Інтенсифікація навчально-виховного процесу

Пошуки тих чи тих напрямів і підходів до удосконалення організації навчання у вищих навчальних закладах зумовлюють­ся потребами та особливостями суспільно-економічного розвит­ку. Упродовж століть суспільство задовольняв екстенсивний (від лат. extensivius — розширюючий), пов'язаний з кількісним (а не якісним) збільшенням, розширенням, поширенням підхід до організації навчання. Екстенсивний підхід передбачає досяг­нення бажаних результатів за рахунок кількісних чинників (збільшення термінів навчання у ВНЗ, кількості годин на ви­вчення окремих навчальних дисциплін тощо). На певних етапах історичного розвитку такий підхід задовольняв потреби суспіль­ства, але з часом вичерпав свої можливості. З розвитком науки, збільшенням обсягу інформації, ускладненням виробничих тех­нологій, актуалізацією проблеми продукування інтелектуального багатства виникає необхідність інтенсифікації (від фр. intensification, від лат. intensio — напруження, зусилля і facio — роблю;

 

Етапи модуль­но-розвиваль­ного процесу	Мистецька мета	Сценарно суть	Кульмінаційний зміст	Типовий хід нппчальних по­дій як поступальне розгор­тання мистецького дійства
1. Установчо-мотиваційний	Психологічна уста­новка щодо близької і далекої перспектив вивчення теми сту­дентами, внутрішнє мотивування їхньої змістово спроектова­ної навчально-розвн-вальної діяльності	Конкретно-снту-ативннй розвиток комунікативних процесів, які забез­печують прийняття та усвідомлення студентами сутніс-них компонентів проблемно-діалогіч­ного поля	Одна або кілька сю­жетних ліній, що ви­являють пізнавально-смислові суперечності між досвідом студен­тів (уявлення,знання, норми) і новими ситу­аціями, подіями, вчин­ками, фактами	1. Експозиція, дійові особи й виконавці, ремарка. 2. Зав'язка через загост­рення пізнавально-емо­ційних сцен(конфлікти, суперечності, факти). 3. Розвиток пізнавально-ін-формаційннх подій як зрос­тання зацікавленості новою проблемною темою і психо­емоційного напруження
2. Змістово-пошуковнй	Педагогічна підтрим­ка неперервної пошу­кової пізнавальної активності й самос­тійності студентів, що характеризують внутрішній пошук універсальних залеж­ностей (закони, кате­горії тощо)	Драматичне розгор­тання пізнавально-емоційнпх подій щодо творчого по­шуку можливих способів (напрямів) виходу студентів з проблемно-діало­гічного поля	Розв'язання пізнава­льно-смислових супе­речностей відповідно до основних сюжетних ліній продуктивного пошуку, що приво­дить до локалізації пізнавальної проблем­ності та згасання на­вчальних подій	1. Пізнавально-емоційна кульмінація "ЩО?". 2. Мобілізація всіх можли­вих психо-соціальних засо­бів (матеріали, іструменти, мовлення, емоції тощо) пі­знавального пошуку 3. Формально-групове розв'язання пізнавально-емоційного конфлікту і відносне зменшення пси­хічного напруження
3. Контрольно-	Педагогічне стиму-	Особнстісне осмис-	Внутрішнє зняття пі-	1. Змістово-особистісне
смисловий	лювання процесів	лення шляхів (спо-	знавально-емнелового	розв'язання пізнавально-
	первинного осмис-	собів) розв'язання	конфлікту та впялен-	емоційного конфлікту як
	лення науково зна-	теоретичних про-	ня соціально-норма-	розрядка психічного на-
	чущого фрагмента	блем і зростання	тнвних суперечнос-	пруження.
	соціально-культур-	емоційно-вольового	тей: володіння теоре-	2. Згасання власне пізна-
	ного досвіду і внут-	напруження щодо	тичними знаннями і	вальних подій, автома-
	рішньої організації	можливостей їх про-	потреба їх практично-	тизм навчальних дій в
	теоретичного знання	фесійно-практич-	го використання в су-	оперуванні універсальни-
		ного застосування	спільному житті	ми теоретичними залеж-
				ностями.
				3. Нормативно-регуляцій-
				на зав'язка як уявлення
				про малоосмислені широкі
				можливості практичного
				використання здобутого
				теоретичного знання

 

