Класифікація договорів в підприємницькій діяльності та їх загальна характеристика

У підприємнцькій діяльності використовується велике розмаїття господарських (підприємницькіх) договорів. Поділ господарських договорів на певні види можна здійснити за різними критеріями:

За суб'єктним складом розрізняють:

• двосторонні. Наприклад, договір поставки продукції (сторони — постачальник і покупець (ст. 265 ГК));

• багатосторонні. Наприклад, договір перевезення вантажів. Учасниками такого договірного зобов’язання є перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач – особа, уповноважена на одержання вантажу (ст. 307 ГК).

За ознакою підстав виникнення договірних зобов'язань розрізняють:

• плановані договори - укладаються на підставі прийнятого державного замовлення у випадках, коли таке прийняття є обов'язковим для певних суб'єктів: державних підприємств, підприємств-монополістів та підприємств, які функціонують переважно на базі державної власності. Ці господарські договори визначені й регулюються як державні контракти. Це договори поставки продукції, виконання робіт, надання послуг тим споживачам, потреби яких фінансуються за рахунок держави і замовниками, у яких виступають центральні державні органи (міністерства, відомства). Держконтракти поєднують у собі юридичні властивості держзамовлень (актів централізованого планування) і власне господарських договорів. Особливою ознакою є те, що держава гарантує оплату продукції, робіт, послуг за державними контрактами, а також те, що держава може надавати економічні пільги виконавцям цих договорів.

• регульовані договори - укладаються вільно, на розсуд учасників господарських відносин.

За ознакою взаємного становища сторін у договірних відносинах господарські договори поділяють на:

• вертикальні (наприклад, державний контракт);

• горизонтальні - укладаються між рівноправними суб'єктами; при цьому всі умови договору сторони погоджують між собою, а в разі виникнення спору можуть звернутися до суду.

За строками дії розрізняють:

• довгострокові договори - укладаються на строк понад 5 років (наприклад, концесійні договори, договір оренди цілісного майнового комплексу підприємства); у таких договорах організаційні елементи переважують майнові;

• середньострокові договори - строком дії від 1 до 5 років (наприклад, договори підряду на капітальне будівництво); організаційні елементи в подібних договорах урівноважені з майновими);

• короткострокові договори - строком дії до 1 року; в цих договорах переважають майнові елементи);

• разові договори - укладаються на одну господарську операцію, містять зазвичай лише майнові елементи.

За сукупністю критеріїв (економічним змістом та юридичними ознаками) господарські договори можна поділити на такі групи:

• договори на реалізацію майна (купівлі-продажу, поставки, міни/бартеру, контрактації сільськогосподарської продукції, забезпечення електроенергією, газом, водою тощо);

• договори на передачу майна в користування (безкоштовне користування майном, оренда, лізинг);

• підрядні договори (підряд на капітальне будівництво, підряд на виконання проектно-вишукувальних, дослідно-конструкторських ти інших робіт);

• транспортні договори (перевезення вантажів, буксирування, тайм-чартеру, подачі та забирання вагонів, експлуатації залізничної під'їзної колії та ін.);

• договори на надання банківських послуг (договори на розрахунково - касове обслуговування, банківського кредитування, факторингу та ін.);

• договори на надання інших послуг (щодо охорони об'єктів, зберігання майна та ін.);

• договори про спільну діяльність (договори про кооперацію, про спільну інвестиційну діяльність, про заснування господарської організації корпоративного типу, що діє на підставі статуту (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, статутне господарське об'єднання, та ін.));

• засновницькі договори (договори, що відіграють роль установчого документа господарської організації корпоративного типу повного товариства, командитного товариства, договірних господарських об'єднань - асоціації, корпорації).

За тривалістю застосування у сфері господарювання (підприємництва) можна виділити:

• традиційні договори (договір купівлі-продажу, підряду, про спільну діяльність, перевезення);

• новітні договори (договір лізингу, договір факторингу, агентські договори та ін.).

За ступенем складності розрізняють:

• прості договори - містять ознаки договору одного виду; до них належить більшість традиційних договорів, у т. ч. купівлі - продажу, перевезення, підряду, майнового найму;

• комплексні (складні) договори - передбачають наявність ознак кількох вищезгаданих договорів (договір факторингу, договір консигнації, договір лізингу, концесійний договір та ін.).

Залежно від ролі у встановленні господарських зв'язків розрізняють:

• генеральні договори (рамочні контракти) — визначають основних учасників договірних відносин та параметри їх наступних договірних зв'язків (генпідрядні договори, договір комерційної концесії);

• субдоговори - укладаються на підставі генеральних договорів (договори субпідряду), або рамочних контрактів (наприклад, договір комерційної субконцесії).

За ознакою можливості чи неможливості корегування договірних умов господарські договори можна поділити на:

• некореговані договори (типові договори, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади) та договори приєднання, зміст яких визначається однією із сторін без права іншої н полягати на його зміні (наприклад, договори купівлі-продажу акцій у процесі проведення відкритої підписки на акції);

• кореговані договори - умови договору встановлюються шляхом вільного волевиявлення (сторони мають право на власний розсуд погодити будь-які умови договору, якщо це не суперечить законодавству), в т.ч. з використанням примірних договорів, що мають рекомендаційний характер.

За регулятивними функціями розрізняють:

• попередній договір – визначає умови, на яких сторони зобов'язуються у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір («договір про договір») на умовах, передбачених попереднім договором (наприклад підряд на капітальне будівництво складного об'єкта). Попередній договір містить умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору;

• основний договір – укладається на умовах та у термін, визначені попереднім договором (проте зобов'язання сторін укласти основний договір припиняється, якщо до закінчення встановленого терміну жодна з них не надішле іншій проект основного договору (ч. 4 ст. 182 ГК)).

Залежно від домінування в господарському договорі майнових чи організаційних елементів розрізняють:

• майнові договори (поставки, міни/бартеру, під рядні, банківського обслуговування, значна частина транспортних та ін.);

• організаційні договори (ст. 186 ГК) спрямовані на забезпечення організації господарської діяльності двох і більше учасників господарських відносин (суб'єктів господарювання) (наприклад, засновницькі договори про спільну інвестиційну діяльність та ін.).

Залежно від способу виникнення розрізняють:

• формальні. Для укладання формального господарського договору необхідні два моменти: узгодження волевиявлення сторін (консенсус), та вираження волі у певній (загалом визначеній законом) формі, як правило письмовій;

• реальні. Для укладання реального господарського договору необхідні не тільки узгодження волі сторін, а й передача речі — об'єкта договору;

• ко нсенсуальні – це господарські договори, які виникають у момент реальних намірів сторін, недвозначно виражених словами, або конклюдентними діями. Для таких договорів обов’язковою є письмова форма.

За способом оферти і визначення змісту розрізняють:

• договори приєднання - це господарські договори, в яких одна сторона наперед встановлює умови майбутнього договору у формулярах, або інших стандартних формах без надання можливості другій стороні запропонувати свої умови договору (перевезення вантажів, страхування тощо);

• договори, зміст яких сторони визначають при їх укладанні.

За змістом істотних умов розрізняють:

• прості договори, які мають у своєму тексті майнові елементи лише одного виду договору: поставки, міни, перевезення і т. ін.

• складні господарські договори – поєднують майнові елементи двох і більше договорів (в ч. 2 ст. 628 ЦК такі договори названі змішаними). Наприклад, у договорі підряду на капітальне будівництво — поставка, підряд, майновий найм.