Вимагати передання оплаченого товару або повернення суми

Попередньої оплати.

3. На суму попередньої оплати нараховуються проценти

Відповідно до статті 536

( 1. За користування чужими грошовими коштами боржник

зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено

договором між фізичними особами.

2. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами

встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного

законодавства.)

від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму

попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.»

 

Отже,

А)покупець мав право відмовитися від договору купівлі-продажу в односторонньому порядку згідно ст. 615 ЦКУ (яка обґрунтовується ст. 665 – 662 ЦКУ, бо в нас продавець прострочив передачу товару). Але, тут слід звернути увагу на звільнення від відповідальності продавця.

Б) Щодо суми передоплати та процентів – то вимога була правомірна, якби не звільнення продавця від відповідальності, і то щодо процентів лише в тому випадку, якщо інше не встан. Договором). А щодо оплати простою транспорту – то таке законодавством не передбачено.

Щодо неустойки – то Стаття 549. Поняття неустойки

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,

які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення

боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день

прострочення виконання.

А згідно, ст. 550

«3. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не

Відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу)».

Отже, виходить, що оскільки продавець звільнений від відповідальності за непередбачений випадок – він не мав би сплачувати відповідних сум та відмова одностороння є неправомірна. Покупець має отримати оплачений товар.

Згідно ст. 265 ГКУ

«1. За договором поставки одна сторона - постачальник

зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк)

другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець

зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за

нього певну грошову суму.»

При цьому у ГКУ є стаття, що чітко врегульовує питання строків виконання зобов’язання. Так, згідно ст. 267

«Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк

більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк,

визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не

визначений, він вважається укладеним на один рік».

Тобто, виходить, що у нас укладено саме довгостроковий договір.

До того ж, згідно ч. 4 ст. 267 ГКУ

«У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів

окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції

виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів

народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть

погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба

тощо)».

Питання щодо поставки врегульовується і спеціальним Положенням, про що вказується у ст. 271 ГКУ

«1. Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього

Кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки

продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів

народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих

видів товарів».

В цьому Положенні вказується про відповідальність за прострочку поставки чи за недопоставки продукції.

Так, згідно

п. 31 - Кількість продукції, недопоставленої постачальником в

одному періоді поставки, підлягає поповненню в наступному періоді в

межах строку дії договору (за розпреділеній продукції - з

урахуванням строку дії ліміту (фонду).

Надання недопоставленого кількості продукції

виробляється в номенклатурі (асортименті), встановленої для того

періоду, в якому допущена недопоставка, якщо інша номенклатура

(Асортимент) не буде узгоджена між сторонами.

У договорі можуть бути передбачені інші порядок та строки

надання постачальником недопоставленої кількості продукції.

Покупець має право, повідомивши постачальника, відмовитися від

прийняття продукції, поставка якої прострочена, якщо в договорі

не передбачено інше. Продукцію, відвантажену постачальником до

отримання повідомлення, покупець зобов'язаний прийняти і оплатити.

Поставлена ​​продукція одного найменування, що входить до

даної номенклатури (асортимент), не зараховується в покриття

недопоставки продукції іншої назви, крім випадків, коли

поставка продукції зроблена з попередньої письмової

згоди покупця або коли покупець прийняв продукцію для

використання. У зазначених випадках недопоставленої продукції

заповненню не підлягає.

 

Отже, звідси випливає, що постачальник мав право в межах дії договору до поставити продукції того ж асортименту і тієї ж кількості.

За період січень-березень – це 750 тонн, які він би мав до поставити у наступнму періоді – тобто виходить у квітні місяці.