Ліщина деревоподібна – Corylus colurna L

Дерево висотою до 25 м, стовбур діаметром до 0,8 м. Крона у молодих рослин струнка, пірамідальна, пізніше стає широкою, розлогою. Стовбур стрункий, з білувато-сірою, розтрісканою корою, яка відокремлюється пластинками. Молоді пагони буро-жовті, гілки з сірою корковою корою. Листки довжиною 6 - 12 см і шириною 4 - 8 см, оберненояйцеподібні або широкоовальні, по краю двічізубчасті. Тичинкові квітки в сережках довжиною 6 - 8 см, жіночі – в пучках, захованих у бруньках, цвіте в березні-квітні. Плоди скупчені по 3 - 8 шт., обгортка широкорозкрита, довша за горіх, дозрівають у вересні-жовтні.

Природно поширена на Кавказі, Балканському півострові і в Малій Азії. Культивується в Україні. Тіневитривала, досить морозостійка, посухостійка. Краще росте на глибоких, родючих свіжих грунтах. Доживає до 200 років.

Рекомендується для поодиноких, групових, алейних і вуличних насаджень.

Рід Береза – Betula L.

Листопадні дерева і кущі з простими, яйцеподібними, по краю пилчастими, зубчастими, лопатевими листками. Квітки зібрані в сережки. Плід - однонасінний, плоский, сплюснутий горішок. Розмножують насінням, щепленням. Рід об’єднує біля 120 видів, поширених у Північній півкулі. В Україні дико росте 4 види.

Береза повисла – Betula pendula Roth.

Дерево висотою до 25 м з ажурною, неправильнояйцеподібною кроною, повислими гілками. Кора біла, у молодих рослин гладенька, з віком у нижній частині розтріскується, стає майже чорною. На нерозтрісканій частині стовбура відокремлюється тонкими поперечними пластинками (береста). Пагони голі, усіяні смолистими бородавками. Листки трикутно-ромбічні, яйцеподібні, по краю двічігострозубчасті, довжиною 3 - 7 см, в молодості світло-зелені, липкі, пізніше темно-зелені. Квітки в сережках, з’являються в травні. Плоди дозрівають в липні – серпні і розсипаються.

Природно поширена майже по всій Європі, в Західному Сибіру, на Алтаї. Належить до найбільш світлолюбних деревних видів, зимо- і посухостійка, невимоглива до ґрунтових умов. Може рости на болотах, змитих ґрунтах, пісках, супісках, суглинках, чорноземах, гравійно-кам’янистих ґрунтах. Погано переносить засолені і дуже пісні піщані ґрунти. Не дуже стійка проти диму і газів. Недовговічна, доживає до 80 - 100 років.

Має декоративні форми: за будовою крони – звичайну, пірамідальну, траурну (вертикально вниз опущені гілки), Юнга (правильна, повисла крона); за забарвленням листя – пурпурову; за будовою деревини – карельську. Особливо ефективна в насадженнях разом з темнохвойними.

Рекомендується для поодиноких, групових посадок, створення алей, гаїв, обсадження водойм.

Рід Вільха – Alnus Gaertn.

Листопадні дерева і кущі з простими, черговими, округлими, цілокраїми, зубчастими або лопатево-зубчастими листками. Квітки роздільностатеві, рослини однодомні. Чоловічі квітки в сережках, жіночі в щиткоподібних колосках. Плід – однонасінний, плоский горішок, бурого кольору. Розмножують насінням, щепленням, паростками від пенька і кореневими паростками. Рід об’єднує близько 30 видів, поширених у Північній і частково в Південній півкулі. В Україні дико росте 3 види.