Правові й організаційні форми підприємництва

Організаційно-господарською одиницею економіки є підприємство. Основними ознаками, що відрізняють одну організаційно-правову форму від інших, є:

- кількість учасників створюваного господарського суб'єкта або об'єднання;

- власники використовуваного капіталу;

- межі майнової відповідальності;

- джерела майна;

- - спосіб розподілу прибутків;

- - форма управління суб'єктом господарювання.

Вибір організаційно-правової форми підприємства залежить від:

- методів оподаткування;

- потреби у фінансових коштах;

- управлінських здібностей підприємця;

- прогнозної тривалості існування підприємства;

- можливості зміни власника.

В Україні найбільш поширеними є одноосібні володіння, товариства, корпорації.

Одноосібне володіння - це підприємство з єдиним власником.

Товариство - це форма організації підприємницької діяльності, коли організацію виробничої діяльності і формування установчого фонду здійснюють спільними зусиллями двоє або більше фізичних і юридичних осіб, коли кожна з них має певні права і несе встановлену відповідальність за частку статутного фонду.

Типи підприємств за ступенем участі партнерів у діяльності підприємства:

- повні;

- товариства з додатковою відповідальністю;

- товариства з обмеженою відповідальністю;

- командитні;

- акціонерні товариства.

Повне товариство — товариство, всі учасники якого здійснюють підприємницьку діяльність і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном. Якщо при ліквідації товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, учасники несуть солідарну відповідальність за недостатню частину боргу.

Товариство з додатковою відповідальністю - це товариство, статутний фонд якого поділено на частки, визначені установчими документами. Учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками до статутного фонду, а коли сум бракує — додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі відносно внеску кожного учасника.

Товариство з обмеженою відповідальністю - це товариство, статутний фонд якого поділено на частини, розмір яких визначається в установчих документах; власники цього товариства несуть відповідальність у межах їх внесків.

Командитне товариство — це товариство, учасники якого поділяються на дві категорії: головні, які безпосередньо керують підприємством і несуть необмежену відповідальність, та командитні - вони вкладають кошти в підприємство, але безпосередньо не пов'язані з його діяльністю і їх відповідальність обмежується розміром вкладу.

Корпорація — акціонерне товариство нині є домінуючою формою підприємництва, її власниками визнаються акціонери, які мають обмежену відповідальність у межах свого внеску в акціонерний капітал корпорації. Прибуток, який отримує корпорація, належить її акціонерам.

Переваги корпоративної форми організації підприємницької діяльності:

1. Корпорація є найефективнішою формою організації підприємницької діяльності з погляду реальної можливості залучення необхідних інвестицій. Через фондову біржу корпорація може об'єднувати різні за розмірами капітали великої кількості фізичних і юридичних осіб для фінансування сучасних інноваційних процесів, нарощування виробничого потенціалу.

2. Потужній корпорації значно простіше постійно збільшувати обсяги виробництва або послуг. Це дає добру можливість отримувати постійно зростаючий прибуток.

3. Кожний акціонер як співвласник корпорації несе лише обмежену відповідальність. Якщо підприємство оголошується банкрутом, акціонер втрачає лише вартість своїх акцій. Важливим є те, що кожна окрема особа може зменшити свій власний фінансовий ризик, якщо купуватиме акції кількох корпорацій. Кредитори можуть мати претензії до корпорації лише як до юридичної особи, а не до окремих акціонерів як фізичних осіб.

4. Корпорація — це організаційно-правова система, яка може функціонувати досить тривалий період, що створює необмежені можливості для її перспективного розвитку.

Недоліки корпоративної форми організації підприємницької діяльності:

1. Корпорація сплачує більші податки з розрахунку на одиницю отриманого прибутку, ніж інші організаційні форми підприємництва. Адже оподаткуванню підлягає спочатку отриманий корпорацією прибуток, а потім дивіденди акціонерів, тобто фактично існує проблема подвійного оподаткування.

2. Існують певні розбіжності між функціями власності й контролю, що негативно впливає на необхідну гнучкість оперативного управління корпорацією. Розподіл функцій власності й контролю може призвести до виникнення соціальних суперечностей між менеджерами й акціонерами корпорації.

3.У корпоративних формах підприємництва існують потенційні можливості для зловживань з боку посадових осіб. Це виявляється, наприклад, у тому, що керівництво може організувати емісію акцій для покриття збитків, спричинених невмілим керівництвом і безгосподарністю певних структурних ланок.

Кожна з організаційних форм підприємницької діяльності має відповідні фінансово-економічні переваги й соціальну привабливість, певні недоліки й проблеми.

 

ТЕМА 2