Віхи розвиткумузикотерапії від античності до сучасної доби

Лікувальні властивості музики були добре відомі уже в часи античності. Великий Аристотель підкреслював не тільки педагогічне, а й терапевтичне значення музики, вважаючи, що музика через катарсис знімає важкі психічні переживання.

Гіппократ використовував у своїй медичній практиці вплив музики на хворих. Авіценна називав мелодію «нелікарським» засобом лікування (поряд з дієтою, ароматами і сміхом) і найсильнішим засобом профілактики нервово-психічних розладів.В давнину виділяли три напрями впливу музики на людину: 1) на її духовну сутність, 2) на інтелект, 3) на фізичне тіло, організм

У XVI столітті музика вперше стала застосовуватися під час хірургічних операцій. У XIX столітті вчений І.Догель встановив, що під впливом музики змінюються кров'яний тиск, частота скорочень серцевого м'яза, ритм і глибина дихання, як y тварин, так і y людини.

До XX століття поступово стали накопичуватися наyкові дані, які підтверджують знання дpевніх про те, що мyзика - наймогутніше джерело енеpгіі, що впливає на людину. Експерименти проводили у декількох напрямах: 1) вплив окремих музичних інструментів на живі організми; 2) вплив музики великих геніїв людства; 3) індивідуальний вплив окремих творів композиторів; 4) вплив на організм людини традиційних народних напрямів в музиці, а також сучасних напрямів.

Сьогодні інтерес до впливу музики на формування духовного світу і на психіку людини різко зріс у всьому світі. Все більше медиків, психологів та педагогів говорять сьогодні про важливість музичної освіти для культурного життя в цілому і особливо ранньої музичної освіти для інтенсивного розвитку дитини.

Психофізіологічні механізми впливу музики на людину:

1. Музика відновлює візуальне сприйняття у тих, хто переніс інсульт

Здатність до візуального сприйняття у людей, які перенесли інсульт, може практично повністю відновитися в результаті прослуховування улюбленої музики. До такого висновку прийшли англійські вчені, що опублікували результати свого дослідження в журналі ProceedingsoftheNationalAcademyofSciences.

Щороку приблизно 150 000 чоловік у Великобританії переносять інсульт. Майже у 60% хворих після цього погіршується здатність сприймати візуальну інформацію та взаємодіяти з об'єктами видимого світу. Це відбувається в результаті ураження ділянок мозку, що відповідають за інтеграцію зорового сприйняття, уваги і дії. Проблеми виникають навіть незважаючи на те, що ділянки мозку, пов'язані із зором, не пошкоджені.

Якщо крововилив відбувається в правій півкулі мозку, пацієнти зазвичай втрачають здатність сприймати візуальну інформацію ліворуч від себе. Наприклад, людина може з'їсти тільки те, що лежить в правій частині тарілки, не помітивши іншого, або поголити тільки одну частину обличчя, не усвідомлюючи, що у нього є ще одна щока.

Співробітники Імперського коледжу Лондона, Бірмінгемського університету та інших вузів країни досліджували поведінку трьох пацієнтів, які частково втратили здатність розуміти те, що вони бачать, в результаті інсульту. Хворих попросили виконувати завдання під час прослуховування улюбленої музики, під час програвання подразнюючих композицій і в тиші. Всі три пацієнта змогли розпізнати кольорові контури і червоні вогні в «сліпій» зоні з більшою ефективністю, коли слухали свої улюблені музичні твори.

Наприклад, пацієнти повинні були натискати кнопку, як тільки побачать червоне світло. Один з хворих зміг правильно зреагувати на світло в 65% випадків, коли слухав улюблену музику, і лише в 15% випадків, коли не було музики або грало щось неприйнятне.

Дослідники вважають, що поліпшення візуального сприйняття може бути результатом позитивних емоцій, які в свою чергу викликають більш ефективну передачу сигналів в головному мозку, і людина може краще реагувати на візуальні подразники.

