Щодо сплати неустойки -

П. 57 За прострочення поставки або недопоставку продукції

постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 8 відсотків

вартості не поставленої в строк продукції за окремими найменуваннями номенклатури (асортименту).

Передбачена цим пунктом неустойка стягується

одноразово. Обсяг недопоставленої продукції не враховується при

визначенні розміру неустойки, яка підлягає стягненню в наступних

здавальних періодах. У разі заповнення у наступних здавальних

періодах року недопоставленого кількості продукції за умови

повного виконання зобов'язань з постачання у періоді, в якому недопоставка заповнена, розмір підлягає стягненню неустойки за прострочення поставки і недопостачання знижується на 50 відсотків.

Отже, недопоставка продукції підлягає поповненню у наступному періоді (п. 31) і можлива сплата неустойки.

7. Майно у нашому випадку є власністю комунального підприємства, до того ж орендарем виступає ТЗОВ, а тому ці відносини мали б регулюватися ГКУ та ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно ст. 283

«1. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає

другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у

користування майно для здійснення господарської діяльності.

3. Об'єктом оренди можуть бути:

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).»

Згідно ст. 287

«1. Орендодавцями щодо державного та комунального майна є:

3) державні (комунальні) підприємства, установи та

організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не

перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу,

організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна».

Щодо можливості односторонньої відмови орендодавця

Стаття 291. Припинення договору оренди

1. Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

2. Договір оренди припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу (приватизації) об'єкта оренди;

ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря;

загибелі (знищення) об'єкта оренди.

3. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На

вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково

розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України

для розірвання договору найму, в порядку, встановленому

Статтею 188 цього Кодексу.»

Згідно ст. 783 ЦКУ

1. Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму,

якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або

призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування

іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу

пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту

речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був

покладений на наймача.

Отже, як бачимо, невикористання приміщення - не є підставою розірвання даного договору оренди.

 

Згідно ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»

«1. За договором оренди орендаря може бути зобов'язано

використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно

до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого

передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних

для задоволення потреб регіону.

2. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати

орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його

пошкодженню, псуванню.

3. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у

повному обсязі».

Отже, як бачимо, законодавець не встановлює обов’язку орендаря фактично постійно використовувати надане приміщення у оренду, тобто вимоги орендодавця – неправомірні.