З’ясуйте суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації

На зміну періоду Відродження прийшов період Реформації, що приніс з собою вагомі зміни в житті Європейської цивілізації в усіх сферах сусп. життя. Ці зміни полягають в духовно-культурній, політичній, господарській та соціальній революціях. Серцевиною цих змін стало утвердження приватної власності, що спричинило виникнення нових відносин у сусп..

Освітня революція була підготовлена епохою Просвітництва. Її суть полягає у переході від майже суцільної безграмотності до масової початкової освіти, виникнення й розвитку професійної та вищої професійної школи, поширення знань серед широких верств населення.

Безграмотність, низьку кваліфікація та переважно фізична праця стали гальмом не лише у розвитку виробництва, але й здібностей людини, у зростанні її добробуту.

В країнах, де на рівні держави вирішувалося питання розвитку освіти, особливо професійної, темпи розвитку суспільства були вищими(США, Німеччина).

Освіта підвищила рівень культуру суспільства, стала однією з причин виникнення середнього класу, дала поштовх до стрімкого розвитку науки і техніки. Щодо екон підсистеми освіти, то відбулося поліпшення добробуту населення, зростання рівня кваліфікації екон суб’єктів.

Причиною демократичної революції було те, що буржуазія не мала можливості в умовах ієрархічного суспільства здійснювати свою підприємницьку дія-ть. Єдиним виходом з даної ситуації була зміна політичної системи суспільства шляхом приходу до власті буржуазії. Легітимність влади буржуазії

Демократичні революції були направлені на зміну існуючої системи влади і передбачали:

1)участь народу у політичній системі сусп., тобто встановлення його демократичних засад;

2)створення незалежних гілок влади –законодавчої, виконавчої, судової.

3)формування громадянського сусп.;

4)особисте звільнення людей, ліквідацію привілеїв. Сусп перейшло від особистої до економічної залежності, що призвело до утвердження приватної власності. Виникнення приватної власності означало відокремлення політичної сфери держави від економічної, власності від влади.

5)створення умов для госп дія-ті незалежних індивідів;

6)реалізацію здібностей вільних членів сусп;

7)формування національних держав на основі раніше створених централізованих монархій