Принципи формування інформації та підготовки управлінської звітності

Саме поняття «управлінська звітність» практично не відпрацьоване, часто для її позначення різні словоформи «внутрішня», «внутрішньогосподарська», але не розкривають власного чіткого тлумачення її змісту.

Одні виділяють в її тлумаченні лише мету, що полягає у наданні оперативної, релевантної інформації для потреб управління та адресність згідно з вимог управлінського персоналу.

Позиції інших полягають в ототожненні її змісту з оперативно-технічною звітністю, оскільки в останні роки термін «оперативно-технічний облік», який є джерелом складання такої звітності практично витіснений поняттям «управлінський облік».

У Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», звітність розглядаються у терміні внутрішньогосподарський (управлінський) облік, тим самим підкреслюючи походження та призначення даної звітності для внутрішніх користувачів.

З даним тлумачення сутності управлінської звітності як внутрішньої, що являє собою сукупність впорядкованих показників та іншої інформації, необхідної для потреб управління погоджується більшість науковців

Управлінська звітність - це внутрішня звітність, основна мета якої полягає у наданні оперативної, релевантної інформації у відповідності до вимог управлінського персоналу.

Зарубіжні вчені, розкриваючи сутність управлінського обліку підкреслюють принципи формування звітності для прийняття рішень як внутрішніх звітів, до яких відносять: аналіз собівартості, аналіз витрат та капітальних інвестицій, поточні оперативні звіти центрів відповідальності, звіти про понесені витрати, окремі кошториси за бюджетними центрами тощо

Принцип (лат. principium — начало, основа) — це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. При характеристиці різноманітних систем принципи відображають ті суттєві характеристики, що відповідають за правильне функціонування системи, без яких вона не виконувала б свого призначення.

Більшість учених визначають принципи як основні положення, базові концепції бухгалтерського обліку. Разом з тим, під принципами - окремі з них розуміють правила якими слід керуватись під час ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності.

Вибір системи звітних показників базується на принципах:

чіткого визначення мети підприємства, яка визначає комплекс узагальнюючих показників;

створення такої інформаційної системи, яка спрямовує управлінців різних рівнів на вирішення коротко- та довгострокових планів;

оптимального вибору центрів відповідальності, що усуває можливості конфліктів в колективі;

класифікації витрат на контрольовані та неконтрольовані для кожного підрозділу.

систематизації виявлених відхилень з метою сприяння розкриттю помилок в обліку.

Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, законодавчо закріплені в України, є базою для створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності. Між тим вони охоплюють інтереси тільки зовнішніх користувачів, і не придатні для обґрунтування та прийняття ефективних управлінських рішень внутрішніми користувачами звітності.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

автономності підприємства, безперервності діяльності безперервності діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівартості, нарахування та відповідності доходів і витрат, повного висвітлення, послідовності, обачності, превалювання сутності над формою, єдиного грошового вимірника.

Управлінська звітність – це документ, що відображає головні процеси, які здійснювалися підприємством у звітному періоді. Причому кожна організація має право самостійно визначати конкретні складові елементи такого документа. Головним чином, звітність орієнтується на її користувачів, і зміст залежить від їх вимог і виду інформації, яка їх цікавить.

Однак, як і при складанні будь-якого документа на підприємстві, існують основні принципи, на яких управлінська звітність базується. У першу чергу, вона повинна відповідати принципу простоти. Не варто перевантажувати документ зайвою і непотрібною конкретному користувачеві інформацією, варто включати тільки важливі показники. Крім того, слід чітко визначити його розмір, наприклад, один аркуш формату А3 чи А4.. Це також допоможе вибрати найцікавіші і інформативні факти. Але головне: управлінська звітність повинна підкорятися принципом оперативності, тобто, її зміст має дозволяти користувачеві робити ефективні заходи для вдосконалення діяльності організації. Простіше кажучи, надана інформація повинна бути своєчасною.

Система управлінської звітності повинна будуватися таким чином, щоб дані, які в ній містяться дозволяли отримати відповідь на всі питання управлінців.

Розвиток структурних складових бухгалтерського обліку (фінансового та управлінського обліку) на певних етапах стикається з необхідністю перегляду первісно прийнятих принципів, з метою їх більш глибоке розуміння (уточнення), або доповнення іншими (новими) принципами.

Одним із принципів формування обліково-аналітичної інформації управлінської звітності є принцип оперативності, а не достовірності який передбачає, як корисність, так і адресність представлення звітності в максимально стислі терміни після закінчення відповідного звітного періоду.

Повнота відображення об'єктів обліку як елементів звітності: фінансова звітність містить в собі інформацію про всі об'єкти бухгалтерського обліку, що визначені елементами фінансової звітності, має суцільний характер та стосується лише внутрішнього середовища підприємства; інформація управлінської звітності може носити вибірковий характер, що у деяких випадках дозволяє спростити порядок складання такої звітності. В першу чергу це стосується оперативних (оперативно-технічних) та ключових показників. Крім того, в управлінській звітності широко представлена інформація про зовнішнє середовище організації, показники якої також мають вибірковий характер.

На сьогодні достатньою кількістю принципів відображений фінансовий аспект бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які знайшли своє місце в Законі. Ми вважаємо, що основні принципи формування управлінської звітності мають базуватися на принципах даного Закону. Але, на нашу думку, з їх переліку необхідно вилучити принципи періодичності, єдиного грошового вимірнику та принцип оцінки за історичною (фактичною собівартістю) як таких, що не розкривають основних закономірностей і протиріч процесу управлінського обліку.

Крім того, враховуючи мету складання управлінської звітності, нами пропонується доповнити основні принципи її формування наступними – адресність, факультативність, проблемність та мотивація.

Дані принципи конкретизують користувача інформації за запитом якого складений звіт (адресність), передбачають підготовку інформації для прийняття рішення лише у випадку наявності вигод у більшому розмірі ніж витрат на її подання (факультативність), сприяють підготовки не лише звітних даних, а й розробці проектів управлінських рішень (проблемність) та спонукає до активного складання управлінської звітності (мотивація).

Розкриття принципів управлінського обліку та звітності дозволяють тлумачити управлінську звітність у широкому змісті як економічну модель управління, що є інструментом контролю в загальній системі управління підприємством, а у вузькому як сукупність впорядкованих показників про об’єкт управління, сформованих за підсумками обліково-аналітичної інформації за вимогами (форматом, обсягом, змістом, терміном), що визначені суб’єктом управління.

Внутрішньогосподарська (управлінська) звітність має формується за фактичними (історичними) даними бухгалтерського обліку (облікові дані), що послідовно трансформуються засобами економічного аналізу в оціночні (розрахункові, аналітичні) показники та порівнюватися з нормативно-довідковими (плановими) показниками для встановлення рівня їх досягнення.

Таким чином, вітчизняний бухгалтерський облік для внутрішніх потреб управління або внутрішньогосподарський (бухгалтерський) облік необхідно розглядати як одну з інформаційних економічних основ для формування внутрішньогосподарської (управлінської) звітності поряд з іншими базовими елементами – економічним (управлінським) аналізом, плануванням (бюджетуванням) та іншим економічним довідково-інформаційним забезпеченням, що дозволяє формувати вітчизняну внутрішньогосподарську (управлінську) звітність за існуючими концепціями зарубіжного управлінського обліку, який активно застосовує ефективні інструменти та методи сучасного менеджменту.

Саме концепція управлінського обліку кожного підприємства, що характеризує внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства в цілому і (або) його структурних підрозділів – є джерелом обліково-аналітичної та нормативно-довідкової (планової) інформації, що агрегована в управлінській звітності для задоволення потреб управління в такій інформації.