Вчені також використовували магніто-резонансне сканування, щоб зрозуміти, як функціонував мозок впродовж експерименту. Вони виявили, що під час прослуховування приємної музики насамперед у мозку активувалася ділянка, що відповідає за позитивний відгук на подразник. Потім починав працювати район, пов'язаний з обробкою візуальної інформації.

 

2. Музика допомагає переносити фізичний біль

 

Психологи з Шотландського університету в Глазго (GlasgowCaledonianUniversity) провели досліди на людях і прийшли до висновку, що музика може діяти як болезаспокійливе.У ході лабораторних досліджень учені попросили добровольців тримати руку в дуже холодній воді так довго, наскільки це можливо.Одній групі волонтерів під час експерименту запропонували переглянути виступ коміка по телевізору, іншу попросили лічити про себе, а третій дали можливість послухати улюблені мелодії на вибір: панк, рок, фолк, класику і так далі.

З'ясувалося, що слухачі музики протрималися довше за всіх. Дослідники вважають, що музика найсильніше емоційно захоплює і відволікає людину, зменшуючи неспокій і підвищуючи терпимість до дискомфорту.

"Найдивнішим вибором була пісня" Firestarter "групи Prodigy. Погодьтеся, це не та музика, яка дозволяє розслабитися, - розповіла експериментатор доктор Лора Мітчелл (LauraMitchell). - Однак людина, що вибрала цю пісню, терпіла біль в п'ять разів довше за інших слухачів ".

 

3. Музика змушує мозок працювати

 

Досліджуючи причини виникнення труднощів у процесі навчання, психологи виділяють, серед інших, такі: в процесі розвитку мозкових структур не розвинені необхідні міжпівкульні і внутрішньоівкульні зв'язки; запропоновані методики навчання не відповідають типу мислення, статевим особливостям пізнавальних процесів; пред'явлені дитині вимоги можуть не збігатися за часом зі стадією функціонального розвитку мозку, випереджаючи її вікову готовність до виконання поставлених завдань.

Становлять великий інтерес результати досліджень в галузі впливу музики на розумову діяльність дітей і на функції мозку[1]. Головний мозок людини є найскладнішим утворенням Всесвіту. Він містить близько трильйона клітин, з яких 100 мільярдів - нейрони, кожен з яких пов'язаний з тисячами інших. Створювані в процесі розвитку мозку міжнейронні комплекси та міжцентрові зв'язки лежать в основі його інтеграції. У міру дозрівання мозку ступінь стійкості його інтеграції наростає. Лише за цієї умови він здатний до навчання та формування вищих психічних функцій.

Діяльність півкуль є взаємодоповнюючою, відображаючи нерівномірність розподілу функцій між двома різними системами мозкового кодування. Права півкуля більшою мірою володіє континуальними функціями, тобто кодує «цілісність», а ліва - дискретними функціями, тобто кодує істотні ознаки цілого.

Оскільки сприйняття музики забезпечується обома півкулями, кожна з яких регулює різні функції, цілісне враження від музики забезпечується інтеграцією спеціалізованих когнітивних і емоційних процесів, що протікають в обох півкулях. Музична діяльність викликає посилення міжцентрової і міжпівкульної взаємодії, тобто інтеграцію мозку. Причому сприйняття музики може відбуватися як на свідомому, так і на підсвідомому рівні.

Як стверджують численні дослідження, використання музики в якості додаткового сенсорного потоку значно покращує функції мовлення у дітей дошкільного віку (C.Hoskins 1988), покращує запам'ятовування ключових фраз і полегшує засвоєння інформації дошкільнятами (CWPark, SMYong 1986).

Під впливом музики відбувається поліпшення короткочасної вербальної пам'яті, краще запам'ятовуються кольори, назви геометричних форм, чисел, картинок (S.Rosenberg 1993, M.Spighhiger 1995). За даними Н. Н. Брагіної, Т. А. Доброхотова і Л.П.Новіцької, музика сприяє полегшенню зорового сприйняття. Підтверджено, що музика знижує психоемоційне напруження, сприяє фокусуванні уваги, а також залученню дітей у діяльність, що допомагає їм досягти мети в оволодінні різними навичками (DLNelson, AADarrow, K.Aldridge).

