Методи експертних оцінок

 

Експертні методи прийняття рішень застосовуються у випадках, коли для прийняття управлінських рішень неможливо використовувати кількісні методи.

Причини залучення експертів до відповідних оцінок обумовлені багатьма чинниками: неможливістю кількісного вимірювання деяких показників, відсутністю відповідних вимірювальних приладів, складністю досліджуваних явищ, великими витратами коштів або часу при вимірюванні, відсутністю необхідних обсягів вірогідної інформації, суб'єктивністю досліджуваних характеристик тощо.

Під експертизою розуміють оцінку експертами деяких властивостей та особливостей стану певної системи або процесу. Проведення експертизи - це встановлення відповідностей між якісними оцінками та кількісними значеннями. Якісні показники - це такі, які не мають визначених одиниць виміру: імідж компанії, конкурентоспроможність, дизайн виробу, оцінка маркетингових комунікацій, якість роботи працівника, відповідність працівника займаній посаді тощо.

Усі методи експертних оцінок поділяють на два класи.

1. Методи індивідуальних експертних оцінок ґрунтуються на використанні думок експертів-фахівців незалежно один від одного. Найчастіше застосовуються методи інтерв'ю, анкетування, аналітичних експертних оцінок і т. д. За методом інтерв'ю експертові ставляться заздалегідь підготовлені питання, на які він дає відповіді. За методом анкетування експерт письмово відповідає на питання про об'єкт аналізу. Аналітичні експертні оцінки передбачають ретельну самостійну роботу над аналізом досліджуваного об'єкта чи процесу, результати якої експерт оформлює у вигляді доповідної записки. Основні переваги методів індивідуальних експертних оцінок - можливість максимального використання індивідуальних здібностей експерта й обмеженість психологічного тиску на нього.

2. Методи колективних експертних оцінок ґрунтуються на принципах виявлення колективної думки експертів щодо об'єкта або процесу. Вони розподіляються на:

1) метод простого ранжування;

2) метод вагових коефіцієнтів.

Метод простого ранжування (надання переваги) полягає у тому, що кожний експерт позначає ознаки у порядку надання переваги. Цифрою 1 позначається найбільш важлива ознака, цифрою 2 - наступна за ступенем важливості і т.д.

Метод вагових коефіцієнтів (оцінювання) полягає у наданні всім ознакам вагових коефіцієнтів. Вага означає значимість ознаки. Найбільш поширеним є використання вагових коефіцієнтів в діапазоні від 0 до 1. При використанні вагових коефіцієнтів повинна дотримуватися умова: їх загальна сума повинна дорівнювати 1.

Підготовка та проведення експертизи реалізуються у такій послідовності:

1) формування групи фахівців-аналітиків з питань цілей та проведення експертизи й аналізу результатів;

2) з'ясування мети експертизи й уточнення моделі об'єкта експертизи;

3) формування групи експертів;

4) формулювання питань в анкетах;

5) проведення безпосередньо експертизи;

6) обробка результатів експертизи;

7) аналіз отриманих результатів і формулювання остаточних оцінок;

8) розробка рекомендацій щодо прийняття необхідних рішень.

Процедуру проведення експертної оцінки можна проілюструвати на наступному прикладі. Нехай потрібно визначити оптимальну організаційну структуру управління підприємством. При виборі оптимальної організаційної структури управління на першому етапі оцінки відбувається ранжування характеристик організаційних структур а ступенем їхньої важливості. На основі цих рангів експерти отримують ваги характеристик, тобто їх відносну значимість. Потім експертам пропонується для оцінки можливі варіанти організаційної структури. Кожен варіант оцінюється експертом за певною заздалегіть встановленою шкалою (наприклад, десятибальною). Така оцінка здійснюється по кожній з характеристик організаційної структури. Отриманий бал по кожній характеристиці помножується на її значимість. Далі здійснюється загальна оцінка кожного варіанту організаційно-управлінської структури по усім характеристикам методом середньої арифметичної зваженої. Вищезазначені розрахунки здійснюються кожним експертом окремо.

На наступному етапі проводиться підсумкова оцінка. Загальна оцінка варіантів організаційної структури по кожному експерту заноситься у спеціальну таблицю. Підсумкова оцінка по кожному варіанту розраховується як середня арифметична проста загальних оцінок усіх експертів. Який із варіантів отримав найбільший бал, той і буде запропонований для впровадження.

Відбір експертів - це один з найважливіших етапів проведення експертизи.

Експерти мусять відповідати таким вимогам: а) бути спеціалістами в галузі проведення експертизи; б) мати високий рівень загальної ерудиції; в) критично сприймати минуле, адекватно розуміти тенденції і робити відповідні прогнози; г) бути психологічно стійкими, самокритичними; д) мати досвід роботи в даній галузі.

Під час відбору експертів ураховують абсолютну та відносну ефективність їх діяльності. Абсолютна ефективність - це відношення кількості правильно проведених експертиз до загальної кількості проведених. Відносна ефективність - це відношення абсолютної ефективності до середньої абсолютної ефективності групи експертів. Перевагу має той експерт, діяльність якого характеризується більш високою абсолютною та відносною ефективністю.

Основними причинами, що знижують точність експертних оцінок, є:

1. Використання некомпетентних експертів, що відбувається з причин:

– недостатньо серйозного відношення до проведення експертизи;

– нечіткого розуміння цілей, характеру об’єкта експертизи та неповної інформації про нього;

– наявності обмеженої інформації про експертів і області їх професійних знань та досвіду;

– відсутність організаційних механізмів, що забезпечують можливість залучення висококваліфікованих фахівців

2. Недостатня підготовленість експертизи. Мають місце неякісне формулювання цілей експертизи, низький організаційний рівень її підготовки та проведення, відсутність необхідної кваліфікації робочої групи, яка проводить експертизу.

3. Недосконалість технології, що використовуються.

4. Недоліки методів обробки експертної інформації, що використовуються. При аналізі результатів експертизи потрібно звертати увагу на міру узгодженості експертних оцінок, що отримується при її проведенні. Узгодженість думок комісії може відображати той факт, що до проведення експертизи віднеслися формально, не надаючи особливого значення її результатам, або що експерти при винесенні висновків і оцінок виявили високу міру конформізму. З іншого боку, неузгодженість експертних думок може означати різне розуміння експертами мети експертизи, а також участь в роботі комісії експертів з протилежними інтересами.