2017-12-16
378
Одним з основних джерел глобалізації є феномен транс націоналізації – це якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, що являє собою процес посилення світової інтеграції в результаті глобальних операцій ТНК.
Економічна могутність ТНК в кінці ХХ століття досягла планетарних масштабів. Це зумовлено тим, що ТНК контролюють до 50% промислового виробництва, 70% світової торгівлі, а також приблизно 90% патентів та ліцензій. Під контролем ТНК перебуває 90% світового ринку пшениці, кави, кукурудзи, лісоматеріалів, тютюну та залізної руди, 85% – ринку міді і бокситів, 80% – чаю та олова, 75% – бананів, натурального каучуку та сирої нафти. Окрім того, ТНК здійснюють понад 90% світових прямих іноземних інвестицій. Таким чином, ТНК є головними діючими особами процесу глобалізації, які у той же час є одними з головних її каталізаторів.
Якщо на початку 70-х років ХХ століття їх налічувалося 7,5 тис., то станом на кінець 2008 р. – близько 70 тис. Обсяг нагромаджених ТНК інвестицій на кінець 2006 р. склав понад 10 трлн. доларів США. За даними ООН роль ТНК та прямих іноземних інвестицій, які вони здійснюють у економіки приймаючих країн, продовжує зростати, що відображається у обсягах продажів, розмірах активів, валовій продукції, зайнятості, а також експорті їх закордонних філій. Без транснаціональних корпорацій нині неможливо уявити собі всю систему світового господарства. ТНК, безумовно, є стрижнем цієї системи завдяки масштабам та характеру своєї міжнародної діяльності. У самому факті, що зв’язки між країнами все більше виступають як зв’язки між підприємствами ТНК, полягає принципово нова особливість сучасної світової економіки.
В умовах інтенсивної інтернаціоналізації світового господарства, коли міжнародна економічна інтеграція набуває все більшого значення та охоплює все більше галузей, ТНК являють собою найбільш могутню частину корпоративного бізнесу, діють в міжнародних масштабах і відіграють провідну роль в посиленні та укріпленні світових господарських зв’язків. Вони проводять свої транзакції на основі розроблених глобальних стратегій, пов’язуючи національні і регіональні ринки та забезпечуючи цілісність світового господарства.иСьогодні економічний потенціал деяких ТНК перевищує економічний потенціал не лише окремих країн, а й регіонів світу. Діяльність ТНК одержує найрізноманітніші оцінки: від найпозитивнішої до найнегативнішої.
Вплив ТНК на світову економіку носить дуалістичний характер. З одного боку, ТНК є наслідком міжнародних економічних відносин, що динамічно розвиваються, з іншого – самі виступають потужним механізмом впливу на них, формуючи нові та видозмінюючи існуючі. Ядро світогосподарської системи складають близько 500 найбільш потужних ТНК, які володіють практично необмеженою економічною владою. Ці 500 ТНК реалізують 80% усієї зробленої електроніки і хімії, 95% фармацевтики, 76% продукції машинобудування.
Провідну роль у світовій економіці відіграють 100 найбільших ТНК. Більшість з них розміщуються в промислово-розвинених країнах. 100 провідних ТНК контролюють 70% усіх прямих іноземних інвестицій. Географічна структура розміщення 100 найбільших ТНК: США приблизно 30%; Японія – 20%; Німеччина і Франція по 10%; Великобританія – 7 %; Швейцарія – 5 %. Щодо загальної суми активів 100 найбільших компаній світу, то на дві країни США і Японію припадає 70% активів 100 ТНК. Інколи філіали американських ТНК за кордоном називають “другою економікою США”. Сфери діяльності ТНК: 60% міжнародних компаній зайняті у сфері виробництва; 37% – у сфері послуг; 3% – у видобувній промисловості і сільському господарстві. На думку експертів ООН, активна виробнича, інвестиційна, торгівельна діяльність ТНК сприяє економічній інтеграції (конвергенції) у світі. Загалом вплив ТНК на світову економіку можна вважати позитивним.
