2017-12-16
1183
Для оцінки зміни матеріальних витрат завжди слід виявляти вплив таких факторів:
1) зміни питомих витрат сировини та матеріалів на одиницю продукції — фактор «норм». Під нормою витрат розуміють максимально допустимі витрати відповідних матеріальних ресурсів на виробництво одиниці конкретного виду продукції за даного рівня техніки і технології виробництва;
2) зміни собівартості заготівлі одиниці сировини та матеріалів — фактор «цін». Ціна (собівартість придбання) матеріальних ресурсів складається із прейскурантної (договірної) оптової ціни, тарифів на перевезення вантажів і заготівельно-складських витрат.
Фактор «цін» складається з таких трьох підфакторів:
а) зміни купівельних цін з урахуванням усіх доплат і знижок;
б) транспортних витрат, до яких належать і вантажно-розвантажувальні;
в) заготівельних витрат.
Зміна питомих витрат сировини та матеріалів може відбуватися з причин (фактор «норм»):
а) пов’язаних із виконанням плану технічного розвитку в заходах, спрямованих на зниження норм витрачання;
|
|
|
б) зумовлених різними іншими відхиленнями від поточних норм витрачання.
Аналіз втрат від відходів. Повторно використовувані відходи за ціною можливого використання відраховуються із загальної суми втрат сировини та матеріалів. Це створює помилкове уявлення, що зростання кількості повторно використовуваних відходів веде до зниження собівартості одиниці товарної продукції. Насправді, відходи — це неминучі непродуктивні втрати частини вихідної сировини та матеріалів у процесі виробництва продукції. Розмір відходів визначається рівнем техніки, технології, асортиментом продукції та характером використаної сировини і матеріалів. Повторно використовувані відходи оцінюються за зниженими цінами та використовуються як сировина для повторного перероблення або для виробництва продукції широкого вжитку. Аналізуючи такі відходи, визначають їх динаміку, обчислюють втрати сировини та матеріалів і виявляють резерви можливого зниження собівартості продукції за рахунок зменшення відходів.
Для обчислення втрат від повторно використовуваних відходів на основі вибірки з облікових даних складають розрахунок, наведений у таблиці 14.14.
Таблиця 14.14
Розрахунок втрат від поворотних відходів, тис. грн
| Показник | План | Звіт | Відхилення від плану (±) |
| 1. Вартість повторно використовуваних відходів за ціною вихідної сировини та матеріалів | 1068,0 | 1168,0 | +100,0 |
| 2. За ціною можливого використання | 213,6 | 233,6 | +20,0 |
| 3. Коефіцієнт уцінки відходів (1/2) | 5,0 | 5,0 | — |
| 4. Втрати від повторно використовуваних відходів(1-2) | 854,4 | 934,4 | +80,0 |
З даних таблиці бачимо, що у звітному періоді надпланові повторно використовувані відходи зросли на 100,0 тис. грн, а втрати від повторно використовуваних відходів — на 80 тис. грн, у тому числі в собівартості виробу КТД2-2 — 2 грн (див. табл. 14.5). Резерв зниження собівартості — продукції 80,0 тис. грн.
|
|
|
Обраховуючи втрати та резерви зниження собівартості продукції за рахунок повторно використовуваних відходів, з їх вартості за ціною можливого використання треба виключати вартість брухту від його продажу як вторсировини.
