Особливості та проблеми управління персоналом в готельному та ресторанному господарстві

У процесі реалізації завдань організації найчастіше виникають ситуації, коли інтереси працівників або посадових осіб не збігаються. Це може призводити до конфліктів, що є на­самперед наслідком невідповідності структури організації та поділу праці, а також роз'єднаності людей з різноманітними ціннісними уявленнями. Практично всім соціальним системам властиві конфлікти. Вони характеризуються розбіжністю інтересів і ліній поведінки як окремих особистостей, так і груп осіб.

Конфлікти звичайно поділяються на психологічні й соціальні.

Психологічний конфлікт пов'язаний із психологічними проблемами одного індивідуума (наявністю конкуруючих бажань, бажанням уникнути негативних результатів тощо).

Соціальний конфлікт — це конфлікт, що розігрується між індивідуумами, групами їх, а також системами або підсистемами. Структуру конфліктів подано на рис. 8.1.

Майже завжди причиною конфліктів є розходження в поглядах, у спробах одних досягти своєї мети за рахунок інших людей. Основні причини конфліктів в організаціях:— непорозуміння;— зіткнення особистих інтересів;— розбіжності в меті; — неналежне виконання службових обов'язків;— розбіжності в застосовуваних методах;— проблеми, що виникають при визначенні меж відповідальності;— дефіцит взаємодії;— проблеми при визначенні повноважень;— безладдя у справах;— боротьба за обмежені ресурси;— незгода з правилами і політикою, яка проводиться.

У практичній діяльності конфлікти не мають бути проблемою, оскільки вони мають як негативні, так і позитивні сторони.

Конфлікт може бути позитивним, якщо він:— є основою для початку дискусії з обговорення того чи іншого питання;— допомагає розв'язанню проблеми;— збільшує рівень зацікавленості й інтерес окремої людини в розв'язанні того чи іншого питання; — покращує стосунки між людьми;— дає змогу зняти напруженість;— допомагає працівникам повніше розкрити потенційні можливості.

Конфлікт може бути негативним, якщо він:— відриває людей від розв'язання важливих питань;— викликає почуття невдоволеності в колективі;— веде до особистісної або групової ізоляції, а також протидіє порозумінню.

Виділяють такі джерела міжособистісних конфліктів [32].1. Упередженість.

2. Норовливість.3. Підвищена чутливість.4. Різниця в життєвих цінностях.5. Розбіжності в інтерпретації конкретних подій або почуттів.6. Різне розуміння завдань.

7. Розбіжності щодо засобів реалізації проблем.8. Конкуренція при розподілі ресурсів.

9. Нереалізовані очікування.10. Боротьба за перевагу.11. Недостатнє розуміння.