Наприкінці XX століття американським ученим вдалося виявити шляхом сканування мозку, як роки музичної практики змінюють мозок музикантів. Так, було показано, що мозок музикантів в певних зонах має набагато більше нервових клітин. Професор ГоттфредШлауг обстежив професійних музикантів і 15 осіб, які не мають до музики ніякого відношення. Обидві групи складалися тільки з чоловіків. У музикантів 4 зони мозку містили більшу кількість сірої речовини, ніж мозок не-музикантів. Всі 4 зони пов'язані з музичними здібностями.

Проте професор переконаний, що необхідні додаткові дослідження, щоб остаточно розібратися, як же відбувається перебудова мозкової тканини відповідно з професійною діяльністю. Альтернативним поясненням отриманого факту може бути те, що ці люди народилися з таким мозком, що і "зробило" їх талановитими музикантами. Однак експерименти на тваринах показали, що мозок дійсно може перебудовуватися відповідно до повторюваної діяльності. (До такого ж результату прийшли дослідники, які вивчали мозок водіїв таксі. Виявилося, що мозок водіїв має набагато більший гіпокамп в порівнянні з іншими людьми. Саме ця частина мозку зв'язується з навігаційними завданнями).

Професор Чеффілдского Університету КейтіОвері сформулювала аспекти так званих «інтелектуальних вигод» від музики. Як повідомляється в журналі «NORDIC JOURNAL OF MUSIC THERAPY» (випуск 1, Зима 2000р.), нею були визначені побічні інтелектуальні ефекти, що виникають в результаті музичних впливів, такі як:

1) підвищення рівня читацьких навичок

2) підвищення рівня мовних навичок

3) поліпшення навичок, необхідних для вирішення просторових і часових завдань

4) поліпшення вербальних і лічильно-арифметичних здібностей

5) поліпшення концентрації уваги

6) поліпшення пам'яті

7) поліпшення моторної координації.

Сприятливий вплив занять музикою на функцію головного мозку підтверджує і дослідження вчених Гарвардської медичної школи. Його результати показали, що регулярні заняття музикою збільшують у дітей обсяг мозолистого тіла головного мозку. В даний час вважається, що саме ця ділянка відповідає за обмін інформацією між його півкулями. Його розвиток, відповідно, підвищує продуктивність головного мозку.

У 60-х роках ХХ століття відомим став метод прискореного навчання іноземній мові болгарського вченого-сугестолога Георгія Лозанова. В лабораторіях Академії наук Болгарії та Софійського медичного інституту Лозанов займався, зокрема, дослідженням впливу музики на людину. Він з'ясував, що названа ним «математичною» повільна музика в стилі бароко здатна приводити учнів у стан збудженої розслабленості. Саме тут він побачив той метод стимулювання оптимального стану для навчання, який шукав. Такий «музичний» стан здатний замінити стан сну, необхідного при навчанні у сні. Прискорене навчання більше не буде прив'язане до загальних спальнях в інститутах і школах. Його можна проводити будь-де. Більше того, студенти, що слухають спеціальну музику, досягали оптимального стану непомітно для себе - без впливу, скажімо, гіпнотичного навіювання, механічного збудження, періодичного спалахування світла або періодично повторюваних звуків, без використання прийомів йоги. Прослуховування розслаблюючої повільної музики бароко, яка витікає з європейських традицій, дало можливість цьому методу знайти широке застосування в різних галузях освіти.

Яка саме повільна музика в стилі бароко дає найкращі результати? Тести показали, що музика, написана для струнних інструментів з властивим їй багатством гармонічних обертонів, дає кращі результати в порівнянні з музикою, написаної для духових інструментів, горнів чи органу. Також було показано, що найкращі результати дає музика з темпом від 60 до 64 ударів на хвилину, і вона допомагає поліпшити пам'ять взагалі. Лозанов і Новаков з'ясували, що повільна музика бароко може бути насправді названа музикою суперпам'яті.

