Доходи і видатки соціальних позабюджетних фондів. Тема 6. Державні позабюджетні фонди

ТЕМА 6. ДЕРЖАВНІ ПОЗАБЮДЖЕТНІ ФОНДИ

Необхідність і роль державних позабюджетних фондів

Загальна характеристика соціальних позабюджетних фондів

Доходи і видатки соціальних позабюджетних фондів

Позабюджетні фонди — важлива складова державних фінансів і самостійна ланка фінансової системи країни. Вони мають цільове призначення та чітко визначені джерела утворення та напрямки використання коштів.

 

Державні фонди з’явилися раніше бюджету й існували у вигляді спеціальних фондів та особливих рахунків. Кількість їх постійно коливалася, більшість мали тимчасовий характер і після виконанням намічених цілей ліквідовувалися.

Велика кількість фондів сприяла розпорошеності коштів, послабленню контролю за їх використанням, і тому спеціальні фонди були об'єднані і на їх основі створено державний бюджет.

Проте в умовах дефіциту коштів бюджет неспроможний профінансувати усі потреби держави. Тому для вирішення окремих загальнодержавних програм створюються позабюджетні фонди. Позабюджетний механізм розподілу грошових коштів дає можливість залучати додаткові фінансові ресурси від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб і спрямовувати їх на суспільні потреби.

Їх існування є необхідним і доцільним, оскільки сприяє здійсненню ефективного контролю за цільовим використанням коштів.

 

Позабюджетні фонди мають певні переваги. Формування і використання бюджетних коштів регламентується нормативно-правовими актами на рік, а в позабюджетних фондах, що регулюються органами виконавчої влади, можливі зміни впродовж звітного періоду. Так, за наявності додаткових надходжень коштів можуть бути збільшені розміри соціальних виплат. Кошти, інвестовані в цінні папери, приносять додатковий дохід.

 

Існують різні підходи до визначення позабюджетних фондів. Їх розглядають як:

· державні цільові фонди, що є формою перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб;

· фонди фінансових ресурсів цільового призначення, які використовуються для задоволення економічних і соціальних потреб держави, підприємницьких структур та окремих громадян;

· загальнодержавні фонди цільового призначення.

 

Поняття «фонд» означає кошти, акумульовані на спеціальному рахунку і призначені на конкретні цілі.

Позабюджетні фонди різняться один від одного за правовим статусом, строком дії, цілями використання тощо.

 

Залежно від терміну дії державні цільові фонди поділяються на:

ü постійні, створення яких пов’язане з виділення окремих функцій держави (наприклад, пенсійне забезпечення тощо);

ü тимчасові, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створюються за конкретної необхідності і після вирішення проблеми закриваються.

 

Залежно від напрямків використання коштів розрізняють фонди:

ü соціальні;

ü економічні;

ü інвестиційні

ü науково-дослідні;

ü страхові;

ü тощо.

 

 

В Україні найбільшого поширення набули загальнодержавні соціальні позабюджетні фонди, що мають постійний характер.

До них належать:

· Пенсійний фонд;

· Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

· Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

· Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Позабюджетні фонди характеризуються такимиознаками:

— цільове призначення коштів;

— правове регулювання формування і використання коштів;

— перебування коштів у розпорядженні спеціальних органів державної виконавчої влади;

— перерозподіл коштів всередині кожного напряму соціальної політики;

— динамічність;

— мобільність;

— наявність резервних фондів у їх складі.

 

Соціальні позабюджетні фонди відіграють важливу роль, яка виявляється у тому, що

1) вони є важливим джерелом фінансових ресурсів для забезпечення соціального захисту населення;

2) формуючи позабюджетні фонди, держава використовує додаткові до бюджетних канали надходження грошових коштів у формі обов'язкових внесків для своєї соціальної політики, закріплюючи за страховими внесками конкретні соціальні виплати й послуги;

3) соціальні позабюджетні фонди функціонують на страхових засадах, що передбачає солідарний перерозподіл коштів між учасниками; за мінімальних платежів забезпечуються грошові виплати у зв'язку з настанням страхових випадків;

4) вони є інструментом соціального захисту населення. Держава гарантує громадянам матеріальну підтримку в разі настання пенсійного віку, втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, народження дитини тощо;

5) соціальні позабюджетні фонди є важливим інструментом державного впливу на ринку праці при вирішенні демографічних проблем, організації охорони праці на підприємствах.