Визначте основні цілі та структурний зміст змішаних економічних систем 1950-70-х рр. Розкрийте сутність концепції соціального ринкового господарства

Змішана ринкова система зароджується ще в період кризи ринкової системи 30-х років ХХ ст.,

яка продемонструвала всі вади ринкового капіталізму, його внутрішню слабкість. Виникла необхідність втручання держави в економічне життя з метою реорганізації системи вільного ринку, побудови нової ефективної системи. Держава мала стати інтеграційним центром процесу

об’єднання частин системи, сприяти синергії (саморозвитку) її окремих елементів.

Ідея змішаної економіки об’єднала погляди різноманітних соціальних верств, що зрештою сприяло її інституціалізації. Ліберальну ідеологію перестали використовувати в її початковому вигляді, перш за все у Західній Європі. Внаслідок поєднання різноманітних елементів суто ринковий капіталізм у ХХ ст. трансформувався у капіталізм, що регулюється державою. Таку економічну систему було названо «змішаною економічною системою». Трансформація економічної системи позначилася на процесі взаємодії її елементів. Посилюються зв’язки між господарськими одиницями і органами

державної влади по вертикалі, що стало логічним наслідком активізації сил останньої.

Основними цілями новостворених змішаних економічних систем повоєнного часу стали:

· забезпечення зайнятості;

· повне використання виробничих потужностей;

· стабілізація цін;

· паралельне зростання заробітної плати і продуктивності праці;

· рівновага платіжного балансу.

Важливим стало й те, що нова система давала уряду, профспілкам та роботодавцям змогу мати право голосу при виборі інструментів проведення такої політики.

Методологічні засади теорії «соціального ринкового господарства» було закладено ще у 1930—1940-х роках авторами «теорії порядку», представниками німецької гілки економічного лібералізму — В. Ойкеном, Ф. Бемом, В. Рьопке, А. Рюстовом, А. Мюллер-Армаком. Концепцію соціального ринкового господарства було покладено в основу економічної політики, яку проводив у ФРН Л. Ерхард. Характерними принципами соціального ринкового господарства, базисну основу якого становить вільне конкурентне середовище, є такі:

· оптимальне поєднання економічно прогресивних та соціально гармонізованих рис ринкової та планової моделей економіки;

· збереження базисного статусу і подальший розвиток інституту приватної власності, розгляд її як підґрунтя конкуренції;

· визначення вільної конкуренції як обмежувача негативних тенденцій,

породжених приватною власністю, та чинника економічного зростання;

· забезпечення стабільності грошового обігу; дотримання збалансованості державного бюджету, а також тенденції щодо вирівнювання платіжного балансу;

· інтеграція й утвердження державного регулювання у первинній моделі

ринкового господарства;

· масове виробництво споживчих товарів, доступних усім верствам населення;

· досягнення соціальної згоди в суспільстві на основі соціальних програм, рівних економічних прав і стартових можливостей.