Повільний темп барокової музики також надає відчуття внутрішньо го «розширення часу». Двоє відомих лікарів і дослідників,Лінн Купер та Мільтон Еріксонвстановили метроном на частоту биття 60 ударів на хвилину. Вони з'ясували, що такий ритм уповільнює ритми роботи розуму і тіла. У цьому стані люди відчувають себе так, ніби час розтягується.

Лозановим і Новаковимбуло розроблено ще один набір музики, так званий «активний» концерт, в який були включені твори, які надають, як було доведено дослідженнями, позитивний ефект на систему розум-тіло. Для створення цього «активного» концерту вони використовували повністю концерти та симфонії Моцарта, Бетховена і Брамса. Також вони розробили дуже ретельний, добре продуманий спосіб, як читати під таку спеціальну музику оповідання та діалоги. Учні прослуховували «активний» концерт, в той же самий час вивчаючи підручники і методичний матеріал. Змішування читання текстового матеріалу з прослуховуванням спеціальної музики пов'язувало воєдино діяльність правої і лівої півкуль мозку, і, як з'ясував Лозанов, дані чітко віддруковувалися в пам'яті. Послідовність з «активного» концерту і наступного за ним «пасивного», складеного з повільної музики в стилі бароко, представляла собою комбінацію, яка чинить на людину «вибуховий» вплив.

Уже на самому початку Лозанов і його колеги з'ясували, що музика може більше, ніж вони припускали. Дорослі люди приходили у вечірню школу, втомлені після важкого робочого дня. Але після багатогодинних курсів прискореного навчання вони виходили не змученими, а значно посвіжівшими. І спеціальні дослідження це доводили - знімалося напруга м'язів, знижувався кров'яний тиск, сповільнювався пульс.

«Людська пам'ять не має меж», - стверджує Лозанов. Його досліди з використанням гіпнозу показали, що всі ми володіємо надпамятью на рівні підсвідомості. «Людський розум запам'ятовує величезну кількість інформації, - говорить Лозанов. - Ми пам'ятаємо число гудзиків на одязі, число ступенів на сходах, число тріщин на тротуарі, число кроків, пройдених вами до зупинки автобуса». Створюється враження, що все, що відбувається з нами відкладається в пам'яті. Звільнений від обмежень, що сковують його діяльність, людський розум здатний активізуватися і викликати всі ці «невідомі події», говорить Лозанов. Доведено, що використання повільної музики в стилі бароко є одним з можливих методів зняття цих обмежень та одержання доступу до природноїсуперпам'яті. У той же самий час, як люди вчаться мобілізовувати своє підсвідоме мислення, вони з'ясовують, що їх «потенційні можливості» безмежні.

 

Коли грає заспокійлива музика в темпі lаrgо, стабілізується кров'яний тиск, а ваш серцевий ритм сповільнюється до найбільш здорового стану. У вашій крові падає фактор стресу і, можливо, посилюється дія вашої імунної системи. У той же час прилади ЕЕГ показують, що змінюються хвильові характеристики випромінювання вашого мозку. Обсяг швидкого бета-випромінювання поступово падає на 6 відсотків, а релаксаційне альфа-випромінювання збільшується в середньому на б відсотків, ліва і права півкулі вашого мозку починають працювати в унісон. Створюється враження, що повільна музика бароко синхронізує роботу тіла і мозку, у той час як вони переходять до гармонії за допомогою повільного, ефективного ритму. Музика індукує в вас форму настороженого відпочинку, розслаблене тіло, насторожений розум - ідеальний стан для найкращої продуктивності. Фізіологічні дослідження показують, що в розслабленому стані ваше тіло функціонує більш ефективно, з найменшими втратами енергії, що дозволяє передати більше енергії вашому мозку. Ефект від повільної музики бароко володіє багатьма фізичними перевагами стану медитації.