4. Адаптнвно-	Розкриття нормотвор-	Розвиток соціально-	Нормотворчий конф-	1. Регуляцінно-норма-
пєретворю-	чої функції (призна-	нормативної діяль-	лікт як актуальна	тнвна кульмінація, або
вальний	чення) теоретичного	ності через активі-	суперечність між мо-	кульмінація "ЯК?"
	знання, тобто вироб-	зацію регуляційно-	жливими способами	2. Нормотворче згасання
	лення норм, форму-	вольової активності	конструктивного за-	подій, зменшення пснхо-
	вання умінь і нави-	студентів, яка за-	стосування наукового	регуляційного напружен-
	чок, адаптація теоре-	безпечує освоєння	знання на практиці,	ня в ході відкриття алго-
	тичного знання до	соціальних норм	що виявляється в ба-	ритмів, інструкцій, про-
	соціальної практики	(у тому числі умінь)	гатоваріантності форм	грам, методик, технологій
			і засобів його соціаль-	тощо.
			но доцільної організа-	3. Формально-групова
			ції (проекти, плани,	розв'язка проблеми соціа-
			технології та ін.)	льно-практичної значущо-
				сті наукового знання і
				зменшення психорегуля-
				ційного напруження щодо
				прагматичної дієвості за-
				своєних норм
5. Системно-	Педагогічно керова-	Активізація емо-	Конфлікт особистісно	1. Змістово-особистісна
узагальнюю-	не формування ціліс-	ційно-ціннісного	осмисленого значення	розв'язка нормативно-
чий	ної системи особис-	потенціалу особис-	здобутих знань і норм	регуляційного конфлікту,
	тісних знань і норм	тості в системі на-	для ментального до-	що чітко фіксує межі соці-
	як конструктивних	бутого ментального	свіду студента та їх	ально-культурного зна-
	компонентів мента-	досвіду, що приво-	позитивне викорис-	чення наукової теорії.
	льного досвіду особи-	дить до позитивних	тання у розв'язанні	2. Розвиток внутрішньої
	стості з ціннісно-	змін у її світогляді	власних проблем	драми подій як переструк-
	значущим відтінком			турування ментального
				досвіду студента засобами
				самоаналізу й рефлексії.
				3. Вартісно-пристрасна
				зав'язка як самоусвідом-
				лення причетності до соці-
				ально-культурного тво-
				рення досвіду людства

 

6. Контрольно-	Розвиток процесів	Морально-етичне	Основний конфлікт	1. Кульмінація ціннісно-
рефлекснвний	творчої рефлексії.	самовдосконалення	морального самороз-	етична як внутрішнє на-
	збагачення чуттєво-	особистості шляхом	витку — конфлікт	пруження через потребу
	ціннісної сфери осо-	рефлексивного пе-	між вимогами соціуму	саморозвитку, тобто кон-
	бистості та її мораль-	реструктурування	і потребами власного	флікт "ДЛЯ ЧОГО?" і шир-
	не зростання	особистісннх знань,	самовдосконалення як	ше — "У ЧОМУ СЕНС
		норм і цінностей	усвідомлена супереч-	ЖИТТЯ?"
			ність між тим,яким	2. Згасання внутрішньої
			ти є, можеш бути і ма-	драми подій через етичне
			єш стати в суспільстві	переживання і моральне
				прозріння щодо власної
				гуманності й людяності.
				3. Відносна внутрішня
				розв'язка ціннісно-етичн-
				ого конфлікту щодо зна-
				чення здобутих знань і
				норм та особнстісного зро-
				стання студента

 

Закінчення пгабл. 12
7. Духовно-	Гармонізація і гума-	Духовне самовдос-	Духовно-смисловнй	1. Змістово-особистісна
естетичний	нізація взаємин осо-	коналення особис-	конфлікт між глиби-	розв'язка осмислених мо-
	бистості 3 ДОВКІЛЛЯМ	тості як неподільна	ною занурення у внут-	рально-естетичних про-
	через межові чуттєві	єдність у звеличе-	рішньо осягненнй	блем через духовно-есте-
	переживання, внут-	ному й естетичному	пласт соціально-	тичні переживання і вчин-
	рішнє творення осо-	переживанні внут-	культурного досвіду	ки — продукти власної
	бистістю самої себе,	рішнього розвитку	і нагальною потребою	творчості.
	а відтак духовно-	творчості, віруван-	психоемоційного ви-	2. Згасання подій між-
	естетичне збагачення	ня і любові; перебу-	вільнення, прагнен-	суб'єктної розвивальної
	її психічного світу	вання на стадії вну-	ням до духовної сво-	взаємодії і, як наслідок,
		трішньої гармонії	боди, краси і гармонії	духовне збагачення особи-
		почуттів, розуму		стості смислами, образа-
		і волі		ми, переживаннями.
				3. Пізнавально-світогляд-
				на зав'язка на якісно ви-
				щому рівні самоосмнслен-
				ня, що дає змогу особистос-
				ті внутрішньо збагнути в
				гармонії п нескінченності
				інші важливі пласти соці-
				ально-культурного досвіду

посилення, збільшення напруженості, продуктивності, дієвості навчального процесу). Інтенсифікація навчання передбачає до­сягнення бажаних результатів за рахунок якісних чинників, тоб­то шляхом напруження, більш ефективного використання ро­зумових можливостей особистості. Адже у процесі традиційного навчання в рамках екстенсивних підходів можливості мозку лю­дини використовуються лише на 15—20 %. Тому ефективніше використання можливостей і тих, хто навчає, і тих, хто вчить­ся, — найперша передумова інтенсифікації навчального проце­су. Треба зважати на низку чинників, які у єдності та взаємозв'я­зку можуть забезпечити інтенсивність, а отже, й ефективність на­вчання. Це, зокрема:

· організація навчального процесу на науковій основі з по­гляду розуміння сутності навчання, його рушійних сил, логіки
навчального процесу, форм, методів і засобів навчання;

· забезпечення високого рівня психолого-педагогічної підго­товки науково-педагогічних кадрів;

· оптимізація змісту навчального матеріалу з погляду віко­вих та індивідуальних можливостей студентів;

· гуманізація та гуманітаризація навчально-виховного про­цесу на всіх його етапах;

· створення належних санітарно-гігієнічних умов для на­вчання (харчування, дотримання вимог повітряного, світлового,
теплового режимів, гігієни розумової праці);

· широке використання технічних засобів навчання, і перед­усім комп'ютерної техніки;

· професійне володіння викладачами педагогічними техно­логіями і педагогічною технікою;

· забезпечення належного соціально-економічного статусу
педагогів у суспільстві.

