Міждержавне регулювання діяльності підприємств

У 1975 р. був створений Комітет з міжнародних інвестицій і транснаціональних корпорацій. Цей комітет підготував Угоду про ТНК. Вона сформувала сучасну систему розвитку міжнародних стандартів у регулюванні відносин ТНК з країнами, які приймають їх інвестиції. Угода передбачає інструменти взаємодії та кооперації у сфері прямих іноземних інвестицій і діяльності ТНК: національний режим, положення про стимули й перешкоди у сфері міжнародних інвестицій, рішення про суперечливі вимоги й директиви поводження ТНК.

В Угоді про ТНК країни визначають зобов'язання ТНК, які останні повинні виконувати в будь-якій країні. Їх умовно можна поділити на шість напрямів: загальна політика сприяння розвитку, надання інформації, конкуренція, фінанси й податки, наука й технологія, екологія.

Нова редакція кодексу поведінки ТНК, прийнята в 2000 р., передбачає більш жорсткі екологічні вимоги до діяльності закордонних філій, підвищення відкритості їх операцій і взаємин з державними структурами країн, що приймають.

Правове регулювання діяльності об'єднань підприємств.

Основними нормативними актами, що регулюють питання діяльності об'єднання підприємств, є такі: Господарський кодекс України, Закон України "Про антимонопольний комітет України", Закон України "Про захист економічної конкуренції", Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Господарський кодекс України групує всі об'єднання підприємств за організаційно-правовими формами. Також кодекс вводить таке нове поняття, як об'єднання інтересів підприємств і пропонує такими об'єднаннями вважати союзи, асоціації підприємств тощо. Важливе значення мають майнові питання об'єднань підприємств.

Згідно ст.27 Закону України "Про власність" об'єктами права власності господарського об'єднання є майно, добровільно передане йому підприємствами й організаціями, а також придбане в результаті господарської діяльності й на інших підставах, не заборонених законом. Власністю господарського об'єднання є також майно створених ним підприємств. Ці підприємства не мають права вийти зі складу об'єднання без його згоди.

З метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.

Антимонопольний комітет України надає дозвіл на концентрацію у разі, якщо вона не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині. Кабінет Міністрів України може дозволити концентрацію, на здійснення якої Антимонопольний комітет України не надав дозволу, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції.

Вважається, що суб'єкт господарювання не зазнає значної конкуренції, якщо завдяки своїй ринковій владі має здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію, зокрема обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання, чи обмежувати інтереси інших суб'єктів господарювання чи споживачів.