Тобто, виходить, що мав би бути укладений акт загальної форми

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Щодо дій одержувача на станції Клепарів – то, згідно п. 46 Статуту –

Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

П. 47 - У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання (як бачимо тут є умова про те, що вантаж не передб. Договором. Тому у нас тут є деякі суперечності).

Одержувач може відмовитись від прийняття вантажу лише у разі, коли якість вантажу через псування або пошкодження змінилася настільки, що виключається можливість повного або часткового його використання.

І тут одержувач може нести відповідальність лише у такому випадку:

П. 47 - Відповідальність за псування і пошкодження вантажу, що сталися через його несвоєчасне вивантаження і вивезення одержувачем, а також через затримку вагонів на залізничних під'їзних коліях і станціях з його вини, несе одержувач.

Саме тому, згідно п. 48 –

Якщо залізниця не має можливості видати вантаж одержувачу, зазначеному у накладній, вона вчиняє з вантажем дії за вказівкою відправника, який зобов'язаний дати таку вказівку у тридобовий термін від дня вручення йому повідомлення.

Якщо повідомлення відправника не надійшло в зазначений термін, залізниця може реалізувати вантаж або повернути його відправнику у разі неможливості реалізувати. Залізниця вправі також реалізувати вантаж, що надійшов, іншій організації у разі перебування його на станції понад граничні терміни зберігання, установлені Правилами, з дотриманням вимог, передбачених статтею 50 цього Статуту.

 

5. Згідно ст. 615 ЦКУ

1. У разі порушення зобов'язання однією стороною друга

сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від

зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

2. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну

сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

3. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково

або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або

Воно припиняється.

Щодо ж самого договору купівлі-продажу, то згідно ст. 665 –

«У разі відмови продавця передати проданий товар покупець

має право відмовитися від договору купівлі-продажу».

Згідно ст. 662 -

«1. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,

визначений договором купівлі-продажу.».

До того ж, ст. 663 передбачає, що

«1. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк,

встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не

дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530

цього Кодексу, тобто «Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений

вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з

настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не

встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор

має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен

виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення

вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору

або актів цивільного законодавства».

Проте,

Згідно ст. 617 – «1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від

відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що

це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх

обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів,

потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника

необхідних коштів.

У нашій ситуації, на мою думку, можна говорити про випадок, тому виникає питання про необхідність відповідальності продавця.

ЩОДО оплати – то згідно ст. 693

«2. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати

товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право