Отже, забезпечення інтенсифікації навчання — досить склад­не питання. Воно далеко виходить за рамки суто педагогічних проблем, але об'єктивні чинники соціально-економічного розвит­ку диктують необхідність інтенсифікації навчально-виховного процесу. У Національній доктрині розвитку освіти чітко відоб­ражена ідея інтенсифікації навчально-виховної діяльності шля­хом використання чинників, які сприяють її реалізації.

Завдання для самостійної роботи

Виходячи з особливостей певних дисциплін, створіть 4—5
ситуацій для ілюстрації дії рушійної сили.

У процесі підготовки до лекцій або практичних занять з
окремої дисципліни доберіть 2—3 приклади створення проблем­
ної ситуації та виділення проблемних завдань.

На конкретному прикладі з окремої дисципліни розробіть
технологію реалізації ідей проблемного навчання.

Проведіть експериментальне дослідження серед своїх колег-студентів з метою виокремлення чинників, які позитивно
впливають на їх навчальну діяльність.

Доберіть наукову літературу з проблеми модульно-розвивального навчання. Ознайомтесь із особливостями технології
організації навчання "своєї" дисципліни на модульно-розвивальній основі.

Завдання й запитання для роздумів і самоконтролю

1. Яке місце, на вашу думку, займає дидактика в системі пе­дагогічних наук?

2. Розкрийте провідну соціально-економічну функцію навчання у ВНЗ.

3. Назвіть основні завдання, які мають розв'язуватися в про­
цесі навчання.

4. Окресліть функції педагога і студента у навчальному про­
цесі.

5. У чому ви вбачаєте взаємозв'язок між методичними засадами навчання і структурою процесу учіння?

6. У чому полягає психолого-педагогічна сутність рушійної сили навчання?

7. Обґрунтуйте, якою мірою компоненти логіки навчального
процесу пов'язані з особливостями мислення людини.

8. Змоделюйте технологію вивчення певного навчального матеріалу відповідно до вимог логіки навчального процесу.

9. Назвіть компоненти структури оволодіння знаннями, умі­ннями і навичками, покажіть зв'язок між ними

10. Як ви розумієте терміни "викладання", "учіння"? Що, на
вашу думку, головне у навчанні — викладання чи учіння?

11. Назвіть основні мотиви навчання у ВНЗ. Які мотиви на­вчання переважали й нині переважають у вашій навчальній
діяльності?

12. Схарактеризуйте педагогічну сутність основних мотивів
навчання. Наведіть приклади використання різних мотивів на­вчання.

13. У чому полягає головна функція проблемного навчання?

14. Які закономірності лежать в основі проблемного навчання?

15. Який сенс ви вкладаєте у поняття "проблемна ситуація",
"проблемне завдання","навчальне завдання"?

16. Поясніть своє ставлення до думки німецького фізика Макса Лауе: "Не так важливе оволодіння знаннями, як розвиток здат­ності мислення. Освіта — те, що залишається, коли вивчене за­буто."

17.

18. У чому ви вбачаєте принципову відмінність процесу навчання від процесу наукового пізнання?

19. Розкрийте технологію реалізації вимог проблемного на­вчання.

20. Які парадокси трапляються в організації навчального процесу у ВНЗ і як їх позбутися?

21. У чому полягає відмінність між екстенсивним та інтенсивним підходами до організації навчального процесу?

22. Вкажіть на основні передумови реалізації ідеї інтенсифі­кації навчально-виховного процесу.

 

Література

АлексюкАМ. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Тео­рія. — К.: Либідь, 1998.

Архангельский С.М. Учебньш процесе в вьісшей школе, его закономерньїе основи и методьі. — М.: Вьісш. школа, 1980.

ВербицкийАА. Активное обучение в вьісшей школе. — М.: Вьісш. школа, 1991.

Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психо­логії вищої школи України. — К.: ІНТЕЛ, 1995.

Дидактика современной школьї / Под ред. В.А. Онищука. — К.: Рад. шк., 1987.

Кучинскас В.В. Зргономические основи интенсификации учебного процесса в вузе. — Вильнюс, 1987.

Махмутов М.И. Теория и практика проблемного обучения. — Казань, 1972.

Основи дидактики / Подред. Б.П. Есипова. — М.: Просвеще-ние, 1967.

Современная дидактика. — СПб.: Питер, 2001.

 

Тема 10