Артпедагогіка і арттерапія в спеціальній освіті (О.Медведєва)

Музика і мозок. Вплив музики на розумовий розвиток дитини.

Моделювання емоцій (В.Петрушин) і корекція психологічних станів дитини у процесі музичної діяльності.

За Петрушиним, в моделюванні емоцій в музиці важливими її параметрами темп і лад.Вивчення емоційної значимості ритму, тональності показало їх здатність викликати стан, адекватний характеру подразника: мінорні тональності виявляють депресивний ефект, швидкі пульсуючі ритми діють збудливо і викликають негативні емоції, м'які ритми заспокоюють, дисонанси - збуджують, консонанси - заспокоюють. Позитивні емоції при музичному прослуховуванні, «художня насолоду», на думку Л.С. Виготського, не є чиста рецепція, але вимагає найвищої діяльності психіки. Болісні і неприємні афекти при цьому піддаються деякій розрядці, знищенню, перетворенню в протилежне.

 

Активна музикотерапія передбачає активне включення пацієнта (дитини) в музикотерапевтичний процес за допомогою співу (вокалотерапія) або руху (кінезітерапія - танцетерапія, хореотерапія) і гри на музичних інструментах (інструментальна музикотерапія)

Активну участь в музикотерапевтічному сеансі самого пацієнта (дитини), що одержує можливість виразити себе, своє безпосереднє емоційний стан співом, рухом, грою на інструменті, призводить до вирішення внутрішнього конфлікту і, як наслідок, до стабілізації психоемоційного стану, до регуляції функцій організму.

Зарубіжні представники даного напрямку музикотерапії (Г. Алвін, У. Коффер, Г. Огтф, П. Нордофф, К. Роббінс) відзначають особливу його значимість для використання в лікувальних, корекційних цілях у роботі з дітьми з різними проблемами в розвитку.

Активна музикотерапія у всіх її варіантах допомагає формувати у пацієнта оптимістичне, життєствердне світовідчуття. Активна музична діяльність (спів, рух, гра на музичних інструментах) забезпечує можливість вибудувати «Я-концепцію» в музично-творчому вияві.

 

 

Література:

 

1. Блинов О.А. Процесс музыкальной психотерапии: Систематизация и описание основных форм работы / О.А. Блинов // Психологический журнал. – 1998. - № 3.

2. Брусиловский Л.С. Музыкотерапия: Руководство по психотерапии / Л.С. Брусиловский; ред. В.А. Рожнов. – М., 1985..

3. Копытин А.И. Основы арттерапии / А.И. Копытина. – СПб., 1999.

4. Крупник Е.П. Психологическое воздействие искусства на детей. / Е.П. Крупник - М., 1999. -234 с.

5. Кэмпбелл Дон Дж. Эффект Моцарта: древнейшие и самые современные методы использования таинственной силы музыки для исцеления тела и разума.- Минск: Поппури, 1999.- 319с.

6. Медведева Е.А. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании / Е.А. Медведева, И.Ю. Левченко, Л.Н. Комисарова, Т.А. Добровольская. – М., 2001.

7. Мазель Л. О системе музыкальных средств и некоторых принципах художественного воздействия музыки // Интонация и музыкальный образ.- М., 1965.- С. 225-263.

8. Рюгер К. Домашняя музыкальная аптечка / К. Рюгер. – Ростов-на Дону: Феникс, 1998. – 384 с.

9. Петрушин В.И. Музыкальное восприятие как средство изучения личности школьника // Вопросы психологии.- 1986.- №1.- С.157-164.

10. Петрушин В.И. Моделирование эмоций средствами музыки // Вопросы психологии.-!988.- №5.- С.141-144.

11. Петрушин В.И. Музыкальная психотерапия.- М.: Композитор, 1997.- 162с.

12. Побережная Г. И. Музыка в детской душе. – К.: Український агентство інформації та друку «Рада», 2007. – 80 с.

13. Шушарджан С.В. Музыкотерапия и резервы человеческого организма. - М., 1998.

14. Яновский М.И. О психологических механизмах катарсиса: Воздействие искусства на человека // Мир психологии.- 2000.- №3.- С.142-146.

 

[1]Полякова В.Б (1965-1969), А.Л.Готсдінер (1975), Т. К.Метельніцкая (1977), Л.П.Трегубова (1977), В.Ф.Коновалов, Н.А.Отмахова (1983), А.В.Торопова (1995), О.В.Лаврова (1996), Г.Ю.Маляренко, М.В.Хватова (1993 - 1996), M.Critchley, R.Henson (1987), N. M.Weinberger (1999)