Класифікація підприємницьких ризиків

Завдяки науково обґрунтованій класифікації ризику можна чітко визначити місце конкретного виду ризику у їх загальній системі та вможливити ефективне застосування відповідних методів, прийомів управління ризиком. Широко використовуються різноманітні способи класифікації ризиків за певними ознаками:

Залежно від можливого результату виділяють чистий ризик — імовірність здобуття негативного чи нульового результату (виробничі та інвестиційні ризики) та спекулятивний ризик — імовірність здобуття як позитивного, так і негативного результату (фінансові ризики).

За ступенем належності до підприємницької діяльності:

Ø підприємницький ризик — ризики, що виникають під час здійснення підприємницької діяльності (самостійної ініціативної фінансово-господарської діяльності громадян, здійснюваної для одержання прибутку, від свого імені, під власну майнову відповідальність або ж від імені та під відповідальність юридичної особи — підприємства (фірми));

Ø непідприємницький ризик — ризики, що мають місце під час здійснення непідприємницької діяльності (діяльності “non profit organization” (неприбуткових організацій), науково-дослідних центрів, навчальних закладів, сприяння різним суспільним рухам, тощо).

За рівнем виникнення:

Ø ризики мікро-рівня — виникають на підприємстві або в приватних осіб;

Ø ризики галузевого походження — виникають у групи підприємств однієї галузі та чинять вплив на всю галузь;

Ø ризики міжгалузевого походження — виникають через наявність взаємовпливу та взаємозалежності окремих галузей і сфер економічної діяльності;

Ø регіональні ризики — виникають через наявність специфіки розвитку й управління окремими регіонами всередині країни;

Ø державні ризики — виникають на макрорівні і впливають на всіх суб’єктів господарювання даної країни;

Ø глобальні (міжнародні, всесвітні) ризики — виникають в економіці кількох країн чи світового співтовариства в цілому, впливаючи при цьому на діяльність суб’єктів господарювання.

За сферою походження:

Ø соціально-політичний ризик — зміна здійснюваного державою політичного курсу, введення в дію незапланованих раніше соціальних програм або інших дій, що в основі свого походження мають соціальну сферу (страйки, зміна психологічного клімату на підприємстві);

Ø адміністративно-законодавчий ризик — реалізація незапланованих адміністративних обмежень господарської діяльності суб’єктів ринку, зміни у законодавстві (збільшення податкових ставок, заборона на здійснення певного виду діяльності тощо);

Ø виробничий ризик — виробництво продукції (товарів, послуг), здійснення будь-яких видів виробничої діяльності (зниження запланованих обсягів виробництва, зростання витрат на виробництво продукції тощо);

Ø комерційний ризик — зниження обсягів реалізації товарів (послуг) (унаслідок зміни кон’юнктури, підвищення закупівельної ціни товарів, непередбачене зниження обсягу закупівель, втрати товару в процесі обігу тощо);

Ø фінансовий ризик — невиконання суб’єктом економічної діяльності своїх фінансових зобов’язань (прострочення платежів, порушення термінів повернення кредитів тощо); зміни, що відбуваються у фінансовій системі взагалі (інфляційні процеси тощо);

Ø природно-екологічний ризик — залежність людини і суспільного виробництва в цілому від природно-кліматичних умов (забагато опадів осадків, повені); зворотний зв’язок між суспільним виробництвом і навколишнім природним середовищем (несприятливий вплив шкідливих виробництв на здоров’я людини тощо);

Ø демографічний ризик — можливістьзміни демографічної ситуації; особливість даних ризиків — існують як у формі самостійних ризиків, так і спричинені виникненням інших ризиків (зниження тривалості життя населення може призвести до виникнення ризику, пов’язаного із реалізацією продукції, орієнтованої на більш старе населення, тощо);

Ø геополітичний ризик — можливістьзмін глобального характеру (світова міграція робочої сили, поява хвороб, що загрожують життю всього людства тощо).

За причинами виникнення:

Ø ризик, викликаний непевністю майбутнього, характерною для функціонування всіх суб’єктів ринку, і як наслідок — складністю в прогнозуванні їхніх дій (непевність майбутнього може бути викликана невизначеністю як у функціонуванні економічної системи самого підприємства або його найближчого оточення (наприклад, партнерів), так і навколишнього середовища, наприклад, економіки країни в цілому);

Ø ризик, викликаний нестачею інформації для прийняття рішень, що пов’язана з об’єктивною неможливістю врахування і розгляду всіх параметрів, необхідних для прийняття виробничо-господарських рішень;

Ø ризик, викликаний особистими суб’єктивними чинниками групи, що аналізує ризик (власним розумінням аналізованих процесів, рівнем кваліфікації, співвідношенням кількості часу, необхідного для якісного і всебічного аналізу, та наданим для цієї процедури часом).

За ступенем обґрунтованості прийняття ризику:

Ø обґрунтовані ризики — ризики, які підприємство вирішує взяти на себе після проведення аналітичної оцінки прогнозованих результатів і можливих витрат; при цьому їх вплив на діяльність підприємства буде мінімальним.

