Колізійні норми недоговірних зобов’язань відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право»

До недоговірних зобов'язань, що виникають з дії однієї сторони застосовується право держави, у якій мала місце така дія (ст. 48).

Положення ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначають низку колізійних норм, які дозволяють визначити систему «гнучкого» регулювання зобов’язань про відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право», права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди. Приклад. Громадянин України потрапив у ДТП на території Польщі. Права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди за кордоном, якщо сторони мають місце проживання або місцезнаходження в одній державі, визначаються правом цієї держави.Право іноземної держави не застосовується в Україні, якщо дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством України не є протиправною. Сторони зобов'язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, у будь-який час після його виникнення можуть обрати право держави суду.Ст. 50 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначає систему колізійних прив’язок, які застосовуються до відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг). Зокрема, до вимоги про відшкодування шкоди на вибір потерпілого застосовується: 1) право держави, у якій знаходиться місце проживання, місцезнаходження або основне місце діяльності потерпілого; 2) право держави, у якій знаходиться місце проживання або місцезнаходження виготовлювача товару або виконавця роботи (послуги); 3) право держави, в якій потерпілий придбав товар або в якій для нього була виконана робота (надана послуга).До зобов'язань, що виникли внаслідок набуття, збереження майна без достатніх правових підстав, застосовується право держави, у якій такі дії мали місце. Сторони зобов'язання у будь-який час після його виникнення можуть домовитися про застосування до нього права держави суду (ст. 51 Закону).

Відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 р. (ратифікована Законом від 10.11.1994 р. із застереженнями – за винятком визнання і виконання виконавчих написів, нотаріальних актів щодо грошових зобов’язань) зобов'язання про відшкодування шкоди, крім тих, що випливають з договорів і інших правомірних дій, визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої мало місце дія або інша обставина, що послужила підставою для вимоги про відшкодування шкоди. Якщо особа, що спричинила шкоду і потерпілий є громадянами однієї Договірної Сторони, застосовується законодавство цієї Договірної Сторони. По вказаних справах, компетентним є суд Договірної Сторони, на території якої мало місце дія або інша обставина, що послужила підставою для вимоги про відшкодування шкоди. Потерпілий може пред'явити позов також у суді Договірної Сторони, на території якої має місце проживання відповідач (ст. 42).