загального користування,

є загальнодержавною власністю.

Управління майном підприємств залізничного транспорту

загального користування здійснюється Укрзалізницею в межах

повноважень, визначених чинним законодавством України.

Рішення про закріплення транспортних засобів та їх

Безоплатну передачу однією залізницею або підприємством

Залізничного транспорту загального користування іншим залізницям

Та підприємствам без зміни форми власності приймаються

Укрзалізницею.

Передача в оренду, обмін та надання безкоштовно в тимчасове

користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і

контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності,

здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту

загального користування за погодженням з Укрзалізницею.

Приватизація цілісних майнових комплексів, підприємств і

структурних підрозділів, не пов'язаних з діяльністю залізниць,

окремих інвентарних об'єктів та об'єктів незавершеного

будівництва, що належать залізницям та підприємствам залізничного

транспорту загального користування, здійснюється за погодженням з

центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту та

Укрзалізницею відповідно до чинного законодавства України з питань

приватизації.

Отже, звертаючи увагу на ч. 3 цієї статті – розуміємо, що купівлі-продажу електровозу не могло б укладатися.

В даному випадку ми могли б лише говорити про можливість безоплатної передачі його за рішенням Укрзалізниці.

 

3. Згідно ст. 235 ЦКУ

«1. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання

іншого правочину, який вони насправді вчинили.

2. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами

для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили,

відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який

сторони насправді вчинили.»

Отже, тут мали б застосовуватися правила що стосуються договору оренди.

При цьому, згідно ППВСУ «Про судову практику розгляду цивільни справ про визнання правочинів недійсними»

«25. За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін

виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з

метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК

(435-15) має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та

вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд

ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання

його недійсним.

До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені