З 1 січня 2004 року почала функціонувати на страхових засадах солідарна пенсійна система, яка започаткувала пряму участь застрахованої особи у формуванні майбутньої пенсії

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

Створення другого рівня пенсійної системи означатиме запровадження в нашій країні системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного страхування. Суть такої системи полягатиме у тому, що частина обов’язкових внесків (не вище 7%) до пенсійної системи накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які сплачуватимуть такі внески. Ці кошти інвестуватимуться в економіку країни з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів.

Кошти, що обліковуватимуться на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, будуть власністю цих громадян, і вони зможуть скористатись ними при досягненні пенсійного віку. На індивідуальному накопичувальному пенсійному рахунку кожної фізичної особи ведеться облік внесків, інвестиційного доходу та відповідних витрат, пов’язаних з наданням повного обсягу послуг з пенсійного забезпечення. Пенсію обчислюють, виходячи із суми, облікованої на індивідуальному накопичувальному пенсійному рахунку, з урахуванням інвестиційного доходу у день виходу на пенсію. Виплати з Накопичувального фонду будуть здійснюватись додатково до виплат із солідарної системи. Кошти у розмірах, що обліковуватимуться на індивідуальному накопичувальному пенсійному рахунку, будуть належати застрахованій особі і передаватимуться спадкоємцям у встановленому законодавством порядку.

Накопичувальні пенсійні системи передбачають накопичення кожним працівником під час трудової діяльності капіталу, що використовується при виході на пенсію. Тим самим, фактично, виключається вплив ефектів старіння населення, які призводять до неспроможності солідарного принципу фінансування. Накопичувальні пенсійні системи призводять до зростання накопичень, розвитку фінансових та фондових ринків та економіки в цілому.

Накопичувальний пенсійний рахунок - персоніфікований рахунок застрахованої особи, який буде вестися Пенсійним фондом у системі персоніфікованого обліку страхових внесків та на якому обліковується інформація про страхові внески застрахованої особи та її інвестиційний дохід, який є її власністю і використовується для здійснення оплати договору страхування довічної пенсії або одноразової виплати цій застрахованій особі, а у випадках, визначених Законом, членам її сім'ї.

В Зако­ні України "Про загальнообов'яз­кове державне пенсійне страху­вання" сказано, що тільки після досяг­нення Україною певних критері­їв економічного розвитку, буде запроваджена накопи­чувальна складова загально­обов'язкової пенсійної системи.

Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень і яка забезпечує застрахованій особі після виходу на пенсію отримання, крім пенсії, за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням додаткової пенсії шляхом добровільних пенсійних внесків до недержавних пенсійних фондів, які стануть основою цієї системи, в тому числі і ті, що створені за корпоративними та професійними ознаками. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» прийнятий Верховною Радою України 9 липня 2003 року і набув чинності 1 січня 2004 року.

Система недержавного пенсійного забезпечення (третій рівень пенсійної системи) створена для формування додаткових пенсійних накопичень за рахунок добровільних внесків фізичних осіб і роботодавців. Недержавне пенсійне забезпечення, як передбачено законодавством, здійснюється:

· недержавними пенсійними фондами (НПФ) шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів;

· страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;

· банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

· Пенсійні накопичення учасника НПФ формуються за рахунок пенсійних внесків, сплачених самим учасником, його роботодавцем або членами сім'ї, та інвестиційного доходу, отриманого в результаті інвестування коштів. Усі кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду (пенсійні внески та інвестиційний дохід), є власністю учасника НПФ незалежно від того, хто платив внески – сам учасник, його роботодавець або родичі. Тому ніхто інший, крім учасника, не може розпоряджатися цими коштами. Пенсійні кошти учасника можуть успадковуватись його спадкоємцями.

· Додаткову недержавну пенсію можна одержувати поряд з державною. Розмір пенсійних виплат з НПФ визначається, виходячи з суми накопичених коштів учасника, яка залежить від розміру пенсійних внесків, терміну їх накопичення та розподіленого інвестиційного доходу.

Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення.

Солідарна та накопичувальна системи підвладні впливу різних ризиків: перша вразлива щодо демографічних ризиків і досить стійка до інфляційних, друга - навпаки. Реформована солідарнасистема враховує інтереси малозабезпечених верств населення, а накопичувальна - стимулює до пенсійних заощаджень усіх громадян, особливо з більш високими доходами.