Характеристика критеріїв обґрунтування господарських рішень в умовах ризику
Правило (критерій)
| Характеристика
|
Правило Байеса (критерій математичного сподівання)
| Ґрунтується на припущенні, що відомі ймовірності настання можливих станів зовнішнього середовища . Обов’язкова вимога —
.
Критерієм вибору служить значення математичного сподівання альтернативи j.
Відповідно до правила Байєса оптимальною вважається альтернатива з більшим значенням математичного сподівання, ніж в інших альтернативах
|
Критерій середнього значення і стандартного відхилення
| Для оцінки розсіювання значень критерію (обраного параметра) щодо його середнього прогнозованого значення математичного сподівання, доцільно використовувати таку характеристику, як дисперсія — стандартне відхилення результатів (вартості капіталу) як ступеня ризику в критерії прийняття рішень.
Чим вище стандартне відхилення, тим більше ризик. Для запобігання ризику особа, що приймає рішення, вибирає з двох альтернатив з однаковими математичними сподіваннями альтернативу з найменшим стандартним відхиленням (дисперсією)
|
Продовження таблиці 5.1
Критерій Бернуллі
| За обґрунтуванням Бернуллі можлива заміна значень математичних сподівань і моментів ризику цільових функцій (наприклад, вартості капіталу) на очікувану корисність (вигоду).
Замість, монетарних цільових функцій використовується корисність і ОПР зв’язує її з цілями, очікуваним ступенем їх досягнення, врахуванням відношення до ризику. У цьому випадку виходять з того, що особа, яка приймає рішення, може оцінити вигоду (корисність) різних альтернатив і вибрати максимум “морального очікування” (МрО), розраховуючи його за формулою:
,
де — дегресивно зростаюча функція корисності; — вартість капіталу за і -го стану середовища; — імовірність настання і -го стану зовнішнього середовища.
На відміну від критерію середнього значення і стандартного відхилення, у величині корисності трансформуються можливі результати. Альтернатива з максимальним значенням МС корисності є оптимальною. Якщо відношення до ризику нейтральне, цей критерій відповідає правилу Байєса
|
Критерій Лапласа
| Критерій дає змогу відокремити кращий варіант у тому випадку, якщо жодна з умов не має істотної переваги.
Коли немає ніяких підстав вважати, що кожний окремий стан природи більш ймовірний, порівняно з іншими, використовують припущення про те, що ймовірність виникнення кожного з можливих станів навколишнього середовища однакова. У такому випадку цінності кожної альтернативи можна обчислити за формулою звичайного середнього арифметичного всіх її можливих оцінок у різних станах природи. Оптимальною є та альтернатива, яка має найбільшу середню оцінку
|
Критерій Гурвіца (критерій песимізму-оптимізму)
| Передбачає оціночну функцію між поглядом крайнього оптимізму та крайнього песимізму.
Формула розрахунку критерію показана у разі застосування правила Гурвіца в умовах невизначеності.
Критерій рекомендує не керуватися ні крайнім оптимізмом, ані крайнім песимізмом, а брати деякий середній результат.
Застосування критерію ускладнюється через відсутність обґрунтованого уявлення про величину параметра α — параметра впевненості інвестора щодо здобуття максимального виграшу.
Критерій є дещо суб’єктивним, оскільки величина параметра оптимізму α обирається довільно від 0 до 1. За α = 1 критерій Гурвіца перетворюється в максімакс (критерій азартного гравця). За α = 0 він відповідає максіміну (критерію песимізму, чи Вальда)
|