Ø частково обґрунтовані — ризики, що бере або передбачає взяти підприємство за умови рівності результатів і витрат; імовірність появи несприятливої події настільки велика, що у випадку її появи суб’єкт господарювання може дістати нульовий ефект;

Ø авантюрні ризики — ризики, в результаті реалізації яких має місце висока ймовірність недосягнення запланованих результатів; суб’єкт господарювання, що бере авантюрний ризик, діє без урахування реальних сил, умов і можливостей, розраховуючи на випадковий успіх.

За ступенем системності:

Ø несистемні (унікальні) ризики — ризики, що не властиві даній системі та ступінь їх впливу може бути зведено до можливого мінімуму (нуля) (наприклад, ступінь впливу ризику на результати діяльності підприємства може бути знижено за допомогою виробничої або фінансової диверсифікації);

Ø системні ризики — ризики, наявність яких зумовлена самою системою, та ступінь їх впливу не може бути знижений.

За відповідністю допустимим межам:

Ø допустимі ризики — припускають рівень ризику в межах його середнього рівня, тобто середнього стосовно інших видів діяльності та інших господарських суб’єктів. Таким чином, якщо — середній рівень ризику в економіці, — рівень припустимого ризику, то повинна виконуватися така умова:

;(5.1)

Ø критичні ризики — ризики припускають рівень вищий за середній, але в межах допустимих значень, прийнятих у даній економічній системі для певних видів діяльності. Таким чином, якщо — критичний рівень ризику певного напряму діяльності в даній економічній системі, — максимально допустимий рівень ризику, то має виконуватися така умова:

. (5.2)

Слід зазначити, що максимально допустима межа може перевищувати рівень системних ризиків;

Ø катастрофічні ризики — ризик, що перевищує верхню (максимальну) межу ризику, сформовану в даній економічній системі. Таким чином, якщо — катастрофічний рівень ризику визначеного напряму діяльності в даній економічній системі, то повинна виконуватися така умова:

. (5.3)

За адекватністю часу ухвалення рішення про реагування на реалізовані ризики:

Ø ризики попереджувальної групи — ризики, що враховані під час складання планів розвитку підприємства, тобто до моменту їх появи; при цьому розроблена стратегія дій підприємства у випадку виникнення ризиків;

Ø поточні ризики — непередбачені ризики; у випадку виникнення цих ризиків, унаслідок не розробленої стратегії дій підприємства суб’єкт господарювання реагує на них у момент їх виникнення (на перших стадіях);

Ø запізнілі ризики — ризики, що не були передбачені підприємством під час планування; стратегія дій підприємства у такому випадку розробляється вже після їх виникнення.

За групою, що аналізує ризик і приймає рішення про дії підприємства у випадку його виникнення:

Ø ризик індивідуального рішення — ризики, що мають місце, коли рішення приймається окремою людиною (директором підприємства, його власником та ін.);

Ø ризики колективного рішення — ризики, що мають місце, коли рішення приймається групою осіб (радою директорів, групою експертів та ін.).

За можливістю прогнозування:

Ø прогнозовані ризики — ризики, виникнення яких можна спрогнозувати, що здійснюється з використанням найрізноманітніших методів аналізу;

Ø ризики, що частково не прогнозуються (форс-мажорні) — ризики, котрі виникають унаслідок настання форс-мажорних подій (надзвичайних обставин), що не можуть бути цілком передбачені, та виступають непереборною перешкодою (стихійні лиха, катастрофи тощо); часткова непрогнозованість цих ризиків — наслідок досить низького ступеня ймовірності у визначенні ймовірності їх настання, а це, у свою чергу, є результатом обмеженості інформації та людських знань, необхідних для побудови прогнозу;

Ø непрогнозовані ризики — ризики, виникнення яких неможливо передбачити жодним з існуючих методів або підходів.

За ступенем впливу на діяльність суб’єкта господарювання під час реалізації ризику:

Ø негативний ризик — ризик, реалізація якого спричинює програш суб’єкта господарювання;

Ø нульовий ризик — ризик, що характеризується відсутністю впливу на суб’єкта господарювання;

Ø позитивний ризик — ризик, реалізація якого спричинює виграш для суб’єкта господарювання.

За частотою виникнення:

Ø одноразові (короткострокові) — ризики, що мають місце лише один раз через певні причини;

Ø багаторазові (постійні) — ризики, що можуть проявитися неодноразово.

За можливістю запобігання:

Ø ризики, яким можна запобігти — ризики, реалізації яких можна з впевненістю запобігти організаційно-технічними чи іншими управлінськими методами за умови вчасного реагування на загрозу;

Ø ризики, яким не можна запобігти — ризики, яким не можна запобігти вказаними методами, їх можна лише застрахувати;

Ø ризики, яким можна частково запобігти — ризики, реалізації яких можна частково запобігти вказаними методами.

Подана вище класифікація становить практичний інтерес для організації й управління підприємством в умовах ринкової економіки.

5.3. Обґрунтування господарських
рішень в умовах ризику